“Вас ніколи не катували”: від парламенту вимагають ухвалення закону про воєнних злочинців
Колишні полонені, рідні загиблих на Донбасі та правозахисники вранці 15 вересня пікетували Верховну Раду з вимогою ухвалити законопроєкт №2689, який має гармонізувати Кримінальний кодекс України з міжнародним кримінальним правом. Парламент планує розглянути документ 17 вересня.
Як повідомляє кореспондент видання ZMINA, потерпілі родини та правозахисники прийшли під будівлю парламенту з будильниками, які символічно мають розбудити народних депутатів.
“Сім років – завеликий час зі зволіканням із законопроєктом про воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі досі відсутнє покарання за злочини проти людяності, а воєнні злочини виписано так недолуго, що їх неможливо правоохоронцям застосувати на практиці. Через це насильницькі викрадення, катування, утримування людей у полоні, використання людей як живого щита, убивства полонених кваліфікуються не як воєнний злочин чи злочин проти людяності, а як тероризм чи участь у незаконних збройних формуваннях або як загальнокримінальні вбивства та викрадення людей”, – сказала голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
Правозахисниця наголосила, що міжнародні злочини мають більший термін покарання, не мають терміну давності, на відміну від загальнокримінальних злочинів, а також унеможливлюють амністію.
“Чому вже протягом семи років народні депутати не ухвалюють цього законопроєкту? Таким зволіканням Україна запустила механізм “холодної амністії”, адже, якщо міжнародні злочини для України загальнокримінальні, це означає, що скоро спливуть терміни давності й таких злочинців можуть амністувати чи може виторгувати собі Росія“, – пояснила вона.
Читайте також “У перші дні мене не покидало відчуття, що я збожеволів”: розповідь лікаря про жахіття полону “ЛНР”
Під час акції мати страченого кіборга Ігоря Брановицького Ніна Брановицька обурилася, що правоохоронці розслідують убивство її сина в полоні як звичайний, а не воєнний злочин.
Ніна БрановицькаДо ухвалення документа закликав також український учений-релігієзнавець та колишній полонений Ігор Козловський.
“Коли мене з мішком на голові привели на так званий допит, то перша фраза, яку мені сказали, – “Вас ніколи не катували”. Так, я хочу звернутися цією фразою до народних депутатів: “Вас ніколи не катували”. Це не просто фраза, це реальні катування: побиття, ґвалтування, електричний струм, імітація розстрілів, російська рулетка… Ми постійно отримуємо від полонених свідчення, що катування продовжуються до такої межі, що люди, втрачаючи будь-яку надію, накладають на себе руки”, – сказав він.
Водночас Олександра Матвійчук наголосила, що через ігнорування парламентом цього законопроєкту злочинці, які скоюють злочини на окупованих територіях Донбасу та Криму, переконані у своїй безкарності.
“Важливо, щоб Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт. І це не питання помсти. Це питання справедливості. Ми документуємо воєнні злочини й бачимо, що ці самі люди, які вчиняли звірства в окупованому Криму та на Донбасі, так само були в Придністров’ї, Чечні та Абхазії. Росія ініціює збройний конфлікт як метод досягнення своїх геополітичних інтересів. Ухвалення закону надішле потужний сигнал на окуповані території. Злочинці усвідомлюватимуть, що є бодай теоретична можливість, що, коли зміниться ситуація, з них запитають. І це розуміння справлятиме охолоджувальний ефект, що, у свою чергу, збереже людські життя”, – прокоментувала правозахисниця. Під час акції протесту вона також зачитала кілька свідчень полонених, яких катували та калічили бойовики незаконних збройних формувань Донеччини та Луганщини.
Громадська організація “Студена” під стінами парламенту розгорнула мистецьку експозицію з історіями родин, які потерпіли від російсько-української війни.
“Ми закликаємо народних депутатів знайти час на цей законопроєкт. За ним не стоять економічні інтереси. Ми розуміємо, що він не дає політичних бенефітів, але це той документ, на який чекають десятки тисяч людей, що вижили після воєнних злочинів”, – закликала Олександра Матвійчук. Вона додала, що ухвалення цього законопроєкту – вимога коаліції правозахисних організацій “Правозахисний порядок денний” та низки інших правозахисних організацій.
Законопроєкт №2689 передбачає понад 50 видів воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які чітко структуровано за об’єктами зазіхання.
Серед важливих нововведень документа – на міжнародні злочини не поширюватиметься термін давності. Незалежно від того, коли людина скоїла міжнародний злочин, вона має бути покарана. Водночас щодо цих категорій злочинів неможлива амністія. Також документ запроваджує злочин агресії, коли на країну нападає інша держава.
Читайте також: “Борг перед потерпілими”: від Верховної Ради вимагають ухвалення закону про воєнних злочинців
За словами керівного директора правозахисної організації Global Rights Compliance Мартіна Скотта, навіть якщо Україна в майбутньому тісно співпрацюватиме з Міжнародним кримінальним судом, їй усе одно потрібно буде гармонізувати своє законодавство, бо основна робота в притягненні винних буде покладена на українських правоохоронців.
Нагадаємо, напередодні українські правозахисні організації та потерпілі від катувань під час російсько-української війни закликали парламент ухвалити документ. Окрім цього, 2018 року ПАРЄ у своїй резолюції №2199 закликала Україну погодити своє законодавство з міжнародним гуманітарним правом.
