Чоловік провів у в’язниці в Японії майже пів століття за вбивство, якого не вчиняв
У Японії суд призначив компенсацію в 1,44 мільйона доларів Івао Хакамаде, який провів 47 років життя в ув’язненні за безпідставними звинуваченнями у вбивстві.
Про це розповідає суспільна Телерадіомовна корпорація Японії.

Історія звинувачення Хакамаде, якому нині 89 років, почалася ще в червні 1966-го.
Тоді ще 30-річний чоловік допомагав гасити пожежу в будинку одного з керівників фабрики, де працював. Невдовзі на згарищі знайшли тіла чоловіка, жінки й двох дітей, убитих ножем. Окрім цього, з будинку вкрали велику суму грошей.
У злочині звинуватили Хакамаде, а вже за кілька років суд призначив йому страту через повішання.

Спочатку він заперечував причетність до вбивства, але згодом під примусом зізнався. Хакамаде казав, що силовики щодня били його по 12 годин, щоб отримати потрібні свідчення.
Десятиліттями захист чоловіка та його сестра подавали апеляції на вирок, утім скасувати його вдалося лише у 2014-му. За сім років до цього суддя Норіміті Кумамото, який був одним із трьох, хто запроторив чоловіка за ґрати, став на його захист. Він розповів, що під час розгляду в 1968 році не зміг довести двом колегам свою думку щодо невинуватості Хакамаде.
Остаточно чоловіка виправдили лише у вересні минулого року, й лише цього року Окружний суд префектури Сідзуока призначив йому компенсацію. Офіційно гроші виплатять за роки очікування смертної кари та перенесені душевні й фізичні страждання.
Нагадаємо, що кілька років тому в США звільнили довічника, який безпідставно відсидів у в’язниці 42 роки.
В Україні за несправедливими звинуваченнями так само за ґратами можуть сидіти невинуваті люди. До прикладу, питання викликає справа Ярослав Мисяка, рідні якого вже попросили президента Володимира Зеленського помилувати чоловіка, бо в матеріалах його справи знайшли порушення.
Мисяка мали розстріляти 1999-го, але після накладення мораторію на смертну кару замінили вирок на довічне.
ЄСПЛ не вперше визнає українське довічне позбавлення волі порушенням прав людини, бо засуджені фактично не мають можливості достроково вийти на волю. Довічників в Україні переважно не відпускають з неволі навіть за станом здоров’я, через що деякі помирають без необхідного лікування.