Горбатюк розповів, хто винен у втечі “беркутівців” в Росію

Дата: 21 Квітня 2017
A+ A- Підписатися

Внаслідок рішення Апеляційного суду Києва в обвинуваченого у вбивствах активістів Євромайдану Віталія Гончаренка не було жодного запобіжного заходу. 

Про це в ефірі Громадського радіо сказав керівник департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

Як раніше повідомлялось, колегія суддів на чолі з головуючим Апеляційного суду Києва Олегом Присяжнюком звільнила з-під варти екс-“беркутівця” Віталія Гончаренка. Він мав з’явитись на наступне засідання, яке Печерський райсуд Києва не призначив. Однак сам Віталій Гончаренко втік до Росії 9 квітня разом з іншими трьома екс-беркутівцями.

“Це проблема, яка вплинула на хід подій. Тому що обвинувальний акт з приводу подій 18 лютого 2014 року до суду надійшов вже 23 березня. До сьогоднішнього дня не призначене судове засідання. Через це вже 13 квітня завершились запобіжні заходи у трьох співробітників колишнього спецпідрозділу МВС “Беркут”, – сказав Сергій Горбатюк. 

Він нарікає, що Печерський суд усвідомлює, що у нього немає суддів, які мають право розглядати це кримінальне провадження. Але водночас суд нічого не робить, аби у перший же ж день, коли надходить справа, передавати її в апеляційний суд, аби він визначив підсудність справи.

“У більшості випадків відбувається затягування на 1 – 3 тижні, через що неодноразово в інших “беркутівців” завершувались запобіжні заходи. Суд мав би призначити засідання у 5-денний термін, як це передбачено законодавством, або негайно передати справу в апеляційний суд”, – розповів він.  

За його словами, така проблема виникає у кожній справі Євромайдану.

Сергій Горбатюк переконаний, що у керівництва держави немає зацікавленості у тому, щоб кримінальні справи Євромайдану завершились результатом. А тому через відсутність, за його словами, принципового ставлення до незаконних дій суддів судді відчувають безкарність. 

“Cудді спинним мозком відчувають, чи цікава справа для керівництва держави чи правоохоронних органів. Тому вони чинять ті дії, які вони вважають за потрібне робити”, – коментує він.

За його словами, скарги на суддів Вища кваліфікаційна комісія суддів України може понад рік не розглядати, а відтак терміни притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності спливають.

“В рамках повноважень і можливостей ми робимо все можливе. У кожному випадку на незаконне звільнення має бути скарга на суд. Не завжди ми її пишемо, бо не вистачає часу через скорочення нашого підрозділу на 60 співробітників. Треба обирати: або ми займаємось розслідуванням або скаргами на суддів”, – розповідає Сергій Горбатюк.  

Раніше прес-служба Апеляційного суду Києва повідомила, що слідчий суддя Печерського райсуду, задовольняючи клопотання прокурора про зміну Гончаренку запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою, мотивував це тим, що ризики визначені ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування або суду, нищення доказів або вплив на свідків), не підтвердилися.

“Однак, у зв’язку “із суспільною необхідністю” та факту підозри Гончаренкау вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за можливе покарання, що може спонукати останнього до вчинення неправомірних дій, є підстави для зміни останньому запобіжного заходу… Ст. 177 КПК України чітко передбачає дві основні підстави для застосування щодо підозрюваного або обвинуваченого запобіжного заходу (наявність обґрунтованої підозри та ризиків, визначених ч. 1 цієї статті). Відсутність навіть однієї з цих підстав виключає можливість обрання стосовно особи запобіжного заходу”, – йдеться у заяві Апеляційного суду Києва.

Нагадаємо, Віталія Гончаренка разом із трьома колегами затримали у червні 2016 року. На той момент він працював у поліції. Йому інкримінується співучасть у вбивстві трьох активістів Євромайдану та замаху на вбивство 33 людей під час ходи активістів під час ходи “Мирний наступ до Верховної Ради”. Це сталось 18 лютого 2014 року на Кріпосному провулку. У цей день колишні співробітники спецпідрозділу “Беркут” використовували помпові рушниці з мисливськими набоями. Інших двох “беркутівців” звинувачують у тому, що вони 20 січня 2014 року катували двох протестувальників на колонаді на вулиці Грушевського. 

Окрім цього Віталія Гончаренка звинувачують у нападі на журналістів Громадського телебачення на блок-пості “Пісочин” на Харківщині 29 січня 2015 року. Тоді журналісти Анастасія Станко та Костянтин Рєуцький повертались із відрядження із зони АТО. Їхнє авто зупинили “беркутівці” Гончаренко, Костюк та Ріяко для перевірки документів. Вони вирішили перевірити речі журналістів, а коли ті почали знімати, працівники міліції вкрали в них камеру “гоупро”, а Рєуцького кинули на землю та били ногами.

Згодом бійці “Беркуту” зауважували журналістам, що “їм нічого не було за Майдан, і зараз теж не буде”.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter