Україна може видати Ірану журналіста, якому загрожує страта

Дата: 11 Жовтня 2019 Автор: Олександр Хребет
A+ A- Підписатися

На початку вересня іранський журналіст Мохаммадіян Моджтаба заявив, що його переслідує влада Ірану та попросив Україну надати йому статус біженця. Утім, у Державній міграційній службі йому відмовили, враховуючи й той факт, що на батьківщині Моджтабу чекає смертна кара. 

У матеріалі читайте про те, чому іранець провів пів року в українському СІЗО та як, за словами адвоката Моджтаби, переслідуванню журналіста сприяє українська прокуратура.   

Мохаммадіян Моджтаба

На початку 2010 року Зелена революція в Ірані програла, і влада Ісламської республіки почала переслідувати активістів та журналістів, незгодних із результатами виборів президента країни. Серед них опинився і журналіст Мохаммадіян Моджтаба. Він писав матеріали на підтримку Зеленого руху та критикував вище керівництво Ірану, зокрема й верховного лідера аятолу Алі Хаменеї. Через ці матеріали Моджтабу заарештували і на два роки заборонили йому публікуватися в медіа. 

Тож журналіст почав вести бізнес займався імпортом рису, чаю та автомобілів класу люкс, а також записав кілька пісень на підтримку іранських політв’язнів. 

Моджтаба розповів про те, що, коли він ще перебував в Ірані, співробітники Революційної гвардії Ірану, відомої також як Корпус вартових Ісламської революції, вимагали від нього вести бізнес в обхід американських санкцій. Спецслужба Ірану хотіла ввозити до країни товари, заборонені обмежувальними заходами, а це зокрема й товари військового призначення, під іменем Моджтаби. Він відмовився і як наслідок, влада почала переслідувати родину журналіста.

“Фактично всіх членів моєї сім’ї заарештовано, проти них вчиняють репресії і тиск. У нас є верховний лідер у країні, який щорічно напередодні Нового року визначає економічний курс. Я написав кілька статей з гострою критикою цих економічних курсів, розкритикував узагалі всю цю популістську діяльність верховного лідера. Це призвело до мого арешту, під яким я перебував рік”, – сказав Моджтаба. 

Серед арештованих членів його родини була й шестимісячна племінниця. Наразі її перевели до лікарні через хворобу, якою дівчинка захворіла в іранському СІЗО. Під арештом залишаються матір журналіста, сестра та її чоловік. 

Матір Моджтаби затримали під час проходження митного контролю. У неї вилучили паспорт. Місяць тому журналіст дізнався, що вона чотири місяці перебуває в спеціальній жіночій тюрмі при службі безпеки. Сестру журналіста та її чоловіка звинувачують у пособництві зі створення шахрайської мережі, яку нібито організував Моджтаба, та незаконному ввезенню валюти до Ірану.

Журналіст каже, що тиск на членів його сім’ї вчиняють, аби він повернувся до Ірану. До бізнесу ж члени родини журналіста непричетні. 

Отже, через переслідування Моджтаба мусив виїхати до Грузії, де отримав диплом доктора філософії із соціальних наук. Тут йому порадили вести бізнес в Україні та інвестувати кошти в її економіку. 

На початку грудня 2017 року журналіст зійшов з літака в аеропорту “Бориспіль”. Утім, його одразу затримали прикордонники на підставі червоної картки Інтерполу. Однак перевірка показала, що прізвища Моджтаби немає в розшуку. 

9 грудня 2017 року журналіста перевели до СІЗО рішенням Бориспільського міськрайонного суду, де він, як запевняє, провів пів року під арештом. У цей час влада Ірану через своє консульство надіслала запит на його екстрадицію до Міністерства юстиції України, хоча, згідно із законодавством, над питаннями екстрадиції працює Генеральна прокуратура України.

“Міністерство юстиції зобов’язане було повідомити владу Ірану про те, що вони цим не опікуються, і повернути запит. Але Мін’юст видав доручення обласній прокуратурі провести екстрадиційну перевірку, хоча це не входить до їхніх повноважень”, – зауважує адвокат журналіста Юрій Усатенко. Він додає, що запит містив невідповідність російського та англійського перекладів документів від іранської сторони.  

Так, у справі немає жодного оригіналу екстрадиційних запитів. Водночас угода між Україною та Іраном про видавання вимагає наявності текстів перською, англійською та українською мовами. 

У травні цього року Моджтабу заочно засудили до смертної кари. Його хочуть повісити через “економічні правопорушення”, які призвели до “підриву валютного ринку в Ірані” та “завдали шкоди економіці країни”. Також іранський суд постановив конфіскувати після страти все майно, “набуте Моджтабою під час незаконної діяльності”. 

Адвокат журналіста розповідає про листування Генеральної прокуратури з посольством Ірану та заявляє про підтасовування в перекладі даних з боку останнього. Усатенку вдалося отримати копію вироку.

“Начальник відділу ГПУ імітував листування з Іраном. Лист не пройшов реєстрації в канцелярії, оформлення дати не відповідало нормам. ГПУ порушила процедуру, проте прокурори кажуть, що у них усе під контролем. Але з іранського суду не було офіційного звернення в ГПУ щодо екстрадиції”, – пояснює адвокат.

Відносини між Україною та Іраном у сфері видавання обвинувачених і засуджених регулює Європейська конвенція про видачу правопорушників від 1957 року. Положення ст. 11 конвенції каже, що у видаванні особи, яка скоїла злочин, можуть відмовити, якщо правопорушення передбачає смертну кару за законодавством держави-запитувача (Ірану), а закони запиту­ваної держави (України) не передбачають смертної кари за це ж правопорушення. Отже, Україна може відмовити Ірану у видачі журналіста, якщо влада в Тегерані не надасть гарантій, що смертний вирок не виконають. 

Тож теоретично в Ірані Моджатбу можуть не стратити. Проте адвокат Усатенко переконаний, що станеться навпаки:

“Якщо з іранської сторони не буде дотримана процедура і Україна все ж видасть Моджтабу Ірану, вони зможуть привести смертний вирок у виконання. І Україна матиме проблеми, тому що також від початку не дотримувалася процедури екстрадиції”

Водночас іранські дипломати з посольства направили листа до ГПУ, у якому зазначили, що справа Моджтаби наразі знаходиться на досудовому етапі та в стані внесення останніх результатів слідства. Посольство Ірану стверджувало, що справа начебто досі не передана до суду та вироку ще не винесено, а смертний вирок, наданий судовим інстанціями України, є підробкою.

Журналіст українського журналу “Корупціонер в Україні” Ігор Рудич, якого зацікавила справа Моджтаби, розповідає, що в прокуратурі йому не надали її деталей: 

Я викликав поліцію та написав заяву щодо перешкоджання журналістській діяльності. За добу відкрили кримінальне провадження, і зараз ця справа знаходиться в Державному бюро розслідувань.

Він наголошує, що українські чиновники передали персональні дані та інформацію про рахунки Моджтаби Ірану. Рудичу це здалося дивним, враховуючи те, що Моджтаба, надаючи інформацію про свої рахунки, виявив бажання інвестувати в Україну.

Сам Моджтаба каже, що через численні переслідування та погрози він у 2018 році звернувся до Державної міграційної служби України. Чоловік хотів отримати статус біженця, оскільки бачив загрозу своєму життю в разі повернення на батьківщину. 

Та, за словами Моджтаби, ДМС не вистачило доводів для надання статусу. Відмовили іранцю також у статусі особи, яка потребує додаткового захисту. Він начебто вчасно не звернувся за міжнародним захистом,  переслідування за ознакою політичних переконань українські чиновники визнали необґрунтованими та такими, “що їх не підтверджують результати аналізу матеріалів особової справи”. 

Журналіст Рудич вважає, що українські чиновники, представники ДМС та органів прокуратури можуть бути в змові з іранським режимом, передавати до Тегерана інформацію. Він також каже, що консул Ірану погрожував Моджтабі, коли той перебував у Лук’янівському СІЗО.

Наразі іранець перебуває на свободі в Україні. Про допомогу просить у Зеленського: 

“Хочу офіційно звернутися до президента Володимира Зеленського, щоб він звернув увагу на мою справу. І маю намір також попросити нового генерального прокурора зосередити увагу, щоб винні сиділи в тюрмах, а невинні не мали таких проблем, які спіткали мене… Хочу попросити, щоб нові посадовці України звернули увагу на мою справу, і хочу попросити про державну охорону, тому що існує серйозна небезпека для мого життя”.  

Влада Ірану відома вбивствами своїх критиків за межами країни. Так, на початку року глава нідерландської дипломатії Стеф Блок і міністр внутрішніх справ Кайса Оллонгрен повідомили: Служба загальної розвідки і безпеки Нідерландів зібрала докази про те, що влада Ірану причетна до підготовки чи скоєння вбивств і нападів на території ЄС.

Йшлося про вбивства двох голландських підданих іранського походження. Ці особи виступали проти іранського режиму. Влада в Тегерані заперечувала будь-яку причетність до вбивств. Утім, ЄС запровадив санкції проти Міністерства розвідки і безпеки Ірану та двох громадян Ісламської республіки. 

За словами Рудича, наразі справою журналіста Моджтаби зацікавилися дипломати з посольства США в Києві.

Адвокат іранця наголошує: якщо Київ за рішенням суду без можливості апеляції віддасть Моджтабу Ірану фактично для страти, це стане потужним іміджевим ударом по Україні.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: