Вбивство за те, хто ти є

Дата: 27 Березня 2015 Автор: Вікторія Лазаренко
A+ A- Підписатися

У червні 2014 року в Одесі група агресивних хлопців побила чоловіка родом з Ефіопії. Він вийшов ввечері до магазину та побачив неподалік компанію, що вигукувала заклики до вбивства африканців, євреїв та індусів. Вже за кілька хвилин, побачивши чоловіка, близько 8 людей, добре фізично підготованих хлопців, попрямували йому назустріч. Чоловіка вдарили по голові чимось важким – закривавлений, він перебіг на інший бік вулиці, тікаючи від переслідування. Люди, що були на дитячому майданчику, врятували його від нападників, викликали міліцію та швидку. Чоловіка забрали до лікарні, зробили операцію та призначили лікування. Правоохоронці опитали його, але на тому все і закінчилося. Заяву до міліції постраждалий чоловік не подавав. Лише зазначив, що з 2000 року на нього нападали через його етнічну приналежність вже 7 чи 8 разів…

В Україні такі злочини фіксуються хіба що громадськими організаціями. Нещодавно мережа “Ініціатива розмаїття”, що координується Міжнародною організацією з міграції та Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців, здійснила моніторинг випадків злочинів на ґрунті ненависті за 2014 рік.

Хто стає жертвою?

Результати моніторингу свідчать, що від нападів через етнічну приналежність найбільше потерпають вихідці з африканських країн. Акти вандалізму здійснюються переважно щодо єврейських та кримськотатарських культових споруд.

Злочини на ґрунті ненависті зазвичай викликані забобонами або упередженим ставленням до певних груп людей – національних, релігійних та ЛГБТ-меншин. Експерти розповіли про такі випадки, як прояви насильства на етнічному підґрунті (побиття учня синагоги у Києві, молодого рома у Переяслав-Хмельницькому, вихідця з Ефіопії у Одесі), акти вандалізму (паплюження неонацистською символікою меморіалу “Скорботна мати” у Полтаві, напад на синагогу у Запоріжжі, підпал готелю та автомобілів кримських татар у кримському селі Рибачому). Також було приділено увагу випадкам етнічного профайлінгу з боку правоохоронних структур, дискримінації та проявів мови ворожнечі. 

Сумна статистика

За даними моніторингу, у 2014 році зафіксовано 19 випадків насильства з підозрою расової мотивації, від яких постраждали вихідці з таких країн, як Уганда, Чад, Судан, Ефіопія, Сомалі, Камерун, а також громадяни України єврейського та ромського походження. Випадки було зафіксовано у Києві, Білій Церкві, Одесі, Харкові, Коростені та інших містах. Кількість випадків дещо збільшилася у порівнянні з 2012 та 2013 роками (17 та 13 випадків відповідно).

Акти вандалізму, переважно щодо єврейських і кримськотатарських об’єктів та одного ромського поселення, зафіксовані у низці населених пунктів Криму, а також Новомосковську, Олександрії, Чернігові, Чигирині, Харкові, Хмельницькому та інших містах. Всього таких випадків 22, що трохи більше за дані 2013 року (18).

Яна Салахова, спеціаліст з протидії расизму та ксенофобії, представниця Міжнародної організації з міграції, зазначила, що злочини на ґрунті ненависті можна розділити на дві категорії: “Це злочини проти людей (в першу чергу ми звертаємо увагу на насилля), і злочини проти власності, яка може належати певним меншинам – церкви, синагоги, мечеті, кладовища“. 

Окрім того, за словами Салахової, напади здійснюються на культурні пам’ятки та навіть школи, де навчаються представники певних національних меншин.

Послання про небезпеку

Ключовий критерій у таких злочинах – так звані “видимі меншини”. Тобто найбільше потерпають ті, хто зовні відрізняється від більшості.

Яна Салахова зазначила, що має значення і час здійснення злочину. Злочини, скоєні вдень, зазвичай мають на меті привселюдне висловлення наміру та ставлення до особи. Водночас під час здійснення таких злочинів поруч опиняється більше свідків, що полегшує розслідування.

Експертка розповіла, у чому полягає особлива небезпечність злочинів на ґрунті ненависті: “Вони спрямовані не проти однієї людини, тобто представник меншини представляє всю громаду цієї меншини, і коли скоюється такий злочин, то це є посланням небезпеки, страху для усієї громади. Якщо, наприклад, напад був здійснений на представника вірменської громади, то це послання зроблено для представників всієї громади вірмен у цьому місті чи районі“.

Стратегія нападників

Часто напади на представників меншин відбуваються з боку футбольних фанів, так званих “ультрас”, особливо після завершення футбольних матчів та концертів, говорить Салахова.

Нападають зазвичай зі спини, не по одному, а щонайменше утрьох. Зазвичай такі випадки – це жорстоке побиття, бо нападники є добре тренованими.

Окремою проблемою є так звані змішані мотиви злочину. Коли людину не просто побили, а й забрали цінні речі чи гроші, це потім використовується для того, щоб не кваліфікувати злочин як скоєний на ґрунті ненависті. Моніторинг соцмереж показує, що зі свого боку представники неонацистських та інших груп, що здійснюють такі напади, останнім часом спеціально домовляються між собою забирати у жертви нападу телефон чи гаманець, щоб замаскувати свої мотиви. У таких випадках, зазначають експерти, треба ретельніше досліджувати, чи не було обрано жертву нападу саме за релігійною, національної чи іншою ознакою.

Документування – перш за все

За кордоном правоохоронці здійснюють ретельне документування та ведення обліку злочинів на ґрунті ненависті, говорить Олена Бондаренко, представниця проекту “Без кордонів” Центру “Соціальна дія”. Це використовується при проведенні повноцінного розслідування, хоч і не замінює його, а також для зведення статистики – за цими даними готуються звіти по кількості злочинів.

Це досудова форма: інцидент, який ще в судовому порядку не доведено, не дорозслідувано, не завершено, все-таки знаходиться в цій статистиці. Це дуже важливо, бо інколи такі справи не доходять до суду або через неможливість знайти порушників, або через небажання постраждалих продовжувати розслідування“, – говорить Бондаренко.

Експертка наводить приклад Великобританії: там було розроблено рекомендації щодо операційної діяльності під час розслідування таких злочинів, і при спілкуванні з колегами з цієї країни виявилося, що Україна відстає років на тридцять.

Це дійсно довга і копітка робота, яка була в тому числі пророблена за активної участі поліції Великобританії, активних офіцерів, які були зацікавлені в розслідуванні і попередженні цих злочинів“, – зазначає експертка.

В країні було розроблено полегшений варіант документування злочинів на ґрунті ненависті, який базується перш за все на оцінці злочину жертвою та свідками. Це стосується лише документування, бо для розслідування потрібна повна доказова база та доведення причетності підозрюваного до скоєння злочину.

У випадку, якщо злочин не мав місце, але людина впевнена, що дії щодо неї здійснювалися з мотивів упередженості, то це кваліфікується як інцидент на ґрунті ненависті.

Нюанси розслідування

Як зазначив представник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Сергій Пономарьов, згідно з даними звернень до Офісу Уповноваженого, в Україні існує проблема початкової неправильної кваліфікації таких справ.

Ми тут маємо говорити про попередню кваліфікацію і кваліфікацію, з якою справа передається до суду. Дуже часто, коли попередньо правоохоронними, слідчими органами справу було кваліфіковано за загальною статтею – наприклад, 296-ю, хуліганство – без урахування мотиву нетерпимості, то для потерпілих в процесі дуже важко змусити правоохоронні органи перекваліфікувати справу з мотивом нетерпимості“, – зазначає Пономарьов.

Також, за словами Пономарьова, це питання ефективності розслідування: якщо попередня кваліфікація загальна – хуліганство, то відповідним чином плануються і слідчі дії, якщо ж це мотив нетерпимості, то розслідування організовується інакше, шукаються інші докази, ставляться інші питання.

Українські силові структури не завжди звертають на злочини на ґрунті ненависті окрему увагу – правоохоронці зауважують, що слідчі надто перевантажені роботою. У відповідь на це правозахисники пропонують розробити методологію розгляду таких справ. Тоді цей процес буде структурованим та займатиме менше часу. 

Також експерти зазначають, що злочини на ґрунті ненависті здійснюють більший психологічний вплив на жертв, бо це злочини, скоєні через ідентичність людини – тобто через те, що не можна змінити.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: