Частка росіян в окупаційній владі “ЛНР” зросла в понад десять разів – дослідження “Реальної газети”
Частка громадян Росії у складі окупаційних “урядів” на Донеччині та Луганщині з 2014 року зросла у кілька разів: у так званій “ДНР” – майже вчетверо, а в “ЛНР” – більш ніж у десять разів.
Такі дані оприлюднили аналітики “Реальної газети” під час презентації дослідження “Етнічна заміна як інструмент російської неоколонізації”, передає кореспондентка ZMINA.
Ілюстрація: “Реальна газета”Дослідники зазначають, що окупація частини сходу України, яка розпочалася у 2014 році та значно розширилася після повномасштабного вторгнення РФ у 2022-му, супроводжується не лише військовим контролем. Зокрема, фіксується поступове витіснення місцевого населення та еліт і заміщення їх людьми, пов’язаними з російськими державними структурами або лояльними до Москви.
У дослідженні цей процес розглядають як інструмент неоколонізації – цілеспрямованої зміни демографічного та інституційного складу окупованих територій для їх інтеграції в політичний та економічний простір Росії.
Аналітики виокремлюють п’ять ключових вимірів цього явища: кадрові зміни у владі, трансформації на ринку праці, пропагандистський супровід переселення росіян, зростання соціальних конфліктів і довгострокові демографічні наслідки.
Кількісний аналіз складу окупаційних “урядів” так званої ДНР демонструє суттєві зміни за 12 років. Якщо у 2014 році частка громадян Росії в “уряді” становила 13%, то у 2026 році вона зросла до 48%. Водночас частка місцевих скоротилася з 74% до 40%.
Схожі тенденції зафіксовані й у так званій ЛНР. Якщо у 2014 році росіяни становили лише 3% складу “уряду”, то у 2026 році їхня частка зросла до майже 35% – більш ніж десятикратне збільшення. Водночас частка місцевих в “уряді” скоротилась із 93% до 65%.
Джерело: аналітика “Етнічна заміна як інструмент російської неоколонізації” / “Реальна газета”За словами дослідниці “Реальної Газети” Софії Діхтяренко, попри формальну присутність місцевих чиновників, ключові посади дедалі більше концентруються в руках російських призначенців.
“В так званому уряді “ЛНР” і “ДНР” зараз голови – росіяни. Так само усі головні позиції – міністри промисловості, енергетики, фінансів – усі ці стратегічно важливі сфери займають і контролюють саме росіяни. Місцевим залишають адміністративні, соціальні сфери: міністр культури, транспорту тощо, які насправді не сильно впливають на політику, яка ведеться на окупованих територіях через росіян”, – зазначає Софія Діхтяренко.
Дослідники наголошують, що на певному етапі окупаційна влада зберігала видиму присутність місцевих кадрів для створення ілюзії автономності. Водночас реальні центри ухвалення рішень поступово зміщувалися до Москви.
За словами шеф-редакторки новин та дослідниці “Реальної газети” Олени Фєтісової, навіть у випадках, коли формально відомство очолює місцевий, його заступниками часто є росіяни, які фактично впливають на ухвалення рішень.
“На ТОТ у міністра може бути один чи два заступники. Один з них обов’язково росіянин. Проблема в тому, що окупанти не завжди свої біографії публікують і не завжди повідомляють про призначення особи. Можливо цих заступників більше і росіян серед них більше”, – говорить Фєтісова.
Нагадаємо, раніше під час публічного обговорення “Спротив окупації та збереження зв’язків із ТОТ: державна політика, реінтеграція і візія нової України” експерти зазначали, що окупаційна влада РФ не змогла досягти стійкої політичної лояльності населення. Натомість, за їхніми словами, Росія робить ставку на “роботу з молоддю” та демографічне заміщення, водночас фактично визнаючи наявність латентного спротиву на тимчасово окупованих територіях.
