ДБР закрило справу про можливий тиск на журналіста Євгенія Шульгата після розслідування статків генерала СБУ

Державне бюро розслідувань (ДБР) закрило кримінальне провадження щодо можливого тиску на журналіста “Слідства.Інфо” Євгенія Шульгата. У квітні 2024 року, незадовго до публікації його розслідування про майно родини тодішнього керівника Департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка, представники територіального центру комплектування намагалися вручити журналісту повістку. Слідчі не знайшли доказів перешкоджання журналістській діяльності та зловживання владою. 

Про це повідомив Центр протидії корупції (ЦПК) із посиланням на відповідь Офісу генерального прокурора (ОГП).

Ілля Вітюк, Євгеній Шульгат. Використано оригінальні фото, колаж створено за допомогою ШІ

У листі від 23 жовтня 2026 року ОГП зазначив, що ДБР розслідувало можливий тиск на журналіста з боку працівників Служби безпеки України та Солом’янського районного ТЦК.

Йшлося про спробу вручити Шульгату повістку 1 квітня 2024 року в торговельному центрі “Дрімтаун” у Києві. 

Провадження розпочали 8 квітня 2024 року за двома статтями Кримінального кодексу України: перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (частина 3 статті 171) та зловживання владою або службовим становищем (частина 1 статті 364).

За результатами розслідування слідчі ДБР не встановили обставин, які б підтверджували вчинення цих злочинів працівниками СБУ та ТЦК. Тому вони закрили провадження через відсутність складу кримінального правопорушення.

У ЦПК зазначили, що дізналися про це лише після власного інформаційного запиту, який надіслали 14 жовтня.

Водночас ДБР відмовилося повідомити організації про результати розслідування. У відповіді Бюро пояснило, що доступ до матеріалів кримінального провадження регулює Кримінальний процесуальний кодекс, а відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора.

“Це черговий приклад того, що ДБР неспроможне розслідувати справи у своїй підслідності. Водночас ДБР цілком здатне знаходити або вигадувати кримінальні провадження щодо активістів і посадовців, переслідувати військових і використовувати свої повноваження проти тих, хто незручний владі. Але коли йдеться про можливі зловживання працівників СБУ, Бюро раптом виявляється неспроможним знайти склад злочину”, – зазначили у Центрі протидії корупції.

У ЦПК розцінюють ситуацію як можливий прояв взаємного прикривання правоохоронців.

Нагадаємо, що 1 квітня 2024 року до журналіста “Слідства.Інфо” Євгенія Шульгата в одному з торговельних центрів на столичній Оболоні підійшли двоє працівників Солом’янського районного ТЦК та спробували вручити йому повістку. Військові звернулися до журналіста на ім’я та прізвище, хоча представляли інший район Києва.

Пізніше редакція отримала записи камер спостереження, на яких видно, як чоловік у цивільному одязі вказує військовим на Шульгата.

Журналісти встановили, що цим чоловіком міг бути Олексій Біленко, співробітник Департаменту кібербезпеки СБУ, яким на той час керував Ілля Вітюк.

У “Слідстві.Інфо” припустили, що спроба вручити повістку була повʼязана з професійною діяльністю Шульгата, який готував розслідування про статки родини Вітюка.

Зокрема, 4 квітня 2024 року редакція оприлюднила матеріал про нерухомість родини генерала СБУ загальною ринковою вартістю щонайменше 25,5 мільйона гривень.

Журналісти з’ясували, що наприкінці 2023 року дружина Вітюка придбала квартиру в елітному житловому комплексі на Печерську в Києві. У декларації посадовець зазначив її вартість у 12,8 мільйона гривень, хоча, за оцінками розслідувачів, житло коштувало понад 20 мільйонів.

Після розголосу представники “Медіаруху” закликали правоохоронців розслідувати можливе переслідування журналіста та встановити роль працівників СБУ і ТЦК в інциденті.

Тодішній голова СБУ Василь Малюк відсторонив Вітюка від виконання обовʼязків на час службової перевірки. Згодом президент Володимир Зеленський звільнив посадовця з посади керівника Департаменту кібербезпеки СБУ.

Окремо від провадження щодо можливого тиску на Шульгата антикорупційні органи розслідували походження коштів на придбання квартири родиною Вітюка.

Детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звинуватили колишнього керівника департаменту СБУ в незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні.

За версією слідства, реальна вартість квартири становила 21,6 мільйона гривень, однак у документах зазначили 12,8 мільйона.

У жовтні 2026 року НАБУ також повідомило про підозри судовим експертам, які, за версією слідчих, підготували неправдиві висновки щодо вартості цієї нерухомості. Один із таких висновків сторона захисту згодом використала як доказ.

Справу щодо ймовірного незаконного збагачення та недостовірного декларування Вітюка розглядає Вищий антикорупційний суд.

Закриття провадження про можливий тиск на Євгенія Шульгата не стосується розгляду цієї антикорупційної справи.