КМДА перевірила майже всі укриття, третина з них непридатна для використання
У столиці перевірили понад 91% укриттів та сховищ, тобто 4,2 тисячі з наявних 4,6 тисячі: дві третини з них придатні для використання.
Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації.
Фото: SumyTodayТак, станом на 9 червня міські та районні служби спільно з представниками поліції та Державної служби України з надзвичайних ситуацій проінспектували 4,2 тисячі укриттів та сховищ із наявних 4,6 тисячі.
Придатними для укриття під час повітряної тривоги є майже 2,9 тисячі, тобто дві третини укриттів та сховищ. Ще 736 – можуть бути укриттями за умови належного облаштування, 578 – не відповідають нормативним вимогам до приміщень, де можуть бути облаштовані укриття.
Під час інспекцій перевіряльники фіксували оперативність відкриття укриттів. Так, вільний доступ забезпечений до 1986 об’єктів. Протягом п’яти хвилин доступ забезпечується до 932 об’єктів, а зачиненими виявили 25 приміщень.
У КМДА нагадали, що, навіть якщо приміщення перебуває в оренді чи приватній власності, статус укриття чи сховища з нього не знімається, тому доступ до нього під час повітряної тривоги має бути безперешкодним.
Мер Києва Віталій Кличко та Київрада звернулися до парламенту щодо законодавчого запровадження кримінальної відповідальності власників приватних приміщень за недопуск людей до укриття під час повітряної тривоги.
Нині всі райони оновлюють інформаційні таблиці на входах до укриттів, наносять на мапу нові укриття та напрямки руху до них.
У КМДА наголосили, що протягом 2022–2023 років у Києві провели понад 9 тисяч інспекційних виїздів, за результатами яких районним адміністраціям надавали доручення оперативного усунення недоліків. Загалом за цей період місто виділило районам як відповідальним розпорядникам коштів понад 1,2 мільярда гривень на ремонтні роботи в спорудах цивільного захисту.
Як відомо, у столиці планують оснастити близько 3 тисяч укриттів та сховищ автоматизованою системою відкриття, щоб доступ до укриттів під час повітряної тривоги був гарантованим. Такі кодові системи вже розпочали тестувати в Дарницькому районі. Далі їх планують запровадити в усьому місті.
Наразі цією кодовою системою можна оснастити близько 3 тисяч укриттів та сховищ.
“Депутати ухвалили рішення про те, що на ремонт та облаштування укриттів цього року додатково спрямують 750 мільйонів гривень. Також ми проведемо позапланову інвентаризацію існуючих підвальних та цокольних приміщень, щоб ними, де це технічно можливо, доповнити фонд захисних споруд.
Використання ворогом балістичної зброї спонукає нас створювати додаткові укриття в оперативній доступності для людей насамперед у спальних районах міста”, – повідомив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Також міська влада планує придбати та встановити як додаткові близько двох сотень модульних залізобетонних укриттів швидкого розгортання.
Раніше міська влада пообіцяла примусово відчиняти укриття приватної форми власності, якщо їхні власники в момент повітряної тривоги чи обстрілу самостійно не забезпечать доступу до споруд для населення.
Нагадаємо, що внаслідок атаки російських військових на Київ у ніч на 1 червня загинули три жінки, серед яких дев’ятирічна дівчинка, а ще 14 людей отримали поранення.
Чоловік однієї із загиблих розповів, що людям, які вночі прийшли до укриття, там не відчинили. У момент трагедії він побіг до протилежного боку будівлі, щоб попросити відчинити.
“Люди стукали, дуже довго стукали. І ніхто. Були там жінки, діти, і ніхто не відчинив… У той момент прилетіло”, – розповів Ярослав журналістам “Суспільного”.
Уламки, за словами очевидців, упали за 10 хвилин після оголошення повітряної тривоги.
