Через необ’єктивні дані в реєстрах мешканці громад не можуть реалізовувати свої права – правозахисниця

Дата: 07 Листопада 2019
A+ A- Підписатися

Реєстри територіальних громад не показують об’єктивну кількість мешканців. Вирішити проблему може реформа системи реєстрації місця проживання. 

Про це під час круглого столу у Верховній Раді “Правозахисний план дій для парламенту” сказала Людмила Янкіна, керівниця проєкту “Свобода пересування для кожного: Реформа системи реєстрації місця проживання в Україні”, який реалізує Центр прав людини ZMINA.

“У реєстрах можуть бути громадяни,  які вже не живуть у громаді, а також немає низки людей, які насправді там проживають. Через це держава необ’єктивно розподіляє кошти, наприклад, на розвиток інфраструктури маленьких та великих громад”, – каже вона. 

Правозахисниця наголошує, що проблема є особливо гострою у великих містах. За даними загальнонаціонального опитування, близько 7 мільйонів людей в Україні проживають не за місцем офіційної реєстрації. Це 12% громадян. Із них майже 1 мільйон людей взагалі не мають місця реєстрації, що кардинально впливає реалізацію їхніх прав. 

“36% людей віком від 18 до 34 років живуть не у своїх громадах. Це громадяни в активній фазі свого розвитку, але показати себе в громаді та реалізувати свій потенціал вони не можуть, бо формально зареєстровані в іншому населеному пункті. Відтак задля реалізації своїх прав і користування державними сервісами мусять постійно повертатись до місця реєстрації. Окрім цього, 57% внутрішніх мігрантів, що мешкають в столиці, та 41% мешканців інших великих міст живуть не за місцем реєстрації більше п’яти років. Ці дані розвінчують міф, що люди, які живуть не за місцем реєстрації постійно переміщаються”, – пояснює Людмила Янкіна. 

Після ретельного аналізу експерти проєкту “Свобода пересування для кожного: Реформа системи реєстрації місця проживання в Україні” виявили, що чинний інститут “прописки” впливає на 14 сфер державного управління. Негативний вплив на реалізацію прав людини є у таких сферах, як бюджет та податки, соціальний захист населення, медична сфера, доступ до правосуддя, виборче право, військовий облік, житло і право на проживання, захист прав дітей, громадяни без реєстрації, процедура реєстрації, внутрішньо переміщені особи та мешканці тимчасово окупованих територій.

Експерти написали Зелену та Білу книги, які окреслюють проблеми системи та розкривають їх вирішення з тим, щоб в країні були “здорові взаємовідносини” між державою та громадянином.   

Реформатори пропонують ввести в законодавство нову дефініцію “повідомлення адреси проживання”. Це, за словами Людмили Янкіної, має розмежувати реєстрацію місця проживання від майнових прав та позитивно вплинути на реформи децентралізації, медицини, освіти, військового обліку, соціального захисту та пенсійної реформи. 

“Зміна системи реєстрації місця проживання з дозвільної на повідомчу має мати повне розмежування. Реалізація прав людини та користування державними сервісами має бути вільним, а не прив’язуватись до реєстрації місця проживання. Людина має реалізувати свої права там, де є центр її життєвих інтересів”, – наголосила правозахисниця. 

Нагадаємо, 4 вересня 2019 року президент України Володимир Зеленський своїм указом доручив уряду опрацювати питання реєстрації місця проживання. Цю реформу планують реалізувати у 2020 – 2022 роки. 

Раніше Людмила Янкіна наголосила, що нова програма діяльності Кабміну на п’ять років не спрацює без реформи “прописки”. 


Цей матеріал підготовлено в межах проєкту “Свобода пересування для кожного: реформа системи реєстрації місця проживання в Україні”, що реалізується за підтримки Європейського Союзу, а також проєкту “Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні”, що реалізується ПРООН за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: