Мобільні українці усунуті від демократичної участі в житті громад, де фактично проживають

Дата: 12 Грудня 2019
A+ A- Підписатися

Мобільні громадяни не можуть бути долучені до місцевих виборів, управління бюджетними процесами та іншими видами демократичної участі за фактичним місцем проживання, а лише в тій громаді, де офіційно зареєстровані. 

Про це йдеться в Зеленій книзі системи реєстрації місця проживання в Україні. 

Автори Зеленої книги наголошують, що через чинний інститут “прописки” низка громадян, які постійно проживають у тій чи іншій громаді без зареєстрованого там місця проживання, не визнаються членами територіальної громади. А отже, вони не можуть реалізувати своє право на демократичну участь і як виборці, і в міжвиборчий період.

Так, до прикладу, статут територіальної громади Краматорська і Донецької області передбачає, що тергромада міста – це фізичні особи, які постійно проживають у Краматорську, мають власну або найману житлову площу в місті і за винятком готелів і зареєстровані як постійні жителі міста. Такий самий зміст – у рішенні Новомаячківської селищної ради Олешківського району на Херсонщині. 

Також мобільні громадяни усунуті від громадських слухань – найпоширенішої форми участі в бюджетуванні та впливу на ухвалення рішень в органах місцевого самоврядування. Завдяки цим слуханням мешканці громад можуть вносити свої пропозиції, які орган місцевого самоврядування обов’язково має розглянути.

Експертка Асоціації міст України з правових питань Інна Скляр вважає, що чинний інститут прописки негативно впливає на децентралізацію в Україні. 

“У громадських обговореннях беруть участь лише ті, хто зареєстровані в громаді. Асоціація міст України рекомендувала врегулювати своїми положеннями це питання, адже низка громадян живуть по 10–15 років, і вони можуть, до прикладу, довести це. Але жодна громада не змінювала своїх положень”, – сказала вона. 

Окрім цього, така категорія українців усунута від найкращого інструменту прямої демократії, за допомогою якого жителів громади залучають до розподілу частини місцевого бюджету. Такі механізми називають по-різному – бюджет участі, партиципаторний чи громадський бюджет. Цей механізм дає право громадянину подати проєкт, пов’язаний з покращенням життя громади, взяти участь у конкурсі. А в разі перемоги орган місцевого самоврядування реалізовує його пропозицію в межах бюджету, ухваленого на відповідний рік.

Положення про бюджет участі, до прикладу, у Львові, Сумах чи Дніпрі вимагають від авторів проєкту бути дієздатними громадянами України, іншої країни або ж особами без громадянства, які зареєстровані та проживають на території міста або мають довідку про місце роботи, навчання, служби чи інші документи, що підтверджують їхнє проживання або володіння правом власності на об’єкти нерухомості в місті. А от положення Слобожанської об’єднаної тергромади на Дніпропетровщині вимагають від авторів проєкту та охочих проголосувати за проєкти реєстрацію місця проживання або перебування.

За даними соціологічного опитування про систему реєстрації місця проживання в Україні, половина жителів міст, які живуть не у своїх громадах, зацікавлені у впливі на життя міста. 27% відчувають себе обмеженими в таких можливостях, порівнюючи з тими, хто має “прописку” в цьому місті. 

Нагадаємо, у листопаді правозахисниця Центру прав людини ZMINA у Верховні Раді заявила, що реєстри територіальних громад не показують об’єктивної кількості мешканців. Вирішити проблему може реформа системи реєстрації місця проживання.

У березні цього року експерти заявили, що держава не створює умов повною мірою, щоб максимальна кількість українців виконала свій обов’язок, проголосувавши на виборах. Як проміжний спосіб вирішення проблем експерти рекомендують ухвалити законопроєкт №6240 і зрештою реформу інституту реєстрації місця проживання.

Центр прав людини ZMINA планує представити до кінця року законопроєкт “Про свободу пересування”. Відповідно до нової моделі реєстрації місця проживання, людині досить буде лише повідомити нову адресу і не доводити права жити за нею. Водночас для власників житла така дія не створюватиме жодних додаткових проблем: вони зможуть у будь-який момент анулювати реєстрацію.

Як відомо, 13 грудня в Києві відбудеться конференція “Система реєстрації місця проживання: шляхи та основні етапи реформування”. 


Цей матеріал підготовлено в межах проєкту “Свобода пересування для кожного: реформа системи реєстрації місця проживання в Україні”, що реалізується за підтримки Європейського Союзу, а також проєкту “Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні”, який реалізується ПРООН за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter