Бойовики понад два роки утримували в полоні та катували лікарку з Донецька

Бойовики так званого “ДНР” понад два роки утримували в полоні та катували донеччанку Ольгу Політову. 

Історію жінки розповіла Медійна ініціатива за права людини. 

Фото: dniprograd.org

До 2014-го Політова працювала лікаркою в Донецьку та, за її власними словами, чудово жила та була забезпечена всім. Після початку російської агресії жінка була змушена перевестися працювати на підконтрольну уряду територію – в Центр первинної медико-санітарної допомоги в прифронтовому селищі Очеретине. 

Адміністрація закладу не змогла допомогти їй знайти помешкання в селищі, а тому щоразу вона перетинала лінію розмежування, щоб потрапити додому та на роботу. У п’ятницю, 13 листопада 2015 року, близько 16:00, коли Політова поверталася до Донецька власною машиною, її зупинили бойовики. 

“Наділи на руки кайданки, посадили на заднє сидіння автомобіля та повезли в “МГБ”, – пригадує колишня заручниця.

Невдовзі у квартирі донеччанки провели обшук, під час якого частину її речей вкрали, а знайдений синьо-жовтий шарф харківського футбольного клубу “Металіст” одягли на обличчя під час “допиту”: 

“Підняли на четвертий поверх, прив’язали до батареї… Били руками, кастетами, прикладом автомата Калашникова. Відкрилася носова кровотеча. Вибили лівий плечовий суглоб, потім пів року не могла підняти ліву руку”.

Політова впевнена, що били її для отримання викривальних свідчень: мовляв, вона входила до складу диверсійно-розвідувальної групи Збройних сил України. Жінці показували фотографію заручника з Луганська Володимира Жемчугова. Той під час затримання бойовиками втратив дві руки та частково зір.

Затриману попереджали, що те саме може трапитися з нею, якщо вона не співпрацюватиме з бойовиками, а в разі співпраці обіцяли умовне покарання або невеликий термін ув’язнення. 

“Те, що я жінка, не мало жодного значення і впливу. Мене били й не цуралися того, що за віком я їм у матері годжуся. Таких понять, як вік та стать, там немає”, – розповідає вона.

У СІЗО на колишню заручницю керівництво нацьковувало ув’язнених за кримінальними статтями, катувало електричним струмом та утримувало в камерах в нелюдських умовах: 

“Бачите, на моїй руці білі плями – таргани виїли, коли я втомлена після допитів заснула”.

Зрештою “суд” відправив Політову на п’ять років і шість місяців до в’язниці, однак за місяць після ухвалення “вироку” її обміняли. 

“У Борисполі мене ніхто не зустрічав. Стою о другій ночі одна, мерзну. До мене підходить жінка і запитує, чи я звільнена. Це була дружина колишнього заручника Володимира Жемчугова – Олена. Відвела мене до автобуса. А я там питаю: “Так цей автобус везе нас у СБУ?” Вона не розуміє запитання. Я знову кажу: “Ну нас же повинні помістити в ізолятор або в СІЗО, або кудись, щоб перевіряти”. Вона каже: “Маячня, везуть до лікарні на обстеження”. Я і розплакалася”, – розповідає вона.

За словами колишньої заручниці, в ув’язненні бойовики постійно повторювали, що українські правоохоронці каратимуть звільнених осіб, а тому із собою вона взяла постіль, мило та змінний одяг. Наразі Політова живе та працює в Києві. 

Нагадаємо, що бойовики на Донбасі тримають у полоні майже 300 людей. Цивільних регулярно затримують, а потім звинувачують, наприклад, у шпигунстві та ув’язнюють. 

За нібито співпрацю з СБУ бойовики відправили до в’язниці на 15 років Марину Юрчак. Понад рік тримають у підвалі й донеччанина Сергія Куріса, звинуваченого в тероризмі через книжку, яку йому дав почитати друг. Також бойовики “ЛНР” ув’язнили на 12 років за “шпигунство” Дмитра Оробія. Вже два роки в полоні тримають й сім’ю Зайцевих: матір Олену та сина Владислава звинуватили в диверсії. 

Через те що монітори та правозахисники не мають доступу до місць несвободи на окупованих територіях, інформацію про життя в’язнів там складно оцінити. Однак наявні повідомлення вказують на те, що живуть вони в нелюдських умовах. 

Раніше ZMINA писала про 74-річного жителя Донецька Віталія Атаманчука, якого відправили за ґрати на 17 років також нібито за шпигунство на користь України.