Лубінець просить Мінрозвитку та Мінцифри усунути проблеми з реєстрацією пошкодженого та зруйнованого майна

У Щорічній доповіді Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вказав на недоліки у підтримці осіб, майновим правам яких Російська Федерація завдала шкоди внаслідок своєю війною.

Спектр проблемних питань Омбудсман окреслив у Щорічній доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2024 році, яку він презентував у парламенті 1 травня 2025 року.

За словами Уповноваженого, Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ), створений відповідно до Закону № 2923-IX, має суттєві технічні обмеження, які не дозволяють громадянам повною мірою реалізувати своє право на облік та компенсацію пошкодженого майна.

Функціонал Порталу Дія не дозволяє подавати інформаційні повідомлення про об’єкти нерухомого майна, які були пошкоджені або знищені в період з 19 лютого 2014 року по 24 лютого 2022 року. Це унеможливлює отримання компенсації тими українцями, які постраждали внаслідок бойових дій на Cході України з початку російської агресії. Ба більше, вони навіть не мають можливості подати інформаційне повідомлення про таке майно, незважаючи на передбачену Порядком № 380 таку можливість. 

Уповноважений наводить випадок родини, яка звернулася до нього. Вони виїхали з Луганська у 2014 році, не маючи можливості взяти з собою документи на житло через термінову евакуацію. На сьогодні родина не може ані подати заяву про знищення житла, ані отримати допомогу за державною програмою єВідновлення, оскільки їхнє житло було зруйноване до 24 лютого 2022 року.

Уповноважений наголосив, що незважаючи на запровадження механізму надання компенсації за деякі об’єкти нерухомого майна фізичних осіб та створення РПЗМ, залишається невирішеною значна кількість питань стосовно захисту майнових прав постраждалих громадян. Деякі з них неможливо врегулювати без внесення змін до Закону № 2923-IX або прийняття актів уряду.

Ще однією проблемою, яка вказує Омбудсман, є відсутність можливості подати інформаційне повідомлення про нежитлові приміщення та рухоме майно. Хоч Закон № 2923-IX та Порядок ведення РПЗМ, затверджений постановою Уряду № 624, передбачають облік як житлових, так і нежитлових приміщень, а також рухомого майна, у дійсності Портал “Дія” дозволяє подати інформаційне повідомлення лише щодо житлових приміщень.

У щорічній доповіді йдеться, що до Уповноваженого звернулася власниця нежитлового приміщення у Дніпрі, яке було знищене внаслідок ракетного удару в 2023 році. Жінка повідомила, що дохід від цього приміщення був важливим для неї джерелом на покриття лікування. Проте на запит Уповноваженого Мінрозвитку повідомило, що отримання компенсації наразі можливе лише за житлові приміщення.

Омбудсман вказує, що відсутність можливості обліку рухомого майна та нежитлових приміщень ставить громадян у нерівне становище, особливо тих, чиє рухоме майно має вартість, що дорівнює або навіть перевищує вартість житлових об’єктів. За такого стану справ надалі це може призвести до значних проблем, пов’язаних з можливістю постраждалих звернутися за компенсацією, зокрема, до Реєстру збитків для України, що є частиною міжнародного компенсаційного механізму

Перед Міністерством цифрової трансформації та Міністерством інфраструктури стоїть завдання забезпечити технічну можливість подання через Портал Дія інформаційних повідомлень про майно, пошкоджене з 19 лютого 2014 року, а також про рухоме майно та нежитлові приміщення, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Омбудсман рекомендує Мінрозвитку та Міністерству цифрової трансформації України:

• розробити та внести на розгляд уряду проєкт постанови щодо запровадження механізму обліку нерухомого майна, над яким втрачено контроль або доступ на ТОТ України та передбачити можливість подачі інформації про таке майно та завдану йому шкоду чи руйнування через Портал Дія;
• забезпечити технічну можливість подання через Портал Дія інформаційного повідомлення про нерухоме майно, пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії проти України з 19 лютого 2014 року;
• забезпечити ведення обліку у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, інформації про рухоме майно та нерухоме нежитлове майно, пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії проти України.

Нагадаємо, 21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.

Правозахисна спільнота в Україні закликала владу, зокрема, розбудувати систему підтримки зв’язків зі своїми громадянами в окупації, які країна-агресор систематично намагається розірвати. Серед інших рекомендацій у документі також міститься пункт про запровадження програм підтримки для дітей та молоді задля сприяння їхній адаптації та інтеграції після виїзду з окупації, зокрема для проходження навчання.