Довіра до антикорупційних органів зростає, але оцінки їхньої ефективності залишаються низькими – дослідження НАЗК
Українці дедалі більше покладають відповідальність за боротьбу з корупцією на антикорупційні органи, зокрема НАБУ, водночас знижуючи очікування від президента та парламенту. Попри зростання оцінок ефективності державних інституцій, їхня робота й надалі отримує стримано низькі оцінки – жоден орган не досяг навіть середнього рівня у 3 бали з 5 можливих.
Про це свідчать результати загальнонаціонального соціологічного дослідження “Корупція в Україні 2025: розуміння, сприйняття, поширеність”, яке провела соціологічна компанія Info Sapiens на замовлення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI).
Під час опитування респондентів просили назвати до трьох інституцій, які, на їхню думку, мають відповідати за боротьбу з корупцією. Наразі українці значно частіше покладали таку відповідальність на НАБУ: цей показник зріс із 25,8% у 2024 році до 42,6% у 2025-му. Дослідники пов’язують це з резонансними подіями навколо бюро – спробами обмежити його повноваження, протестами влітку 2025 року та активною публічною роботою органу у справах високого рівня.
Також зросли очікування щодо інших антикорупційних і правоохоронних органів. Частка тих, хто вважає відповідальною Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП), збільшилася з 11,6% до 15,9%, Національне агентство з питань запобігання корупції – з 22,3% до 26,9%, Службу безпеки України – з 15,7% до 19,2%. Водночас більше респондентів покладають відповідальність і на уряд, міністерства, прокуратуру та Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
Натомість рівень очікувань щодо президента знизився – з 56,5% до 46,1%. Попри це, він залишається лідером серед інституцій, від яких українці найбільше очікують подолання корупції. Менше респондентів також покладають відповідальність на Верховну Раду (з 39,6% до 31,8%) і Вищий антикорупційний суд (з 11,8% до 8,2%).
Серед бізнесу тенденції подібні. Підприємці також менше очікують від президента (з 51,9% до 45,2%) і більше – від НАБУ (з 29,2% до 37,8%) та САП (з 13,1% до 17,9%). Водночас на відміну від населення бізнес дещо знизив очікування щодо уряду і міністерств, але частіше покладає відповідальність на Національну поліцію.
Загалом і громадяни, і бізнес називають однакову трійку ключових інституцій у боротьбі з корупцією: президент, НАБУ і Верховна Рада.
Дослідження також показує, як українці оцінюють ефективність антикорупційної роботи держави. У 2025 році оцінки для всіх органів зросли, однак залишаються низькими. Жоден із них не досяг середнього рівня у 3 бали з 5 можливих.
Найвищу оцінку серед населення отримала СБУ – 2,41 бала. Далі йдуть НАБУ – 2,34, Державне бюро розслідувань (ДБР) – 2,28, НАЗК – 2,22 та САП – 2,19. Попри зростання показників, українці загалом стримано і критично оцінюють ефективність антикорупційної політики.
Підприємці також підвищили оцінки більшості органів. Найбільше зростання зафіксували для НАБУ – з 2,42 до 2,75 бала. Саме НАБУ і СБУ бізнес вважає найефективнішими у боротьбі з корупцією. Водночас Верховна Рада залишається аутсайдером за оцінками підприємців – 1,97 бала.
У середньому оцінки бізнесу вищі, ніж у населення, але вони також залишаються нижчими за 3 бали. Це свідчить про загальне критичне сприйняття ефективності державних органів.
Опитування також визначило, у яких сферах українці бачать найбільшу потребу в боротьбі з корупцією. Серед населення на першому місці – забезпечення правопорядку і протидія злочинності (53,3%). Далі йдуть судова система (43,1%) і охорона здоров’я (39,5%). Менше третини назвали митницю, соціальний захист і відбудову країни. Освіту і науку вважають найменш пріоритетними.
Підприємці мають інші пріоритети. Найчастіше вони називають митницю (56,9%), далі – судову систему (44,2%). Також серед важливих сфер – будівництво, земельні відносини, відбудова та публічні закупівлі. Натомість боротьбу з корупцією у сфері правопорядку бізнес вважає менш актуальною, ніж населення.
Дослідження показує і рівень обізнаності про антикорупційні органи. Більшість респондентів вважають себе хоча б поверхово обізнаними про діяльність Національної поліції. Серед населення на другому місці – НАБУ (66,5%), далі – ДБР (58,9%) і САП, рівень обізнаності про яку суттєво зріс.
Найменше українці знають про АРМА: понад половина населення заявила, що взагалі не обізнана про діяльність цього органу. Водночас обізнаність про НАЗК зросла і становить 60,2% серед населення та 80,4% серед бізнесу.
Попри це, дослідження показує розрив між тим, як люди оцінюють свою обізнаність, і реальними знаннями. Наприклад, лише 13,3% населення змогли правильно відповісти щонайменше на половину запитань про повноваження НАЗК. Серед бізнесу цей показник становить 31,7%.
Навіть серед тих, хто вважає себе добре обізнаним, рівень фактичних знань залишається обмеженим. Це, за словами аналітиків, свідчить про те, що українці часто переоцінюють своє розуміння роботи антикорупційних інституцій.
Нагадаємо, що у березні старший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук зазначав, що за останні два роки робота українських антикорупційних органів показала відчутні результати: НАБУ активізувало розслідування топпосадовців, САП передає до суду більше обвинувальних актів, а ВАКС прискорив розгляд справ і збільшив кількість вироків. Попри міфи про неефективність, цифри свідчать, що система працює, хоча прозорість і доступ до інформації залишаються ключовими викликами.
