Україна в позиції страуса щодо ратифікації Римського статуту

Дата: 02 Лютого 2015 Автор: Микола Мирний
A+ A- Підписатися

2 січня у апараті Ради національної безпеки та оборони (РНБО) заявили, що Україна не повинна ратифікувати статут Міжнародного кримінального суду (МКС), доки те саме не зробить Російська Федерація.

“Юрисдикція МКС поширюється лише на територію держав, що ратифікували Римський статут… Переслідування російської влади, солдатів та керівництва Міжнародним кримінальним судом неможливе, оскільки РФ не є країною-учасником Римського статуту”, – йдеться в заяві інформаційно-аналітичного центру РНБО, за підсумком керівника Володимира Полевого.

Представник РНБО вважає, що ратифікація статуту “буде використана росіянами у пропаганді та для здійснення дипломатичного тиску на нашу державу”.

В РНБО посилаються на досвід російсько-грузинської війни. Мовляв, там суд розглядає заяви від російських громадян. “Зараз Міжнародний кримінальний суд розглядає більше 3000 звернень саме від росіян, які отримали російське громадянство у Південній Осетії та, начебто, зазнали шкоди від дій грузинської влади. Тобто саме росіяни (а не навпаки) виступають на боці обвинувачення, а дії грузинської сторони досліджуються судом. Переслідування російської влади, солдат та керівництва Міжнародним кримінальним судом неможливе, оскільки та не є країною-учасником Римського статуту. Звісно, що Росія, яка свідомо дестабілізує ситуацію у країнах, що “входять до сфери” її національних інтересів, не збирається ратифіковувати цей документ”, – йдеться в записці інформаційно-аналітичного центру РНБО.

Тим часом голова фракції Блок Петра Порошенка Юрій Луценко на погоджувальній раді парламенту відзначив, що президентська фракція не підтримає підписання Україною Римського статуту.

“Наша фракція не підтримає підписання Римського статуту, який може бути використаний проти нас же в цій військовій ситуації, відволікати військових державних службовців, взагалі всю державу на абсолютно прогнозовані російські звернення щодо нас в цьому суді в той момент, коли Російська Федерація туди не збирається вступати. Ми вважаємо це неправильним, не симетричним. Але прийняти рішення ad hoc так, як ми робили це по ситуації після розстрілу Майдану, так само звернутися про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду в злочинах проти людяності на території українського Донбасу – ми думаємо, правильно”, – сказав Юрій Луценко.

Центр інформації про права людини поцікавився реакцією українських правозахисників щодо намірів влади відмовитись від ратифікації Римського статуту. 

Володимир Яворський, правозахисник

По-перше, Міжнародний кримінальний суд розслідує справи на території країн, що ратифікували його статут. Тому, якщо Україна ратифікує статут, то можуть бути розслідувані будь-які міжнародні злочини, що вчиняються на нашій території, незалежно від того, чи ратифікувала Росія цей статут. По-друге, ратифікація є зобов’язанням в Угоді про Асоціацію України з ЄС і не може випливати з того, чи ратифікувала статут Росія чи ні.

Заяви РНБО щодо використання Росією МКС для пропаганди – це теж саме, що казати, що ми не зацікавлені, щоб злочинці сиділи в тюрмах, бо вони це використають для власної пропаганди. Росія що завгодно використає для пропаганди, а якщо чогось не буде – придумає. Нам важливо, щоб злочинці були у в’язниці, а не давали інтерв’ю. Тобто, треба думати про правосуддя, а не про власний піар.

Якщо Україна не виконає Угоду про Асоціацію, в цьому випадку формально їй нічого не буде, але наслідки будуть політичними, бо Європа не співпрацює з тими, хто не виконує угод.

Відразу добратися до військових злочинців непросто, але з часом, думаю, це буде можливим. Загалом, сам факт завершення розслідування та оголошення певних осіб в розшук – це дуже серйозно. 

При ратифікації статуту доцільно також одноразово визнати юрисдикцію суду на 2014-2015 рік. Загалом логіка не зрозуміла: чому не ратифікувати статут, а подавати одноразові декларації?

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

РНБО треба досконально вивчити, про що саме свідчить грузинський досвід. А він свідчить, що попри активні дії Росії – подання матеріалів в МКС і намагання перекрутити факти – Грузія використовує цей інструмент як чи не єдину можливість притягнути до міжнародної кримінальної відповідальності конкретних осіб, винних у вчиненні міжнародних злочинів під час збройного конфлікту.

Аналогічна ситуація в Україні. Так, ми знаємо, що Росія документує та готує стоси матеріалів в Міжнародний кримінальний суд. Ми знаємо, що російський авторитарний режим фальсифікує факти або представляє їх так, як  їм зручно. Але для України це не має бути підставою, аби не виконувати своє пряме зобов’язання і не захищати своїх громадян.

Якщо Україна не здатна провести розслідування на окупованих територіях і притягнути винних до відповідальності, вона має використовувати ті інструменти, які для цього придатні. А не виправдовуватись неспроможністю державних органів, які не здатні правильно зібрати та задокументувати міжнародні злочини, вчинені проросійськими організованими збройними формуваннями та  російською окупаційною владою в Криму.

Я би радила РНБО не закликати парламентарів відкрито саботувати виконання міжнародних зобов’язань, що виглядає дуже дивно в очах усього світу, а спрямувати свою конструктивну енергію для того, щоб створити координаційний центр при СБУ і залучити туди представників Міноборони, Генеральної прокуратури, військової прокуратури, МВС та інших органів, і належним чином проводити документування цих злочинів, що зараз намагаються виконувати неурядові громадські організації. Тоді цей аргумент зніметься сам собою.

Україна зобов’язана захищати своїх громадян і це прямий конституційний обов’язок держави.

Російська пропаганда обов’язково використає небажання України проводити міжнародні розслідування на свою користь. Замість того, щоб активно виступати і демонструвати світу факти злочинів, закликати проводити міжнародне розслідування там, де вона його не може провести самостійно, Україна займає мовчазну, сором’язливу позицію. Це виглядає не просто незрозумілим, а й автоматично ставить нас як країну в позицію країни-порушника.

А щодо позиції  на сайті РНБО, що “переслідування російської влади, солдат та керівництва Міжнародним кримінальним судом неможливе, оскільки та не є країною-учасником Римського статуту”, то раджу членам РНБО читати Римський статут. Спрощу завдання, див. ст.12.

Роман Романов, директор програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”

По-перше, я не знаю, яким чином вони передбачають зупинити російську пропаганду шляхом ратифікації Римського статуту, тому що мені здається, її на стільки багато, що навряд чи буде ще більше.

По-друге, я думаю, не можна недооцінювати роботу юристів, тобто немає нічого наперед заданого, але юристи мають працювати і для того існують юридичні механізми.

По-третє, я вважаю, що синхронна ратифікація Римського статуту з Росією взагалі не має жодного сенсу, тому що нам важливо визнати територіальну юрисдикцію МКС. Оскільки йдеться про воєнні злочини, які вчиняються на території України, то юрисдикція суду буде залежати виключно від того, чи визнає цю юрисдикцію Україна. Тому що українські військові на території Росії жодних злочинів не вчиняють, наскільки мені відомо. Відповідно, якщо їх вчиняють на території України російські громадяни, то для рішення переслідування можуть бути використані механізми Міжнародного кримінального суду. Мені не зрозуміло, чому Україна не хоче цим скористатись. Мені здається, що відповіддю на пропаганду має бути належне документування військових злочинів, які відбуваються.

Мене дуже непокоїть заява РНБО, тому що це може означати, що вони належним чином не документуються Україною. А це важливо за будь-яких обcтавин. Якщо документування військових злочинів не відбувається, це – сприяння безкарності і вчиненню злочинів у майбутньому.

Відмова від ратифікації означатиме, що ми будемо втрачати довіру з боку ЄС, нашого основного партнера на континенті.

Стосовно злочинів російсько-грузинської війни, то нещодавно було завершено попереднє розслідування. Це дійсно тривало шість років. Але, по-перше, немає жодного негативного досвіду, бо МКС тільки розпочав повноцінне провадження щодо справ по Грузії. А по-друге, не можна вимірювати факти по кількості звернень чи в тонах паперу. Треба зважувати на якість цих доказів, матеріалів, які передаються, і це прямо пов’язано з документуванням, яке має бути забезпечено українською стороною.

Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини

У РНБО зовсім неправильне бачення. Мова про ратифікацію статуту йде упродовж 12-13 років. Цей документ важливий не тільки в умовах військових дій. Він важливий для здоров’я держави.

А те, що Росія документує якісь порушення і чи є ці факти, які, як російська влада стверджує, є злочинами, чи немає, то для цього і є суд.

Україні ніхто не заважає запровадити систему документації того, що відбувається на сході. Її вже давно спонукають до того, але ніхто цього не робить.

Прокуратура із задоволенням розслідує справи про дезертирство чи інші порушення, витрачаючи на це шалені ресурси. Але нічого не робить для того, щоб задокументувати порушення прав людей та військові злочини, які вчиняються кожного дня на сході України.

Нездатність робити змістовне, правильне й ефективне розслідування злочинів влада висуває як причину, чому вони не ратифікують міжнародний договір.

Міжнародний кримінальний суд – це субсидіарний орган. Він діє, коли національний орган не справляється зі своїм завданням. А якщо є злочини проти людяності, які не розслідуються національними судами, якщо національні суди нездатні покарати військових злочинців, то тільки тоді починає діяти МКС.

Наші очільники, РНБО зокрема, які дуже турбуються про створення незалежного рідного їм правосуддя, цими заявами визнають, що у них насправді справжня мета – створити суди, які не будуть карати злочинців, якщо вони “правильного” кольору. Їм треба суди, які будуть карати тих злочинців, які “неправильного” кольору. А Міжнародний кримінальний суд, який не дивиться на кольори, видається для них небезпечим. У мене підозра: ніякого незалежного правосуддя, за цими реформами, які анонсуються владою і нібито впроваджуються, не буде.

Такими заявами влада видала себе з головою не тільки щодо МКС, а й щодо реформ в Україні. Вони слідують давній українській традиції, що правосуддя має бути лише для ворогів, а для друзів – пільги.

Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи

Це цілковито некоректна точка зору. Безперечно, Римський статут треба ратифікувати. Між іншим, є зобов’язання України, згідно з Угодою про Асоціацію ЄС, яку Україна підписала та ратифікувала минулого року. У ст. 8 Угоди сказано, що сторони співпрацюють у зміцненні миру та міжнародного правосуддя шляхом ратифікації та імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду та пов’язаних з ним документів. Ця ратифікація – договірне зобов’язання України, і держава має її виконати.

В України – позиція страуса. Якщо до неї пристати, то одразу виникає враження, що Україні є що приховувати, що є якісь гріхи, і що вона боїться, що її будуть притягати до відповідальності, якщо вона визнає юрисдикцію. Це є дивним, оскільки Україна не скоювала злочини проти людяності.

Ратифікація статуту дозволить розслідувати злочини, які сьогодні вчиняються на окупованій території Криму та в Луганській й Донецькій областях. Тим більше Україна не зможе забезпечити в цих регіонах дотримання прав людей, розслідувати ці справи і притягати винних до відповідальності.

У мене таке враження, що в РНБО пропагують такі речі, бо не розуміють, про що йдеться, і що таке Міжнародний кримінальний суд.  

Україна потребує міжнародної підтримки та розуміння, а відмова від ратифікації статуту дуже суттєво погіршує розуміння світової спільноти і підтримку, в тому числі й отримання зброї і т. д.

Як би там не було, все одно злочини цього періоду будуть розслідуватись міжнародними інституціями, тим же таки Міжнародним кримінальним судом. І ухиляння від юрисдикції МКС йде тільки на шкоду Україні.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: