Іво Бобул судитиметься з журналісткою Еммою Антонюк, бо та ніби не спитала дозволу на публікацію інтерв’ю: що каже юрист?

Народний артист України Іван Бобул, більш відомий як Іво Бобул, збирається подати до суду на авторку та ведучу ютуб-каналу “Це ніхто не буде дивитись” Емму Антонюк, бо та, за словами Бобула, не спитала в нього дозволу на публікацію його інтерв’ю, в якому він вдався до сексизму.

ZMINA розповідає, що відомо про ситуацію та чи може артист судитися з журналісткою. 

Скриншот відео інтерв’ю Антонюк з Бобулом

Про свій намір судитися з Антонюк Бобул сказав в іншому інтерв’ю телеканалу 1+1. 

Річ у тім, що раніше артист дав інтерв’ю Антонюк, у якому серед іншого казав таке: “Зараз жінки взагалі розбалувані, дуже багато чого хочуть від чоловіків. Часом я дивлюся на все це, і мені іноді стає шкода чоловіків, які не розуміють, яких жінок вони мають біля себе. Сьогодні є один, через пару років – уже другий. І так скаче по ліжку з одного до іншого, шукає принца. А той принц був біля неї. Треба трохи поважати чоловіків, бо нам теж дуже складно. Тим паче коли війна, з нас більший попит. Жінки стали дуже меркантильними. Багато жінок нині самотні, і вони не розуміють, чому так. Вони мають усе, але не мають щастя. Чому? Тому що треба подивитися на себе зсередини, кого ти образила. Того, хто тебе любив, носив на руках, але через те, що він не “дістав шубу”, ти вирішуєш “піти до Васі”.

Обурена упередженнями щодо жінок, які транслював артист, журналістка запитала в нього, “з якої він планети”, назвала його вислови “сексистською маячнею” та наголосила, що Бобул змальовує жінок карикатурно. Попри це він продовжував наполягати, що “хороші дівчата мають сидіти вдома”, вдався до ейджизму, нагадавши про вік Антонюк, дорікнув, що вона не має дітей, а потім зняв із себе мікрофон, кинув подаровану книгу та пішов геть.

Невдовзі Антонюк отримала від нього пораду “спуститися на землю”. 

“У тебе немає релації з людьми, ти стоїш на своєму, вперта, як я не знаю що… Опустись на землю, ти є людина в першу чергу”, – сказав він. 

У інтерв’ю 1+1 Бобул розповів, що позов подає, бо Антонюк нібито не мала права публікувати запис їхньої розмови без його дозволу. 

“Вона не мала на це права без мого дозволу. Я на це дозволу не давав. Треба все ж таки мати якусь честь. З вовками я по-вовчи, з людьми – по-людськи”, – підсумував він. 

Іво Бобул

В Україні раніше й справді для публікації інтерв’ю треба було отримати дозвіл на це від того, з ким говорили. Це регламентувала стара версія Закону “Про авторське право та суміжні права”, а саме частина 3 статті 13. Згідно з нею, ті, хто спілкуються, вважалися співавторами твору. 

Втім, згідно з новим законом, який набув чинності в січні цього року, майнові права на твір належать усім співавторам спільно і “здійснюються за згодою між ними”. Водночас жоден з них не має права без достатніх підстав відмовити іншому публікувати чи перероблювати твір. 

Отже, оприлюднювати інтерв’ю з дозволом або без такого від Бобула Антонюк мала право. Своєю чергою журналістка каже, що ніякої заборони від артиста не отримувала. 

“Як людина, яка ніколи не отримувала заборону на зйомку чи публікацію інтерв’ю, я почуваюся чудово”, – сказала вона “Детектору медіа”, коментуючи ситуацію.

Втім, як пояснює в коментарі ZMINA правник Євген Воробйов із Платформи прав людини, єдиний виняток, за якого може Бобул вимагати припинити опублікування, – це якщо в інтерв’ю є фрагменти про його особисте життя. Цю можливість регламентує частина 2 статті 307 Цивільного кодексу України. 

“Якщо журналіст видалить частину інтерв’ю, яке містить інформацію про його особисте життя, то іншу частину інтерв’ю Бобул не зможе заборонити до опублікування”, – каже Воробйов. 

Правник зазначає, що деякі положення нового Закону “Про авторське право та суміжні права” є дуже гнучкими. Так, пункт 2 частини 2 статті 13 передбачає – “якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами”.

“У разі якщо інтерв’ю містить інформацію про особисте життя, однак вона становить суспільний інтерес, то законодавство дозволяє поширити  таку особисту інформацію особи. Звісно, є ризик згаданого, оскільки суд під час розгляду справи вже визначатиме, чи дійсно поширена інформація підпадає під визначення суспільного інтересу. Але якщо визнають, що  інформація є суспільно необхідною, то в такому разі журналістку звільнять від будь-якої відповідальності за поширення інформації, згідно з положеннями і статті 29 та 30 Закону “Про інформацію”, – додає Воробйов. 

Нагадаємо, що в Україні чимало публічних діячів, серед яких високопосадовці, не гребують сексизмом. У сексистський скандал можна втрапити, презентуючи туристичний потенціал регіону, спілкуючись у перервах на ток-шоу або ж рекламуючи руберойд. 

Активістки не перший рік намагаються боротися з такими упередженнями та навіть запускали “сексистський патруль”, щоб вишукувати сексистів та “нагороджувати” їх спеціальною премією. Боротись із сексизмом намагались і в парламенті, однак робили це відомі сексисти.