Контроль через генпрокурора або конкурс: нардепка Радіна назвала два ризики для незалежності САП

Дата: 14 Серпня 2026
A+ A- Підписатися

Українська влада може спробувати взяти під контроль Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру після завершення повноважень її керівника Олександра Клименка. Серед можливих сценаріїв – передання частини повноважень керівника САП генеральному прокурору, якщо нового очільника вчасно не оберуть, або маніпуляції з конкурсом, щоб призначити на посаду лояльного кандидата.

Про це заявила народна депутатка від фракції “Слуга народу” та голова парламентського Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.

Анастасія Радіна. Скриншот відео

Так, приблизно через рік завершаться повноваження керівника САП Олександра Клименка. Парламентарка пояснила, що САП відіграє ключову роль у роботі Національного антикорупційного бюро України. Детективи НАБУ не можуть самостійно ухвалювати низку важливих процесуальних рішень: прокурори погоджують, зокрема, клопотання про прослуховування, підозри та передання справ до суду. 

Тому, за словами Радіної, керівник САП має бути незалежним. Вона нагадала про так звані плівки Холодницького, на яких колишній керівник антикорупційної прокуратури передавав фігурантам інформацію про розслідування та намагався впливати на роботу прокурорів. Це, на її думку, показує, наскільки важливою є незалежність керівника САП.

Тож першим можливим сценарієм Радіна назвала ситуацію, коли після завершення повноважень Клименка нового керівника САП ще не оберуть. У такому разі частина його повноважень автоматично перейде до генерального прокурора.

Йдеться, зокрема, про рішення щодо підозр і передання обвинувальних актів до суду стосовно народних депутатів та адвокатів. Радіна вважає ризикованим те, що такі рішення може ухвалювати генеральний прокурор, якого призначає політична влада.

Це, як каже парламентарка, може створити ситуацію, коли генпрокурор матиме вирішальний вплив на справи щодо депутатів, які водночас можуть впливати на його перебування на посаді.

Вона також звернула увагу на те, що зараз у САП немає повного складу заступників керівника. Один із них звільнився на тлі скандалу під час операції “Мідас”, а інший проходить військову службу. Якщо до завершення повноважень Клименка нових заступників не призначать, у САП може виникнути проблема навіть із формуванням груп прокурорів для окремих розслідувань.

Водночас призначення заступників саме по собі не усуне проблему, оскільки окремі виключні повноваження керівника САП все одно можуть перейти до генерального прокурора.

Депутатка пов’язала цей ризик із попередніми спробами посилити вплив генпрокурора на антикорупційні органи. Вона нагадала про законопроєкт, який передбачав обмеження незалежності САП та розширення повноважень генерального прокурора щодо роботи НАБУ.

Для реалізації такого сценарію, на думку Радіної, можуть затягувати конкурс на вакантні посади в САП. Конкурсну комісію сформували ще в березні 2026 року, а її голову обрали лише в липні. Конкурс на посади заступників керівника САП станом на середину серпня ще не оголосили. Попередній конкурс, у якому переміг Клименко, тривав близько півтора року. Тому вона вважає реальним ризик того, що новий керівник САП не з’явиться до завершення повноважень нинішнього.

Другим сценарієм Радіна назвала маніпуляції з конкурсом, щоб провести на посаду керівника САП або його заступника потрібного владі кандидата.

За її словами, приклад того, як це може відбуватися, вже з’явився під час судового засідання у справі колишньої міністерки. Тоді прокурор зачитав листування між посадовцями та членами конкурсної комісії, які представляли уряд, під час відбору керівника одного з антикорупційних органів.

З оприлюдненого листування, за словами Радіної, випливає, що представники уряду передавали членам конкурсної комісії перелік пріоритетних кандидатів. Цим кандидатам також могли передавати питання, які їм мали поставити під час співбесіди.

Депутатка навела приклад листування, яке прокурор зачитав у суді. У ньому посадовці обговорювали оцінки кандидатів і пропонували поставити одному з них якомога нижчий бал, тоді як іншого називали пріоритетним. Членкиня конкурсної комісії у відповідь повідомляла, що вже перевіряла роботу кандидата та поставила йому низьку оцінку, а також запитувала, чи може повторно перевірити його роботу, не викликавши підозр.

Радіна наголосила, що це листування саме по собі не доводить усіх обставин, однак показує можливий механізм впливу на конкурс: визначення пріоритетних кандидатів, передачу їм питань, маніпуляції з оцінюванням і спроби забезпечити потрібний результат.

Вона також звернула увагу, що подібні маніпуляції можуть відбуватися навіть за участі незалежних міжнародних експертів у конкурсних комісіях.

Окремо депутатка розкритикувала склад конкурсної комісії, яка має обирати людей на вакантні посади в САП.

До неї входять троє міжнародних експертів, двоє підлеглих генерального прокурора Руслана Кравченка та адвокат Олексій Шевчук.

У 2023 році Шевчук претендував на посаду члена Вищої ради правосуддя. Тоді Етична рада визнала його таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

Депутатка зазначила, що це рішення не забороняє Шевчуку брати участь в інших конкурсах, однак обставини, які оцінювала Етична рада, залишаються важливими.

За словами Радіної, понад 40 громадських організацій зверталися до генерального прокурора із закликом скасувати призначення Шевчука до конкурсної комісії САП. Водночас він продовжує входити до її складу.

Наразі у політичних та урядових колах продовжують виступати за зменшення ролі незалежних експертів у конкурсах. Це може ще більше посилити можливості для впливу на результати відбору.

Парламентарка вважає, що після спроб втручатися в інші конкурси не варто очікувати, що влада не намагатиметься впливати на САП. Ризик такого втручання особливо високий через те, що антикорупційні органи зараз розслідують низку справ щодо високопосадовців. Від результатів роботи САП залежить подальший перебіг цих розслідувань.

Насамкінець Радіна додала, що працює над законодавчими змінами, які мають стосуватися цих ризиків. Також вона планує стежити за конкурсом на вакантні посади в САП і повідомляти про можливі спроби його затягувати або маніпулювати його результатами.

Нагадаємо, що, за даними видання “Українська правда”, генеральний прокурор Руслан Кравченко разом з колишнім очільником Офісу президента Андрієм Єрмаком був головним ініціатором атаки на НАБУ та САП. Саме Кравченко розробляв механізми, щоб підпорядкувати антикорупційні органи прокурорській вертикалі та обмежити їхню незалежність.

Читайте також: Чи витримала демократія? Підсумки року після атаки на НАБУ та САП

Поділитися:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter.