У 2017 році в Україні зафіксовано 274 випадки порушення свободи слова — ІМІ

У 2017 році на неокупованій території України було зафіксовано 274 випадки порушень свободи слова, що незначно більше, ніж минулого року.

Про це йдеться в щорічному дослідженні Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

У 2016 році ІМІ зафіксував 264 порушення свободи слова в Україні, у 2015 році – 310 випадків, у 2014 році – 995 випадків. Разом з окупованими Кримом (16 випадків) та територіями Донбасу (три випадки) цього року кількість порушень свободи слова склала 293 випадки.

До трійки категорій-лідерів за кількістю порушень увійшли перешкоджання законній журналістській діяльності, обмеження доступу до публічної інформації та погрози і залякування журналістів, йдеться в дослідженні.

Лідером за кількістю порушень у 2017 році стала категорія “перешкоджання законній професійній діяльності журналістів” – 88 випадків. Водночас кількість перешкоджань у 2017 році дещо впала, порівняно з попередніми роками (у 2016 році – 108 випадків, у 2015 році – 100, у 2014 році – 150, у 2013 році – 130 перешкоджань). Найбільше журналістам перешкоджали, як і минулого року, приватні особи, місцева влада та правоохоронці.

Друге місце посіла категорія “обмеження доступу до публічної інформації” – 40 випадків (у 2016 році – 30, у 2015 році – 33, у 2014 році – 14, у 2013 році – 13 випадків). Цього року, як і у попередні два роки, обмежували доступ журналістів до публічної інформації найчастіше органи місцевої влади.

Третє місце посіли погрози – 37 випадків (у 2016 році – 43, у 2015 році – 36 погроз, у 2014 році – 98, у 2013 році – 35). Погрожували журналістам переважно приватні особи, місцева влада та правоохоронці.

За кількістю порушень на четвертому місці опинилися напади і побиття журналістів – 29 випадків. Кількість нападів на журналістів практично не змінилася, порівняно з попереднім роком (для порівняння, у 2016 році експертами ІМІ було зафіксовано 30 нападів, у 2015 році – 58, у 2014 році – 286).

П’яте місце за кількістю порушень посіли кібератаки – 15 випадків (у 2016 році – 11 випадків, у 2015 році – 17).

За даними дослідження ІМІ, основними нападниками на журналістів та порушниками свободи слова у 2017 році були приватні особи (150 випадків), місцева влада (49 випадків) та правоохоронні органи (33 випадки). Раніше, протягом двох попередніх років (2015 та 2016 роки), ІМІ спостерігав тенденцію, коли порушниками були переважно приватні особи. В 2013-2014 роках основними агресорами і порушниками прав журналістів були представники правоохоронних органів та місцеві чиновники.

Крім того, негативною тенденцією є збільшення кількості випадків пошкодження майна журналістів: з початку року зафіксовано 13 випадків, у порівнянні з минулим роком, коли було зафіксовано лише чотири таких випадки.

На окупованих територіях Донецької і Луганської областей ІМІ вдалося зафіксувати лише три випадки (у 2016 році – 12 випадків порушень свободи слова). Це обумовлюється обмеженим доступом українських журналістів до цієї території. Зокрема, цього року в окупованому Донецьку зник блогер і автор проекту Радіо Свобода “Радіо Донбас.Реалії” Станіслав Асєєв, який писав про ситуації “зсередини” для українських ЗМІ. Окрім того, у полоні  “ЛНР” протягом 2017 року перебував нещодавно звільнений блогер Едуард Нєдєляєв. Для порівняння, минулого року ІМІ зафіксував на окупованих територіях Донбасу три випадки перебування у полоні, у 2015 році – 16 випадків.

В анексованому Росією Криму у 2017 році зафіксовано 16 випадків порушень свободи слова, що майже вдвічі менше, ніж у 2016 році (31 випадок), у 2015 році – 43 випадки.

“Зменшення кількості зафіксованих порушень не говорить про їхню відсутність, а говорить про обмеження доступу до півострова і контроль російською владою над інформаційним простором. Крім того, потрібно враховувати, що велика кількість редакцій виїхала за межі Криму через неможливість там працювати та у зв’язку з тиском окупаційної проросійської влади”, – зазначила експертка ІМІ Катерина Дячук.

Цього року в Криму закінчився розпочатий ще минулого року “суд” над кримським журналістом Миколою Семеною, якого ФСБ звинувачувала у сепаратизмі. Залізничний районний суд Сімферополя 22 вересня призначив Миколі Семені покарання у вигляді двох з половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. А 18 грудня Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок журналістові Миколі Семені в частині додаткового покарання. Зокрема, мова йде про заборону займатися публічною діяльністю два роки, а не три, як було раніше в попередньому рішенні суду.

“Таким чином, основні тенденції 2017 року у сфері свободи слова – це певне зниження фізичної агресії щодо журналістів (перешкоджань, нападів і погроз) на фоні збільшення кількості порушень, пов’язаних з політичним, юридичним тиском та з доступом до публічної інформації“, – заявила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк. Вона також зазначила, що з’являтимуться нові виклики для журналістів, пов’язані з наближенням виборів в Україні, й триватимуть кібератаки на журналістів та ЗМІ.

Раніше повідомлялося, що цього року за ґратами по всьому світу через свою роботу опинилися 262 журналісти, що є новим рекордом після минулорічного історичного максимуму 259. Туреччина, Китай і Єгипет ув’язнили найбільше медійників – загалом 134 або 51 відсоток від загальної кількості. У цьому списку опинився також український журналіст-фрілансер Василь Муравицький, якого Служба безпеки України затримала влітку у Житомирі за поширення “антиукраїнських матеріалів”.