Низку положень законопроєкту про медіа доопрацюють до другого читання – Потураєв

Деякі положення законопроєкту про медіа запланували доопрацювати до другого читання у Верховній Раді.

Про це на брифінгу 31 серпня повідомив голова парламентського Комітету з питань інформаційної та гуманітарної політики Микита Потураєв, пише Інтерфакс-Україна.

Микита Потураєв. Джерело: скриншот з відео телеканалу ДОМ

Він нагадав, що попри “певні суперечки й навіть запеклі дискусії” закон у першому читанні підтримали 233 народні депутати.

“Але ми повністю усвідомлюємо, що там є необхідність деякі положення доопрацювати до другого читання. Крім того, ми отримаємо дуже скоро, я сподіваюся, офіційний висновок Єврокомісії: можливо, треба буде щось зробити з того, що пропонуватимуть європейські колеги”, – сказав він.

Потураєв зазначив, що насамперед необхідно напрацювати механізм формування “чорного списку” осіб, які становлять загрозу національній безпеці України. Водночас він уточнив, що новий законопроєкт не скасовує вже наявного “чорного списку”, а питання лише в механізмі його формування.

“Зараз у нас рішення ухвалюються за принципом “чорної скриньки”. Рішення приймає СБУ. Вони ухвалюються на підставі закону про національну безпеку, але це неприйнятно з погляду європейської правової практики, на що звертали нашу увагу саме європейські експерти. Вони говорили, що ми маємо міну вповільненої дії”, – пояснив він.

Європейські експерти пропонують передбачити на законодавчому рівні вичерпний перелік критеріїв, згідно з якими особи можуть бути внесені до вказаного списку, та прозору процедуру ухвалення відповідних рішень, уточнив Потураєв.

Він наголосив на тому, що виписаний у законопроєкті список критеріїв не ідеальний. 

“Ми говоримо колегам з “Євросолідарності”: давайте напрацюємо більше критеріїв… І щоб ухвалював (рішення про внесення осіб до “чорного списку”. – Ред.) хоч і державний, але конституційно незалежний від держави колегіальний орган – Нацрада з питань телебачення і радіомовлення”, – сказав голова парламентського комітету.

Він також нагадав, що новий законопроєкт, зокрема, збільшує квоту на український музичний продукт у радіоефірі з 30 до 40%.

“Критика про те, що ми дозволяємо порушувати цю квоту на 10%, свідчить про те, що або люди забули арифметику, або про якісь свідомі маніпуляції, у що я не хочу вірити. Йдеться насправді про те, що дійсно Національна рада не скасує, а пом’якшить покарання за порушення квоти на 10%, але не від 100%, а від 40%, тому загальне можливе порушення квоти радіостанцією становитиме максимум дві пісні на 24 години мовлення, проте навіть за це Національна рада видаватиме припис”, – пояснив нардеп.

Після п’яти таких приписів про порушення Нацрада зможе ухвалити рішення про накладення штрафу на мовника, що “відкриває шлях уже до суворіших санкцій”, пояснив Потураєв.

Він також зазначив, що в контексті розширення повноважень Нацради щодо друкованих видань ідеться не про заборону їхнього випуску, а про добровільну реєстрацію.

“На це є причина. Вона була до цієї фази війни, і зараз вона, звісно, ще більше загострилася… Абсолютно дивно, що в нас Мін’юст веде реєстр медіа. Насправді він веде реєстр усіх підприємств, і медіа в ньому не як медіа, а як ФОПи, ТОВи й щось іще. Тобто медійного реєстру в нас немає на сьогодні”, – сказав народний депутат.

На його переконання, це призвело до того, що в Україні “понад 10 тисяч медіа, що не відповідає дійсності: там багато “сплячих”, таких, які прокидаються і починають роздавати посвідчення журналістів під вибори”.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що, на думку уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня, проєкт закону про медіа, ухвалений Верховною Радою в першому читанні, має бути “суттєво доопрацьований, щоб не допустити звуження сфери використання державної мови”.

Нагадаємо, що 30 серпня 2022 року Верховна Рада в першому повторному читанні підтримала законопроєкт “Про медіа”. У другому читанні документ мають розглянути протягом найближчих після ухвалення двох тижнів.

Закон “Про медіа” є одним із ключових документів, ухвалення яких необхідні для початку перемовин про вступ України до ЄС. Президент Володимир Зеленський планує підписати його в грудні.

Розробники проєкту закону запевнили, що його нову редакцію скерують до Європейської комісії, яка має оцінити, чи імплементує документ рекомендації Євросоюзу щодо медійної реформи в Україні.

Попри це текст закону викликає постійні суперечки в медійному середовищі. Детальніше про полеміку критиків і прихильників указаного законопроєкту читайте за посиланням.