Лише 20% українців вважають, що Крим після деокупації має бути кримськотатарською автономією – опитування
За надання Криму після деокупації автономії, як це було до 2014 року, виступають 47% українців, ще 20% переконані, що півострів повинен мати кримськотатарську автономію.
Такі результати другої хвилі всеукраїнського національного опитування “Реінтеграція звільнених громад та соціальна згуртованість”, передає кореспондент видання ZMINA.
Також, за результатами опитування, 43% українців повністю згодні з твердженням, що кримські татари повинні отримати окреме представництво (квоту) в місцевій раді Криму, 14% – згодні, 17% – і згодні, і не згодні, 4% – не згодні, 10% – зовсім не згодні, 12% – важко відповісти.
Читайте також: Кримськотатарська автономія зробить непорушною територіальну цілісність України – Рефат Чубаров
Опитування відбувалося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження не більш ніж 2,2%.
Дослідники Школи політичної аналітики НаУКМА розповіли, як українці ставляться до виборчих прав після деокупації українських територій та до відновлення місцевого самоврядування.
Нагадаємо, напередодні правозахисники оприлюднили 11 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2024 рік. Один із кроків для Кабінету Міністрів у цьому списку – визначити державну стратегію відновлення державної влади та реінтеграції населення деокупованих територій України.
Правозахисники констатують, що попри понад десять років війни РФ Україна на державному рівні не розробила політики, що мають забезпечити ефективне відновлення владних інститутів на територіях, які перебували під тривалою окупацією, та реінтеграцію населення деокупованих територій.
Йдеться про систему дій, які держава має вжити для формування нормативної бази перед деокупацією, щоб і мешканці ТОТ та іншої території України мали чітке розуміння, яким буде їхнє майбутнє після звільнення територій від російської окупації. Також держава має визначити, якою після деокупації буде політика щодо документів, виданих в окупації, зокрема судових рішень, документів, що посвідчують право власності, чи будуть запроваджені заходи з очищення влади (люстрації), як працюватимуть на звільнених територіях соціальна, освітня, медична системи.