“Це була спланована атака”: нардепка Анастасія Радіна розповіла про наслідки торішнього удару по НАБУ і САП

Атака на Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру влітку 2025 року була заздалегідь спланованою операцією, а нині існують ознаки підготовки нової хвилі тиску на антикорупційні органи.

Про це розповіла народна депутатка від фракції “Слуга народу” та голова парламентського Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.

Фото: ZN.UA

За словами парламентарки, ще до липня 2025 року в парламенті ходили розмови про можливі законодавчі зміни щодо НАБУ, однак вона не очікувала, що їх ухвалять настільки швидко. Навіть після обшуків у детективів бюро 21 липня вона не вірила, що Верховна Рада піде на такий крок.

Депутатка зазначила, що законопроєкт із правками, які обмежували повноваження НАБУ та САП, фактично дістали з-поміж документів, які давно не розглядали. До нього оперативно внесли необхідні зміни, після чого комітет і парламент ухвалили рішення за лічені години. На її думку, під час цього процесу не спрацював жоден з парламентських запобіжників.

Радіна наголосила, що це була не лише історія про голоси монобільшості. Закон підтримали представники різних депутатських груп і фракцій, яких, за її словами, об’єднали спільні інтереси.

Вона також вважає, що швидке підписання закону президентом свідчить про те, що вся операція була ретельно підготовлена. Спочатку силовики провели обшуки в детективів НАБУ та висунули їм підозри за статтею про державну зраду, а вже наступного дня парламент проголосував за закон, який того ж вечора підписав глава держави. На думку депутатки, ці події не можна розглядати окремо одна від одної.

Під час зустрічей з міжнародними партнерами після цих подій Радіна відкрито говорила, що вважає рішення парламенту помилковим і не підтримувала його.

Водночас вона припустила, що автори атаки на НАБУ розраховували, що міжнародна реакція буде слабкою. Незадовго до цього Міжнародний валютний фонд відмовився від вимоги щодо скасування так званих поправок Лозового, а уряд затягував призначення керівника Бюро економічної безпеки, хоча конкурс уже завершився. Саме тоді СБУ почала надсилати листи із застереженнями щодо переможця конкурсу, але міжнародні партнери не відреагували.

На переконання Радіної, авторам закону було досить тимчасово надати генеральному прокурору додаткові повноваження щодо справ НАБУ. За цей час він міг би втрутитися в розслідування бюро, а згодом влада могла б заявити міжнародним партнерам про готовність переглянути законодавство.

Депутатка припустила, що однією з причин атаки могла стати справа “Міндічгейт”. За її словами, саме це розслідування на той момент було одним з найважливіших для НАБУ.

Радіна також розповіла, що початковий сценарій атаки міг бути іншим. За її інформацією, основну роль мала відіграти парламентська тимчасова слідча комісія під керівництвом Сергія Власенка, яка повинна була заявити про нібито масштабні зловживання в НАБУ. Уже після цього могли з’явитися законодавчі ініціативи щодо обмеження повноважень бюро. Проте зрештою влада обрала інший шлях.

Коментуючи справу колишнього посадовця Андрія Єрмака, Радіна зазначила, що слідство стверджує: навіть після звільнення він мав інформацію про можливі кадрові зміни в СБУ. На думку депутатки, це свідчить про збереження певного впливу.

Водночас вона звернула увагу, що Єрмаку було складно зібрати кошти на заставу. На її думку, це демонструє, що його вплив уже не є таким сильним, хоча повністю списувати його з рахунків поки що не варто.

Окремо Радіна прокоментувала інформацію про виявлення прослуховувальної техніки біля квартири детектива НАБУ. Вона заявила, що це може свідчити про підготовку нової атаки на антикорупційні органи. Про це також говорять кампанії в анонімних телеграм-каналах і тиск на експертів, які працюють у справах НАБУ. За інформацією депутатки, до цих дій причетні окремі співробітники СБУ.

Говорячи про конкурс на посаду генерального прокурора, депутатка зазначила, що Європейський Союз прямо не вимагає проводити конкурс, але наполягає на прозорій процедурі призначення, заснованій на професійних заслугах кандидатів. На її переконання, саме конкурс найкраще відповідає цим вимогам, адже забезпечує довіру до майбутнього керівника прокуратури.

Радіна також наголосила, що Україна обмежена в часі через майбутні вибори в окремих країнах ЄС, після яких політична підтримка євроінтеграції може послабитися.

Законопроєкт про конкурс на посаду генерального прокурора вже зареєстрували у Верховній Раді. Водночас депутатка не очікує його швидкого розгляду в правоохоронному комітеті, оскільки, за її словами, інші законодавчі ініціативи щодо реформи правоохоронної системи також роками залишаються без розгляду.

Раніше уряд вилучив із проєкту Антикорупційної стратегії норму про конкурсне призначення генерального прокурора. Радіна заявила, що не здивувалася такому рішенню, однак вважає, що цей крок лише підірвав довіру до влади та створив враження спроби обійти європейські вимоги.

За словами депутатки, парламентський антикорупційний комітет уже підтримав законопроєкт № 15230-д, який враховує рекомендації Європейського Союзу. Вона переконана, що політики мають бути зацікавлені в незалежному генеральному прокуророві, адже інакше будь-яка наступна влада зможе використовувати прокуратуру як політичний інструмент.

Оцінюючи виконання Україною зобов’язань перед міжнародними партнерами, Радіна зазначила, що Європейський Союз останнім часом часто йде на поступки, щоб країна не втратила фінансової підтримки під час війни. На її думку, саме це створило в частини українських політиків відчуття, що вимоги ЄС можна переглядати або відкладати.

Вона вважає, що така практика фактично відкрила ящик Пандори. Якщо раніше європейські вимоги сприймали як обов’язкові до виконання, то тепер частина політичного керівництва розглядає їх як предмет для подальших переговорів.

Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський 17 липня офіційно призначив Олександра Поклада тимчасово виконувати обов’язки голови СБУ. Він був причетний до операції з доставлення до України колишнього народного депутата Федора Христенка поза встановленими законом процедурами. Саме ця операція мала створити штучні докази нібито існування “російського сліду” в НАБУ.