Влада досі не передала Суду в Гаазі декларацію парламенту – правозахисниця

Європарламент звернувся до Міжнародного кримінального суду (МКС) із заявою, у якій попросив суд розпочати розслідування окупації Росією Криму та сходу України. Однак сама Україна, кажуть правозахисники, продовжує ігнорувати ратифікацію Римського статуту і навіть не подала прийняту Верховною Радою одноразову декларацію до суду в Гаазі.  

“Після нашого звернення Європейський парламент звернувся в Міжнародний кримінальний суд з тим, щоб Гаазький трибунал почав розслідувати ці злочини, вчинені російською владою на території України”, – заявив міністр юстиції Павло Петренко в ефірі “5 каналу”. 

Він додав, що влада долучила до цього позову зібрані Генеральною прокуратурою докази, які він називає вагомими. Міністр вважає, що заява Європарламенту збільшить шанси на “оперативне слухання справи Міжнародним кримінальним судом проти Путіна та його оточення”.  

Однак правозахисниця та координаторка громадської ініціативи Євромайдан SOS Олександра Матвійчук розповіла Центру інформації про права людини, що влада досі не відправила в Гаагу прийняту парламентом другу декларацію, яка дає МКС повноваження розслідувати вчинені в Криму і на Донбасі злочини за період з кінця лютого 2014 року до лютого 2015 року.

“Разова декларація, яка була прийнята в лютому минулого року, досі не передана до Міжнародного кримінального суду. Принаймні у нас немає інформації, що вона передана на комунікацію в Гаагу”, – повідомила Олександра Матвійчук. 

Правозахисниця закликає владу виконати своє зобов’язання і ратифікувати Римський статут, тим самим використавши всі наявні у її розпорядженні інструменти, як цього вимагає резолюція Європарламенту. За її словами, це важливо зробити, оскільки навіть після лютого 2015 року воєнні злочині на території України не закінчились і, на жаль, ніхто не може спрогнозувати, коли вони припиняться.

“Можна подивитись, коли був зареєстрований у минулому році законопроект №4873, який вносить одне речення до ст. 124 Конституції України, і порахувати, скільки місяців з того часу минуло. Він  досі не був винесений навіть на розгляд комітету. І тут можна говорити, що жодна з присутніх в парламенті політичних сил, на відміну від окремих народних депутатів, не зацікавлена в його прийнятті”, – констатує Олександра Матвійчук. 

Вона зауважує, що влада поспішила із заявою, що Рада Європи (РЄ) прийняла відступлення України від дотримання норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: “У тій прямій мові Генерального секретаріату Ради Європи, в якій він говорить про те, що вони отримали цю заяву від України, я не побачила від нього відповіді, що Рада Європи прийняла цю заяву і приймає відступлення від виконання зобов’язань за окремими статтями”. 

Експертка спрогнозувала, що РЄ повідомить про прийняття відступлення за кілька тижнів.

“Але навіть якщо це буде зроблено, це не означає, що автоматично вся відповідальність лягає виключно на Російській Федерації. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) буде розглядати справи, виходячи із розуміння, що Україна зробила відступ від виконання зобов’язань, але даючи оцінку самостійно як незалежний орган. Тобто, грубо кажучи, якщо ЄСПЛ встановить, що, попри факти відступлення, Україна не дотримується принципу пропорційності обмежень, то відповідальність може бути покладена і на Україну”, – наголосила правозахисниця.

Разом з тим вона нагадала про заклик правозахисників до Верховної Ради про взяття на себе додаткових зобов’язань.

“Ми закликаємо Верховну Раду ухвалити ще одну постанову, яка навпаки додатково покладатиме відповідальність на різні органи державної влади в зоні АТО, на територіях, які підконтрольні українській владі, а саме забезпечити роботу судових адміністрацій, створити єдиний координаційний центр, який буде збирати, аналізувати інформацію про воєнні злочини. Необхідно створити спеціальну міжвідомчу структуру, до якої можна хоча б швидко поскаржитись на ті злочини, які здійснюються українськими військовими формуваннями”, – розповіла Олександра Матвійчук. 

За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, з початку бойових дій, із середини квітня 2014 року до 15 травня 2015 року загинуло 6 362 людини, 15 775 осіб поранені. Президент України Петро Порошенко каже, що у військовому конфлікті в Україні беруть участь понад 9 000 військових Російської Федерації. 

Згідно з даними доповіді вбитого у Москві опозиціонера Бориса Нємцова “Путін. Війна”, на сході України в серпні минулого і на початку цього року загинули щонайменше 220 російських солдатів.

Росія заперечує, що її військові беруть участь в конфлікті Україні. 16 травня під час бою біля міста Щастя були захоплені двоє бойовиків, які назвалися діючими військовими головного розвідувального управління Генерального штабу Російської Федерації. У серпні 2014 року біля україно-російського кордону ЗСУ захопили десять російських десантників, які, за їхніми словами, заблукали.  

У 2000 році Україна підписала Римський статут, проте наступного року Конституційний Суд ухвалив, що документ не відповідає Конституції України. Для цього необхідне внесення поправки в 124-ту статтю Конституції.

16 січня 2015 року народні депутати зареєстрували законопроект “Про внесення змін до статті 124 Конституції (щодо визнання положень Римського статуту)”. У разі його прийняття Україна зможе звертатися за допомогою в розслідуванні військових злочинів і злочинів проти людяності в міжнародні інстанції. Однак, за словами позафракційного депутата Віталія Купрія, ініціатива гальмується президентом України.