Фахівці закликають приділити більше уваги захисту персональних даних під час використання відеоспостереження

Дата: 06 Липня 2021
A+ A- Підписатися

Під час використання систем відеоспостереження, які стають популярними останнім часом, необхідно приділяти більше уваги захисту персональних даних, адже існують реальні ризики витоку цих даних. 

З таким закликом виступили експерти під час обговорення в пресцентрі Українського кризового медіацентру.

Фото: chinadaily.com.cn

Системи відеоспостереження в Україні вже стали частиною інфраструктури великих міст і, як розповідали в Нацполіції у 2019 році, всього в країні працювало щонайменше 19 тисяч камер. 

“Зараз навіть у громадах є бажання встановити камери спостереження, мешканці самі звертаються до керівництва для того, щоб таке рішення було ухвалене. Є позитивні моменти в цьому – зручність, безпека, допомога поліції в розкритті злочинів, рятувальники можуть ліквідувати надзвичайні ситуації швидше завдяки камерам тощо. Але є і ризики, яким мало приділяється уваги”, – розповідає юристка та консультантка з питань цифрового законодавства Уляна Шадська.

Серед масиву даних про інфраструктуру, пересування населення, техніки, зокрема військової, є також і інформація, яка прямо або опосередковано ідентифікує людину, що є певною мірою порушенням її прав. 

“Міністерство внутрішніх справ бажає мати повний доступ до систем відеоспостереження, тому нам стало цікаво, як це все влаштовано. Ми виявили, що є загроза захисту персональних даних. Тому ми хочемо, щоб влада більше приділяла уваги саме захисту прав людини в цьому плані”, – каже виконавчий директор Асоціації УМДПЛ Вадим Пивоваров.

Як зазначив начальник відділу аналітики та організації захисту персональних даних Управління дотримання прав людини Нацполіції Андрій Лабунь, для відомства важлива довіра населення, тому встановлення відеокамер є одним з актуальних питань сьогодні. Він запевнив, що “в плані правового врегулювання цієї теми вже робляться певні кроки”.

Наразі активісти випустили посібник для місцевого самоврядування та підпорядкованих йому установ з рекомендаціями, як впровадити системи відеоспостереження та не порушувати прав людини, а також як захистити персональні дані. 

Минулого року в Києві влада міста планувала закупити кількасот камер спостереження з функцією розпізнавання облич, що мали також вимірювати температуру в людей, які потрапили до їхнього поля зору. Ці дані потім мали передавати до Національної поліції, Муніципальної варти та Державної служби з надзвичайних ситуацій. Проте перевірка, яку почали після розголосу в медіа, показала, що торги відбулися з порушеннями, а тому від ідеї відмовились

Нагадаємо, що за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних в Україні пропонують запровадити багатомільйонні штрафи. 

Наприкінці минулого року в Дніпрі з провини клініки стався витік персональних і медичних даних десятків тисяч пацієнтів, зокрема й результатів проведення ПЛР-тестів та списків хворих на ковід. 

Минулого року також стався масштабний витік даних, коли в мережу потрапили мільйони водійських посвідчень українців. Спочатку в ньому підозрювали МВС, Міграційну службу, Мінцифри та навіть платформу відкритих даних “Опендатабот”. Однак згодом підозри впали на приватні й державні банки, страхові та логістичні компанії, служби перевезень і поштові сервіси. 

Фотографія обкладинки: chinadaily.com.cn

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: