ЄСПЛ визнав право ВПО голосувати на місцевих виборах: чому це важливо попри новий Виборчий кодекс

Дата: 08 Листопада 2021 Автор: Сергій Заєць
A+ A- Підписатися

Наприкінці жовтня Європейський суд з прав людини визнав, що Україна порушила права чотирьох переселенок з окупованих територій, не дозволивши їм проголосувати на місцевих виборах у 2015 році.

Ця справа – “Селигененко та інші проти України” (Selygenenko and Others v. Ukraine) – є першою справою в ЄСПЛ за статтею 1 Протоколу № 12 щодо України.

Одразу хочу пояснити, що стаття 1 Протоколу №12 до Європейської конвенції про захист прав людини стосується так званої загальної заборони дискримінації, тобто дискримінації в користуванні правами, які передбачені національним законодавством. Вона відрізняється від більш уживаної статті 14 конвенції, що передбачає заборону дискримінації тільки в аспекті доволі вузького переліку базових прав – лише тих, які передбачені самою конвенцією.

Наприклад, за статтею 14 конвенції не можна захистити право на участь у місцевих виборах, але якщо таке право гарантоване національним законом, то Протокол № 12 прийде на допомогу.

Отже, скаргу подали три внутрішньо переміщених особи з Криму і одна з Донбасу, які на момент подання скарги понад рік уже проживали в Києві, але яким не надали можливості взяти участь у голосуванні у 2015 році.

Заявниці були змушені переїхати до Києва після окупації Криму та початку бойових дій на Донбасі. У столиці вони зареєструвались як ВПО, однак у паспортах їхнім місцем реєстрації були зазначені непідконтрольні уряду території.

Жінки вирішили оскаржувати неможливість проголосувати на місцевих виборах. Але суди першої інстанції постановили, що в Україні право голосу на місцевих виборах мають громадяни, які “належать” до своїх місцевих громад і проживають у відповідних виборчих округах. Згодом ці рішення підтвердив і апеляційний суд.

Утім, ця справа про наполегливість.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, понад два десятки ВПО намагалися довести своє право голосувати на місцевих виборах. Буквально декілька з них домоглись участі у виборах, але переважній більшості це не вдалося. І лише четверо переселенок захистили своє право в ЄСПЛ і отримали чималу компенсацію – по 4500 євро кожна.

Проблема полягає в тому, що мешканці громад, які не мають права голосу, стають непомітними для політиків: навіщо звертати увагу на їхні інтереси, якщо ці люди все одно не вплинуть на розклад сил на виборах? Особливо це мало значення для ВПО у 2015 році, оскільки ці люди нещодавно втратили домівку, і більшість із них гостро потребувала підтримки з боку держави й місцевих громад.

Скаргу було подано 2016 року, і вже за рік ЄСПЛ передав її уряду України для коментарів. Це – щаслива справа. Скарга змогла вплинути на ситуацію в Україні ще до того, як суд ухвалив рішення в ній. Ця скарга стала одним з факторів, які вплинули на те, що Виборчий кодекс, ухвалений 2019 року, розв’язав проблему голосування переселенців на місцевих виборах. 

ЄСПЛ погодився з аргументами, що несправедливою є ситуація, коли ВПО платять податки, користуються комунальними та соціальними послугами, але не мають впливу на місцеву політику.

ЄСПЛ визнав, що трапилася дискримінація щодо ВПО. Дискримінацією зазвичай визнається різне ставлення до людей, які перебувають у рівному (або аналогічному) становищі. Натомість у цій ситуації дискримінацією було визнане однакове ставлення до осіб, які перебувають у різному становищі. Зокрема, ВПО перебувають у значно вразливішому становищі, ніж решта громадян України, на яких російська агресія не вплинула безпосередньо. ВПО відрізняються від трудових мігрантів, які з власної волі переїхали до інших регіонів України: у внутрішньо переміщених осіб просто немає місця, куди вони могли б повернутися, щоб проголосувати. ЄСПЛ погодився також з тим, що переселенцям не так просто змінити місце “прописки”, зокрема через загрозу втрати статусу внутрішньо переміщених осіб.

Хоча це рішення й було ухвалене вже тоді, коли Виборчий кодекс ніби розв’язав проблему, воно від цього не стало менш важливим. Виборчий кодекс, як і будь-який інший законодавчий акт, може зазнати змін. У цьому сенсі рішення ЄСПЛ є гарантією проти повернення до попереднього стану. Ба більше, декілька справ щодо голосування ВПО у 2015 році були розглянуті Верховним Судом України, який навіть заперечив, що внутрішньо переміщені особи належать до місцевих громад, у яких проживають. Цю правову позицію Верховного Суду також належить відкоригувати.

Важливо додати, що наразі ця справа – одна з небагатьох справ у практиці ЄСПЛ, яка стосується безпосередньо прав ВПО. Але далі буде. Наприклад, у ЄСПЛ очікує на розгляд справа, яка стосується визнання кримчан нерезидентами у сфері банківських послуг. Хоча наразі Національний банк України прибрав ці положення, крапку в цьому питанні поки не поставлено.

Сергій Заєць, адвокат, засновник проєкту JustCraft

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: