“Чингіз” ножем шкріб по черепу і захоплювався, як прикольно у мене там все хрустить” – звіт

Тортурами представники незаконних збройних формувань (НЗФ) на Донеччині та Луганщині намагаються заподіяти військовополоненим максимальної фізичної шкоди. НЗФ не дотримуються основоположних принципів поваги до життя, здоров’я, честі та гідності людини.

Про це йдеться у звіті “Тотальна безкарність у зоні АТО: розслідування незаконних затримань та рабської праці” від Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ). У звіті правозахисники наводять анонімні свідчення військових.

У більшості випадків до осіб застосовувався фізичний вплив. Полонених могли бити руками, ногами, прикладами від зброї, молотками, палками, металевими трубами – будь-якими речами, які супротивникові могли потрапити під руку.

“…Полонених, в тому числі й мене, терористи били залізною квадратною трубою обмотаною картоном, ніжками від стільців, руками та ногами. Били по всьому тілу, по голові. Перерви були по 3-4 хвилини, поки терористи мінялися між собою. Всі побиття терористи знімали на відеокамеру…”, – свідчить постраждалий.

Бойовики також катували полонених електричним струмом.

“…У підвалі було дев’ять кімнат, і нас терористи залякували тим, що через них пройдуть тільки сильні духом. У першій кімнаті били по ногах, спині. В другій кімнаті заставляли брати оголені проводи з електричним струмом, інакше погрожували вбити товариша. Я був у цих двох кімнатах, де мене били і де я змушений був тримати проводи з током. Інших полонених заводили в інші кімнати. Комусь із полонених терористи прижигали руки утюгами…”, – розповідає постраждалий військовий.

Правозахисники цитують військового, до якого бойовики застосували пневматичну зброю: “…мене відвели в сторону і прострелили обидві ноги з пневматичної зброї, також кілька куль висадили мені в тулуб…”

Також бойовики як нагадування про перебування в полоні залишають сліди від колотих та ріжучих ран.

“…”Чингіз” взагалі любив ножі. У мене десь 7 або 8 ножових поранень після спілкування з ним. Ще він зробив надріз у мене за вухом і почав шкребти мене ножем по черепу. При цьому з коментарем: “Як у тебе там прикольно все хрумтить”…”

В УГСПЛ зауважують, що полонений сприймається НЗФ як засіб для помсти. До нього не ставляться як до людини. Всі катування, спрямовані проти нього, завдають не тільки фізичних страждань, але й мають на меті повністю виснажити полоненого.

“…Після сильного побиття я вже не міг самостійно рухатися, не відчував ніг до тазу, мені пошкодили таз і хребет, ребра, голову, ногу перекрутив. Потім нарахував вже на одному коліні 52 удари дубинкою. Вся підлога в межах 2 метрів була залита кров’ю. Побито було все. Руку зламали – ліву кисть, два пальці на лівій руці. Ця рука постраждала найбільше, бо коли добивали, лежав на правому боці, а ліва рука була зверху. Вони викликали знизу наших хлопців і ті за одяг мене заносили. На мені не було живого місця…”, – згадує постраждалий.

Фізичним впливом бойовики намагаються принизити військовослужбовців.

“Біля кожного будинку та зупинки відбувалися знущання. Нас змушували каятися та визнавати свою вину в обстрілах міста перед населенням; нас ставили на коліна, плювали в обличчя, зривали натільні хрестики, били та пинали без вибору в усі частини тіла, зверталися із зневажливими, злісними, образливими висловлюваннями. Все, що відбувалося, записувалося на відеокамеру…”, – цитують правозахисники військовослужбовця.

Незаконні збройні формування практикують знущання, аби домогтися викупу від близьких військовослужбовця.

“Один із терористів став шукати в моєму телефоні її ім’я, після чого став їй телефонувати. Він підставив мені під вухо телефон та сказав, щоб я побалакав із нею. Коли вона відповіла, я сказав тільки “Пробач”. Після чого в мене забрали телефон. Далі терорист сам почав говорити з дружиною, погрожував їй, що мене вб’ють, відріжуть вуха та інше, якщо вона не заплатить за мене викуп. Я був настільки виснажений і побитий, що не пам’ятаю всієї розмови…”, – згадує постраждалий.

Бойовики не гребують також залякуваннями.

В УГСПЛ зауважують, що така поведінка з полоненими є своєрідною “розвагою” для представників незаконних збройних формувань. Агресія стосовно полонених з боку супротивника проявляється особливо жорстоко, коли охоронці перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.

“…Як я дізнався пізніше, самі терористи після 9 вечора вели себе досить вільно в приміщенні: пили алкоголь, курили траву. Після цього, в стані алкогольного і наркотичного сп’яніння, ополченці починали свої “розваги” — вони викликали полонених і починали їх бити. Таке відбувалося щоночі. Особливу увагу приділяли тим полоненим, які тільки надійшли, і тривало подібне поводження в перші три дні ув’язнення…”, – цитують правозахисники свідчення постраждалого.

В УГСПЛ наголошують, в умовах збройного конфлікту саме на сторони покладається обов’язок із дотримання стандартів міжнародного права. У разі їх тотального ігнорування дії винних осіб мають розглядатися як військові злочини.

Також у звіті йдеться, що бойовики тотально обмежуть зв’язок полонених із рідними.