Кримський політв’язень Сервер Мустафаєв не може здати першу сесію у виші. Росіяни не дозволяють користуватися ноутбуком та проводити інтернет
Незаконно засуджений на 14 років кримськотатарський правозахисник Сервер Мустафаєв заочно вступив на юридичний факультет. Проте розпочати своє дистанційне навчання не може — адміністрація колонії не віддає йому ноутбук, що родина передала бранцю майже рік тому.
Про це інформує Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.
Сервер МустафаєвТюремники пояснюють це тим, що для навчання та виходу в інтернет Серверу потрібно отримати низку дозволів від вищих органів.
“Коли чоловік вступав, а я домовлялася з “Зонателеком” про надання послуг, знайшла ноутбук — ми не здогадувалися, що все буде так складно. Тільки коли у Сервера вже почалося навчання та прийшов час здавати першу сесію, дізналися про всі вимоги та бюрократичну тяганину. Не знаю, наскільки можна так вчитися, тому що вже 3–4 місяці ми боремося із цим”, — розповіла об’єднанню дружина бранця Майє Мустафаєва.
Крім того, вона розповіла про те, що у Сервера почалися проблеми з колінами. Вона дізналася про це на початку березня, під час другого за 5 років побачення з чоловіком.
“Сервер молився, став на коліна та я почула дивний та дуже голосний хруст на все приміщення. Я ніколи не могла б подумати, що коліна можуть так хрустіти. Чоловік потім розповів, що це почалося, ймовірно, від постійної сирості, відсутності нормального харчування та некомфортного сидіння під час роботи у швейному цеху. Також у нього впав зір та знайшли доброякісне утворення — ліпому. Лікарі порекомендували вирізати її, але Сервер побоюється це робити”, – розповіла дружина політв’язня.
Повідомляється, що на побачення до Сервера поїхали його батьки, Майє та двоє дітей. Щоб дістатися колонії у Тамбовській області, вони 20 годин проїхали потягом і подолали відстань 1 500 кілометрів.
“Діти не могли дочекатися, вибігали до коридору і прислухалися до кожного звуку. Почувши знайомий голос, вибігли назустріч Серверу. Сервер їх обіймав і не міг повірити, що поряд з ним такі вже дорослі діти. Коли його забирали, їм було 6 та 7 років”, — каже дружина політв’язня.
Сервер Мустафаєв розповів сім’ї про розпорядок дня: підйом о 6-й, далі сніданок і шикування, з 8:00 до 19:00 — робота кравцем у темному необладнаному для такої кропіткої праці приміщенні. На обід та вечерю іноді буває свинина, від якої він відмовляється за релігійними переконаннями.
За словами дружини, у тамбовській установі ніхто не розуміє, що засуджений за ст. 205 КК РФ кримський татарин — це не терорист, а звичайна людина. Це багатодітний батько, мусульманин, будівельник або перукар з однією тільки особливістю — послідовною громадянською позицією.
Нагадаємо, Сервер Мустафаєв – координатор громадського об’єднання “Кримська солідарність” та займався висвітленням політично вмотивованих справ. У 2018 році після обшуку Сервера Мустафаєва заарештували й у 2020-му засудили до 14 років позбавлення волі.
Нагадаємо, 16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив вирок затриманим у межах другої бахчисарайської справи “Хізб ут-Тахрір”. Так, Марлену Асанову присудили 19 років колонії суворого режиму, Мемету Бєлялову – 18, Тимуру Ібрагімову – 17 років, Сейрану Салієву – 16, Серверу Мустафаєву – 14, Серверу Зекір’яєву – 13, Едему Смаїлову – 13.
Робоча група Ради ООН з прав людини встановила, що позбавлення волі кримськотатарського правозахисника Сервера Мустафаєва Росією є необґрунтованим та порушує міжнародне право. Тому вона закликала Росію скасувати покарання строком у 14 років у колонії суворого режиму й виплатити йому компенсацію.
Вирок російського суду для громадянських журналістів Сервера Мустафаєва, Тимура Ібрагімова, Марлена Асанова та Сейрана Салієва засудила Національна спілка журналістів України.
Раніше “Кримська солідарність” детально окреслила порушення під час кримінального переслідування восьми фігурантів другої бахчисарайської справи “Хізб ут-Тахрір”.
За даними Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, усього у в’язницях Росії та тимчасово окупованого Криму наразі незаконно утримують щонайменше 181 людину. Раніше ZMINA детально розповіла, як Росія переслідує політв’язнів у Криму.
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджіхана.
У квітні 2023 року Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович оприлюднила доповідь “Боротьба кримських татар за права людини”. У ній вона констатувала, що кримські татари й особливо ті, хто виступає проти незаконної анексії Криму або висловлює незгоду з інших питань, зазнають численних серйозних порушень прав людини, переслідувань, дискримінації та стигматизації з боку російської окупаційної влади.
