Україна має повне право на повернення “скіфського золота”

Експонати, що були вивезені до Амстердама, мають повернути до Києва до завершення окупації Криму.

Про це заявила Катерина Бусол, кандидатка юридичних наук, юристка британської правозахисної групи Global Rights Compliance, повідомляє кореспондентка Центру інформації про права людини.

Експертка зазначає, що важливим питанням є повернення так званого “скіфського золота” – культурного надбання народу України, яке було надане п’ятьма музеями – чотирма кримськими і одним київським – для експонування в Німеччині та згодом у Амстердамі. Експонати були надані ще до окупації Криму, і тепер постало питання, куди повертати цінності з Амстердама. Розгляду справи у першій інстанції ще не було, зараз відбувається досудовий етап процесу, коли сторони обмінюються своїми аргументами та поданнями щодо справи.

За словами Бусол, вирішення цього питання з міжнародно-правової точки зору починається з визначення статусу Криму. Згідно з Женевськими конвенціями 1949 року, статус окупації, навіть якщо вона не зустрічала збройного супротиву, автоматично породжує міжнародний збройний конфлікт, говорить правозахисниця. Тобто щодо Криму можна говорити про міжнародний збройний конфлікт між Україною та Росією та відповідні механізми регулювання.

“Щодо культурних цінностей і інструментів міжнародного права є спеціалізована Гаазька конвенція захисту культурних цінностей у випадку збройного конфлікту з двома протоколами до неї. Зокрема пункт 1 статті 5 згаданою конвенції 1954 року говорить про те, що держава-окупант не просто не може вивозити чи свавільно ставитись до культурного надбання окупованої території, а має сприяти національній державі у доступі та захисті її культурного надбання“, – пояснює експертка.

Заборона вивозити культурні цінності та зобов’язання їх повернути містяться у 1-му додатковому протоколі конвенції. Зараз актуальною є ратифікація 2-го протоколу, який забороняє проведення археологічних розкопок на окупованій території.

У 1907 році було ухвалено так зване Гаазьке уложення, що є обов’язковим для України та Росії, де вказано, що об’єкти культури, релігії, науки та освіти мають статус та захист, який прирівнюється до приватного. Катерина Бусол говорить, що це унікальний випадок, коли державна власність прирівнюється до приватної.

Проблема у тому, що міжнародна спільнота не підтримала окупацію Криму та закликала в резолюції Генеральної асамблеї ООН від 27 березня 2014 року не вчиняти жодних дій, які можуть тлумачитись як визнання зміни статусу півострова. Тобто повернення цих артефактів за міжнародним правом до Криму є неможливим. І за українським правом – теж, бо наші музеї не можуть в повній мірі розпоряджатися експонатами, які перебувають у їхніх стінах.

Однак Бусол нагадує, що Міністерство культури України у травні 2014 року видало наказ про те, що об’єкти, які вивезені до Амстердама, мають бути тимчасово повернуті до Київського історичного музею до завершення окупації Криму. Таким чином, Україна має повне право на повернення цих цінностей. Але експерти зазначають, що влада реагувала повільно, і наказ потрібно було видати набагато раніше. Також чиновникам слід краще інформувати суспільство про хід вирішення цієї проблеми.

Нагадаємо, правозахисники повідомляли, що кримський заповідник “Херсонес” може втратити цінні знахідки, архіви та нерухомість. Існує загроза закриття відділу заповідника, який міг забороняти будівництво на території історичних пам’яток.