Як Росія дискримінує людей з інвалідністю в тимчасово окупованому Криму

Дата: 31 Жовтня 2022 Автор: Микола Мирний
A+ A- Підписатися

Тимчасова окупація Криму погіршила становище з низкою прав людей з інвалідністю на півострові. Правозахисники наполягають, що головна умова відновлення прав кримчан – лише деокупація Криму.

Коротко розповідаємо, як кримчанам з інвалідністю живеться наразі на півострові.

Дослідники вивчали шість сфер, що стосуються людей з інвалідністю, – виживання та забезпечення базових потреб, недискримінація та доступність, свобода слова, свобода асоціацій, право на справедливий суд та реабілітація. 

З липня до жовтня 2022 року вони аналізували російське законодавство та матеріали в російських виданнях “Форпост-Севастополь”, “Комсомольська правда. Крим”, “РІА Новини Крим”, “Московський комсомолець. Крим” та “Політ-новігатор”. Як відомо, кожне з цих видань має понад 100 тисяч переглядів щомісяця.

Крім того, висновки правозахисників також ґрунтуються на восьми інтерв’ю. Вони зауважують, що до неспровокованого повномасштабного вторгнення Росії в Україну запланували 20 інтерв’ю з кримчанами, у яких є інвалідність. Утім, після 24 лютого 12 з них відмовилися через острах спілкуватися з українськими громадськими організаціями. 

Кримчани з інвалідністю в ЗМІ

За словами голови Кримської правозахисної групи (КПГ) Ольги Скрипник, ФСБ Росії може переслідувати людей з інвалідністю за спілкування з українськими громадськими організаціями. 

Починаючи з березня російський президент Володимир Путін підписав низку документів зі змінами до кримінального та адміністративного законодавства. Отже, будь-які вислови чи дії можуть бути кваліфіковані як “дискредитація російської армії”.

“Це посилило побоювання кримчан, особливо вразливу категорію населення – людей з інвалідністю. Вони й так почуваються уразливими, а після 24 лютого ситуація тільки погіршується”, – пояснила правозахисниця.

Ольга Скрипник

У згаданих російських виданнях правозахисники проаналізували 113 публікацій, які ці ресурси оприлюднювали протягом восьми років тимчасової окупації Криму. Ці матеріали дослідники дібрали за ключовими словами про людей інвалідністю.

За словами правозахисниці та дослідниці КПГ Ірини Сєдової, така мала кількість контенту засвідчує, що для редакцій пропагандистських медіа тема про кримчан з інвалідністю неважлива.

Вона вказує, що в низці матеріалів відсутній здоровий глузд, містяться психолінгвістичні маніпуляції, порушення етики та журналістських стандартів. Ба більше, журналісти майже не створюють матеріалів, які б сприяли ефективному розвитку захисту прав кримчан з інвалідністю та позитивному сприйняттю іншими членами суспільства. 

Серед усього релевантного контенту дослідники виявили 36 матеріалів про проблеми людей з інвалідністю. З них у восьми текстах ішлося про порушення прав з боку окупаційної влади. 

Дослідники вказують, що в більшості публікацій журналісти та спікери вживали дискримінаційне слово “інвалід”.  

Також вони виявили тексти, написані на шкоду такій категорії людей. До прикладу, одну зі статей про зґвалтування жінки з інвалідністю журналіст подав без урахування інтересів потерпілої. У ній міститься забагато даних, за якими можна ідентифікувати потерпілу. 

У 27 матеріалах люди з інвалідністю згадуються побіжно, не є їхнім фокусом, і, як зауважує, Ірина Сєдова, таких людей згадували радше для того, щоб посилити емоційний вплив на читача. 

У восьми кримінальних хроніках їхні автори навмисно робили акцент на інвалідності злочинців, розпалюючи в такий спосіб мову ворожнечі щодо людей з інвалідністю, хоча інвалідність не має жодного стосунку до злочину.  

І лише в 13 новинах та репортажах міститься опис життя людей з інвалідністю. Ця категорія текстів не створювала негативного ставлення до людей. Утім, інколи журналісти використовували ці позитивні новини для інформаційної легалізації тимчасової окупації Криму. 

“Так, до прикладу, одна стаття в “Московському комсомольці. Крим” розповідає про щасливе життя, успішні гастролі про людей з інвалідністю, які приїхали з Росії до тимчасово окупованого Криму. У ній містяться твердження, що Крим нібито є законною частиною Російської Федерації. Тут люди, що називають себе журналістами, все одно вдалися до пропаганди”, – сказала Ірина Сєдова.  

Ірина Сєдова

20 матеріалів мають ознаки розпалювання мови ворожнечі проти українців у контексті російсько-української війни. У таких текстах журналісти використовували інвалідність як інструмент емоційного впливу на свідомість аудиторії.

Один з основних ненависницьких меседжів, які російська влада вкорінює у свідомість росіян, містить твердження, що українці є нацистами та фашистами. І на підтримку цього твердження російська пропагандистська машина продукує тисячі матеріалів у ЗМІ.

Правозахисники вказують, що журналісти на півострові висували твердження про звірства української армії, прославляння Адольфа Гітлера, зокрема в матеріалах про людей з інвалідністю. Низка тверджень, які журналісти подають як факти, є фейками. Як пояснила Ірина Сєдова, медійники використовували вигадану інформацію як інструмент розпалювання ненависті та пропаганди ведення загарбницької війни проти України.  

Нечинна конвенція про права осіб з інвалідністю

Президентка “Громадської Альтернативи” Марія Ясеновська констатувала, що в тимчасово окупованому Криму не діє конвенція про права осіб з інвалідністю, спрямована на захист прав та гідності людей. 

За її словами, окупанти застосовують на півострові медичну і благодійну моделі інвалідності. Так, медична модель не бере до уваги думку людей з інвалідністю, натомість важливою вважається думка медиків, суспільства та окупаційної влади.

Конвенція про права осіб з інвалідністю має відмінний підхід. Інвалідність має розглядатися як сукупність викликів, що виникають у людини у зв’язку зі створеними суспільством бар’єрами. Отже, відповідальність за усунення бар’єрів лежить на суспільстві, а не на людині з інвалідністю.

Також конвенція містить правозахисні норми. Відповідно до цього документа, неусунення бар’єрів вважається порушенням прав людини та дискримінацією. Конвенція також проголошує, що такі люди повинні мати доступ до ефективного захисту своїх прав.

“Люди з інвалідністю в Криму позбавлені принципу “Нічого про нас без нас”. Це суперечить конвенції про права осіб з інвалідністю, яку ратифікувала не лише Україна, а й Російська Федерація. Згідно з цією конвенцією, інвалідність має розглядатися як сукупність викликів, що виникають у людини під час доступу до своїх прав у зв’язку з бар’єрами в суспільстві”, – зауважила правозахисниця.

Марія Ясеновська

За її словами, зміни в багатьох сферах, які запроваджує окупаційна влада, не враховують потреб людей з інвалідністю. Аналіз законодавства показав, що на півострові створено умови для дискримінації та вилучення таких людей із суспільства.

Серед основних проблем правозахисники назвали, зокрема, неможливість одружуватися та всиновлювати дитину людьми з певним видом розумової або психосоціальної інвалідності, продовження сегрегації дітей з інвалідністю в освітній системі, попри те що певні елементи інклюзивної освіти все ж таки запроваджуються, нестачу допомоги людям з інвалідністю на ринку праці та недостатнє отримання безкоштовної медичної допомоги. 

На тимчасово окупованому півострові немає організацій, які могли б захищати права та відстоювати інтереси людей з інвалідністю. Діють лише організації, що займаються певними сервісами, зокрема розповсюдженням гуманітарної допомоги або організацією свят.

Правозахисники серед іншого не сприймають тези, що в Криму пенсія для людей з інвалідністю більша за українську. 

“Дійсно, ця пенсія в Росії дещо більша за українську, але якщо подивитися на прожитковий мінімум, то в Україні він у тричі менший за російський. Отже, реальна пенсія в Криму менша. Наші респонденти зазначали, що важко забезпечувати базові потреби, навіть їжу, якщо жити лише на цю мінімальну пенсію. Відпочинок чи придбання техніки для них уже виклик”, – пояснила  Марія Ясеновська. 

Кримчани з інвалідністю також розповіли правозахисникам, що за окупації Криму на півострові погіршилося забезпечення реабілітаційними послугами. Їхню якість вони назвали низкою.  

 

Катування людей з інвалідністю

Автори дослідження прирівняли наявну на півострові практику ув’язнення людей з інвалідністю до катування, адже тамтешні заклади пенітенціарної системи не пристосовані для таких громадян України. Їм не надають там медичної допомоги.

За словами Марії Ясеновської, тоді як в Україні є пенітенціарні заклади для людей з інвалідністю, в РФ таких немає. У тимчасово окупованому Криму також.

“Відсутність таких закладів на півострові, неготовність медичної системи пенітенціарної служби надавати відповідні послуги людям з інвалідністю призводить до того, що відбування покарання людиною з інвалідністю фактично стає для неї гарантованим катуванням”, – сказала Ясеновська.

Ольга Скрипник повідомила, що її правозахисна організація фіксувала випадки, коли людина зі складними захворюваннями потрапляла до СІЗО, і ті страждання, яких вона там зазнавала через недотримання всіх стандартів.

Ненадання медичної допомоги було реальними тортурами. Ба більше, ФСБ може використовувати захворювання людини, намагатися тиснути на неї через біль, навмисне не надаючи медичної допомоги.

Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи

Окрім того, зауважила Скрипник, громадяни України отримували інвалідність унаслідок катувань, ненадання медичної допомоги або нелюдських умов утримання в пенітенціарних закладах Криму та Росії.

Так, зокрема, сталося з Олександром Костенком, з якого ФСБ вибивала зізнання, і йому вчасно не прооперували руку, внаслідок чого він отримав інвалідність.

Рекомендації

Правозахисники вказують, що владі потрібно напрацювати стратегію та плани евакуації людей з інвалідністю з Криму, якщо це буде необхідно під час бойових дій на півострові.

Також вони рекомендують правоохоронцям розслідувати як катування ув’язнення таких людей та факти мови ворожнечі з боку журналістів у Криму.  

Автори дослідження також нагадують рекомендації країн-учасників Кримської платформи про передбачення програм для розвитку доступної інфраструктури та розвитку системи на захист таких людей після деокупації Криму.  

Серед іншого громадські організації наполягають на активізації правозахисної моделі на материковій частині України, оскільки її популяризація на політичному рівні та в ЗМІ матиме позитивний вплив на кримчан з інвалідністю. Вони також закликали звільнити громадські об’єднання, які захищають права таких людей, від судового збору. 

Громадські об’єднання та журналістів просять створити нові джерела інформації для таких людей, щоб можна було, зокрема, надавати юридичну інформацію кримчанам про їхні права та можливості. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: