14% українських журналістів і блогерів стикались із прослуховуванням і стеженням, а 40% отримували погрози – ІМІ

За даними Інституту масової інформації (ІМІ), 68% медійників заявили про зростання кібертиску з початку повномасштабної війни в Україні, причому найчастіше про тиск кажуть блогери – 82%.

Такі дані наводить ІМІ за результатами адресного анонімного адресного опитування. 

Джерело: pixabay.com

Це найвищий показник, який дослідники зафіксували від початку проведення аналітичних досліджень серед медійників, йдеться в повідомленні. Так, станом на грудень 2022 року, за результатами річного підсумкового опитування українських журналістів, про зростання кіберзлочинів зазначили 36,6% респондентів.

Серед найпоширеніших цифрових загроз респонденти назвали:

• бан або попередження від Фейсбуку за мову ворожнечі – по 77% опитаних ІМІ журналістів та блогерів;
• бан або попередження в іншій соціальній мережі – 41% журналістів, 36% блогерів;
• видалення соцмережею дописів, відео, фото – 73% журналістів, 54% блогерів;
• злам акаунту – 21% журналістів, 4% блогерів;
• прослуховування та стеження — по 14% журналістів та блогерів;
• викрадення інформації з ноутбука / комп’ютера – 3% журналістів, блогери не стикалися з такою проблемою.

Серед основних ризиків через свою професійну діяльність респонденти – журналісти та блогери назвали такі:

• про булінг і образи сказав 41% респондентів;
• 40% отримували погрози;
• 37% наражалися на мову ворожнечі або тиск через стать / географічне походження / сексуальну орієнтацію / інше.

Основними джерелами небезпеки, на думку опитаних, є:

• російські спецслужби, кремлівські боти або тролі – 64%;
• фігуранти розслідувань або критичних матеріалів – 34%;
• місцеві посадовці, правоохоронці – 32%;
• російські громадяни – 31%;
• приватні особи, пересічні громадяни – 30%;
• українські боти / тролі – 28%.

Змушені ретельніше з погляду безпеки планувати свою діяльність через цифрові загрози, за даними опитування, 70% журналістів і 36% блогерів.

Оскільки в Україні не існує механізму покарання за злочини в інтернеті, після виникнення загроз 69% респондентів надсилали оскарження до адміністрації соцмереж, 42% робили публічний пост у соцмережах, 23% – консультувалися з профільними громадськими організаціями, 21% – шукали підтримки серед друзів та колег.

Дослідження проводили протягом червня-липня 2023 року методом анонімного адресного онлайн-опитування за інтерактивною структурованою анкетою. Посилання на анкету надсилали потенційним респондентам (журналістам, редакторам та блогерам). Загалом отримано 100 відповідей, з них 70% респондентів – журналісти, 22% – блогери, ще 8% поєднують журналістику і блогерство. Серед опитаних – 66% жінок, 44% чоловіків.