“Крим – це Україна”: Зеленський прокоментував інформацію про ймовірне визнання Трампом Криму територією Росії
Президент України Володимир Зеленський заявив, що не обговорював у телефонній розмові з президентом США Дональдом Трампом питання визнання Сполученими Штатами Криму територією Росії.
Про це інформує Крим.Реалії.
“Крим – український півострів. Трамп зі мною не порушував це питання. Ми колись розмовляли з ним, здається, у вересні у Нью-Йорку, його цікавило, як виглядає ця ситуація”, – заявив Зеленський на пресконференції після зустрічі з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере.
Зеленський повідомив, що під час розмови він пояснив Трампу, “чому українці так люблять Крим” і що півострів буквально “вмирає” без України через те, що пов’язаний з нею економічно і соціально.
“Крим – це унікальна природа, це туризм. Що найголовніше для туризму? Туристи. У Криму 11 років немає туристів. До Крим уприїжджали влітку 3 мільйони туристів. Два мільйони вісімсот тисяч – українці”, – наголосив Зеленський.
Він додав, що українці відпочивали в Криму, бо “це їхній півострів”.
Раніше видання Semafor із посиланням на джерела повідомило, що США розглядають можливість офіційного визнання окупованого Криму частиною Росії.
Читайте також: До Дня спротиву тимчасовій окупації Кримського півострова музичний гурт присвятив трек учасникам руху спротиву
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу та народний депутат Верховної Ради Ахтем Чийгоз розкритикував висловлювання в президента у такому формулюванні про Крим.
“Розглядати Крим виключно як “туристичну територію з унікальною природою” і не акцентувати увагу на тому, що це батьківщина цілого кримськотатарського народу, який перебуває під постійною загрозою і терором з боку окупанта через вірність Україні та демократичні цінності – це ігнорування суті проблеми!” – написав Чийгоз на своїй фейсбук-сторінці.
За його словами, неможливо говорити про спробу анексії Криму і не згадувати про сталінські репресії та депортацію-геноцид 1944 року, які мали на меті знищення корінного народу Криму, а також нинішні злочини Росії проти всіх, хто не згодний з окупацією.
“Саме це має бути ключовим меседжем – адже це спирається на норми міжнародного права та зобов’язання всіх міжнародних інституцій, зокрема США, захищати права корінних народів. І європейські держави, США ухвалювали резолюції, де чітко називали окупацію Криму незаконною та наголошували на незаперечному праві кримських татар, як корінного народу Криму, на свою Батьківщину. Якщо ми упускаємо цей аспект у публічних заявах – наші партнери нас просто не зрозуміють”, – наголосив Чийгоз.
Він також додав, що в Криму практично немає туристів в останні три роки не через екологічні та економічні проблеми, а тому, що з лютого 2022 року в межах військової боротьби Україна “систематично “порушує спокій” російських переселенців, яких Москва масово завозила після окупації”.
“Вони сприймають Крим як ресурс, яким можна користуватися “на халяву” у своїх інтересах, але через військові дії тепер це стало незручно – вони вже не вважають його територію стабільною, “спокійною гаванню“, – зазначив нардеп.
Чийгоз також зазначив, що Крим – “це не лише природа і не просто територія, якою можна вести торги”, адже з Криму почалася війна, і без збереження Криму не буде ні України, ні справедливого миру у світі.
“Крим – це символ і ключ до безпеки регіону, це випробування для міжнародного права, і це відповідальність України та всього цивілізованого світу. І зводити його значення до унікальності території та природи – це зрада ключових цінностей вільного демократичного світу”, – резюмував нардеп.
Раніше видання Semafor із посиланням на джерела повідомило, що США розглядають можливість офіційного визнання окупованого Криму частиною Росії.
Читайте також: У разі відмови України від Криму вона програє – Наріман Джелял
Раніше ZMINA повідомила про результати дослідження зі ставленням українського суспільства щодо деокупації Кримського півострова.
Нагадаємо, Україна закликає міжнародну спільноту об’єднатися для відновлення глобальної безпеки згідно зі Статутом ООН та посилити санкції проти Росії, щоб забезпечити дотримання міжнародного права. Після першого вторгнення Росії у 2014 році Україна прагне звільнення своїх територій у межах міжнародно визнаних кордонів 1991 року, одночасно розробляючи комплексні стратегії та політики реінтеграції для всіх звільнених територій.
За словами президента України Володимира Зеленського, наразі звільнення півострова військовим шляхом “неможливе через нестачу сил”. Вище військово-політичне керівництво заявило про деокупацію Кримського півострова дипломатичним шляхом.
Читайте також: Світ відкриє дорогу в пекло, якщо змушуватиме Україну до поступок своїми територіями заради миру – Рефат Чубаров
Раніше, під час третього саміту Кримської платформи, президент України заявив, що Росія ізолювала Крим і що сучасність до півострова здатна повернути лише Україна.
Він зазначив, що повоєнна трансформація України забезпечить для Криму такі економічні зміни, які дозволять йому працювати та бути економічно привабливим увесь рік, а не лише в сезон. Україна вже розробила Стратегію відновлення Криму після його деокупації.
Читайте також: “Здійснили угоду з викраденим майном”: Подоляк радить росіянам судитися з РФ за втрачену нерухомість після деокупації Криму
Напередодні голова Головного управління розвідки Кирило Буданов в інтерв’ю журналістові Ейнуллі Фатуллаєву висловив думку, що до кінця 2025 року вдасться досягти режиму припинення вогню на фронті.
“Це парадоксальна ситуація: попри те, що стартові позиції сторін діаметрально протилежні, настільки, наскільки це можливо. Водночас я думаю, що цього року ми прийдемо до режиму припинення вогню. Наскільки це буде довго і наскільки буде ефективно – це інше питання. Але те, що це станеться, то я думаю, що це станеться. Для цього є більшість складових”, – сказав очільник ГУР Міноборони України.
Нагадаємо, 21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.
Правозахисна спільнота в Україні закликала владу, зокрема, розбудувати систему підтримки зв’язків зі своїми громадянами в окупації, які країна-агресор систематично намагається розірвати. Серед інших рекомендацій у документі також міститься пункт про запровадження програм підтримки для дітей та молоді задля сприяння їхній адаптації та інтеграції після виїзду з окупації, зокрема для проходження навчання.
Крім того, напередодні коаліція оприлюднила до 13-ї сесії Верховної Ради чергову дорожню карту законопроєктів щодо постраждалого населення з метою консолідації зусиль, формування послідовної законодавчої політики та забезпечення ефективної допомоги.
За підсумками аналізу законопроєктів, представлених у дорожній карті, правозахисники вважають важливим звернути увагу народних депутатів України на окремі питання, які виникають у процесі підготовки та розгляду законодавчих ініціатив із цієї тематики.
