Через підрив Каховської ГЕС на Херсонщині може скоротитися кількість населення
На Херсонщині через підрив окупантами Каховської ГЕС може скоротитися кількість населення, оскільки є значна залежність між чисельністю населення і наявністю зрошення.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на доктора географічних наук, професора Ігоря Пилипенка.
Національний природний парк “Кам’янська Січ”. Джерело: фейсбук-сторінка Руслана Стрільця“Існує велика залежність між чисельністю населення в області й зрошенням, ми проводили відповідні дослідження в нульові роки. Чим більше зрошення, тим більше населення. Треба буде переходити на зернове господарство, а тоді людей – робочої сили – буде надлишок“, – зазначив Пилипенко.
Науковець прогнозує, що в районах, залежних від зрошення від магістральних каналів, кількість населення може зменшитися принаймні вдвічі.
За його даними, велике значення має те, які саме культури вирощують на земельних угіддях. Це впливає на рівень життя людей, на кількість робочих місць. Зокрема, вирощування овочевих культур – це близько тисячі “людино-годин” на один гектар, а зернових – 40 і менше. Без каналів неможливо розвивати й крапельне зрошення. Оскільки від вирощування овочів доведеться відмовитися, то кількість робочих місць скоротиться.
Наразі без зрошення врожай залежатиме від метеорологічних умов у період вегетації, а це непередбачувано.
“Насправді треба казати про короткотривалі наслідки – удар води, підтоплення, затоплення… А будуть ще довготривалі наслідки, які неочевидні зараз або ми можемо їх прогнозувати“, – додав Пилипенко.
Як він зазначив, ці довготривалі наслідки охоплюють значну територію, величезну кількість населення, набагато більшу, ніж та, що потрапила під перший удар. Люди зіткнуться з тим, що не зможуть жити там, де живуть зараз, бо не буде роботи, засобів для існування.
Вчений нагадав, що через підрив росіянами Каховської ГЕС під удар стихії потрапила не лише Херсонщина, а й Миколаївщина. Крім того, збитків зазнали й інші області басейну Каховського водосховища, який утворився завдяки штучним іригаційним каналам.
Науковець підкреслив, що Каховський магістральний канал, окрім завдань зі зрошення, постачав питну воду через відгалуження до таких великих міст, як Бердянськ, Мелітополь, інші населені пункти Приазов’я.
Нагадаємо, збитки, завдані довкіллю України через підрив росіянами Каховської ГЕС, уже становлять понад 1,5 мільярда доларів, але розмір шкоди ще не визначили до кінця.
Станом на 21 червня внаслідок підриву росіянами Каховської гідроелектростанції загинула 21 людина, зокрема п’ять – під час евакуації, через обстріли росіян. Крім того, поранень зазнали 28 людей.
Каховську ГЕС російські війська підірвали вранці 6 червня, вона не підлягає відновленню. Після цього рівень води в селах та містах почав швидко підвищуватися, через загрозу затоплення на правому березі Дніпра почали евакуацію населення.
Українські посадовці кажуть про “найбільшу техногенну катастрофу в Європі за десятиліття”, а західні партнери України висловлюють обурення, називаючи підрив воєнним злочином.
