Знущання в експритулку “Світанок”: що кажуть в офісі Омбудсмана та Мінсоцполітики
Конфлікт навколо Центру соціально-психологічної реабілітації, раніше притулку “Світанок”, в Одеській області набирає обертів. Водночас на початку жовтня в закладі відбулися дослідження ситуації представниками Мінсоцполітики із залученням психологів та моніторинговий візит регіонального представництва Омбудсмана. ZMINA поговорила з ініціаторами та учасниками цих перевірок і розповідає, що вдалося з’ясувати.
Коротко про ситуацію
26 жовтня громадська діячка, колишня патрульна поліцейська Зоя Мельник опублікувала на своїй сторінці у фейсбуці допис про те, що з вихованців центру знущається приватна охорона, з якою він співпрацює. Зокрема, вона описала випадок, коли двох підлітків, яких застали за статевим актом, прилюдно принижували, змусили жувати використаний презерватив, побили, обливали холодною водою, застосовували до них електрошокер. Під час цього нібито були присутні й вихователі закладу.
Про це Мельник повідомив волонтер центру Лучезар Панфілов, а йому розповіли самі діти.
Згодом до активістки звернулися дві дівчини, які напередодні тікали з притулку, але їх знайшли поліцейські.
Дівчата також скаржилися, що їх б’ють співробітники центру. Крім того, за словами вихованок закладу, їх побив Андрій Крецул, інспектор ювенальної превенції Хмельницького відділу поліції в Одеській області. Інспектор систематично взаємодіяв з вихованцями установи в межах повноважень співробітника ювенальної превенції та неодноразово відвідував заклад, зокрема проводив профілактичні бесіди з дітьми, які з установи тікали.
Наразі триває службове розслідування щодо причетності Крецула до побиття дітей, на час якого чоловіка відсторонили від роботи.
Це розслідування розпочали в межах двох відкритих кримінальних проваджень щодо ймовірного насильства над дітьми в центрі.
Крім того, на час розслідування відсторонили керівництво установи.
Які діти перебували в закладі
Станом на 8 жовтня в закладі перебували 46 дітей віком від трьох до 18 років. Переважну частину з них до центру влаштували за скеруванням служб у справах дітей або за актами поліції. Власне, останнє було частиною методологічної, методичної та функціональної роботи, коли заклад існував як “притулок”. Така практика, утім, мала припинитися після реорганізації. Але вона продовжилася, через що до центру потрапляли діти, які мали б отримувати спеціалізовану допомогу в установах іншого типу.
Тож у центрі мешкали діти із сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, діти, що постраждали від різних форм насильства, підлітки із залежностями.
За інформацією видання ZMINA, частина батьків вихованців закладу перебувала в процесі позбавлення батьківських прав, деяких уже позбавили.
В Одеській облдержадміністрації наводять дані про те, що за останній місяць територію установи залишили семеро дітей. Один із вихованців мав гострий психологічний стан, а інші перебували в установі понад дев’ять місяців.
Водночас Володимир Вовк, заступник директора Департаменту забезпечення прав дітей та оздоровлення Мінсоцполітики, який разом із групою психологів досліджував психологічний стан вихованців центру, каже, що щонайменше шестеро з них потребували додаткового, зокрема медичного, обстеження або влаштування до закладів іншого профілю, повернення батькам чи до навчальних закладів.
Деякі з них мали некеровану поведінку і вимагали цілодобового нагляду, індивідуального підходу і корекції поводження.
Підлітки тікають, бо не звикли до режиму – версія керівництва
Під час брифінгу відсторонені від виконання обов’язків директорка центру Інна Іщенко та її заступник Віталій Кондратюк сказали, що діти систематично самовільно залишали заклад.
Такі діти бігали й бігають: погуляти, потусити, побачитися з друзями, купити сигарет тощо.
Тимчасова керівниця центру Маргарита Пічугіна в коментарі для ВВС пояснила втечі дітей тим, що підліткам складно звикати до режиму установи:
“Тут треба вставати о 7-й ранку, вмиватися, прибирати за собою, вчасно ходити на сніданок, обід та вечерю. Підлітки, які тікали з дому чи жебракували, до цього не звикли та тікали”.
Варто зазначити, що центр не є закладом несвободи, а діти, які його покидали, старші за 14 років. Тому працівники, зокрема поліцейські, які також шукають цих дітей, не могли розцінювати залишення ними центру як утечу. Фактично це є самовільним залишенням установи з порушенням норм перебування.
Чиновники кажуть, що загроз для дітей у закладі немає
Натомість активісти наполягають, що діти тікають через моральний тиск та фізичне насильство. Деякі діти з притулку заперечують це, а інші, навпаки, підтверджують. Наразі, як ми вже зазначили, щодо означених активістами фактів триває слідство.
Водночас, за словами Володимира Вовка, психологи, які проводили перевірку щодо порушень прав дітей, не зафіксували фактів вчинення насильства з боку працівників закладу стосовно вихованців.
Ситуацію в центрі вивчала група психологів у складі працівників Інституту соціальної та політичної психології НАПН, а також психологи Державного підприємства УДЦ “Молода гвардія”.
За словами чиновника, який особисто спілкувався з вихованцями установи, психічне налаштування дітей щодо співробітників закладу є абсолютно нормальним.
“Я з повною відповідальністю запевняю, що безпосередніх загроз для вихованців у закладі немає”, – каже Вовк.
Він додає, що діти можуть вільно пересуватись як у приміщеннях, так і на території центру, мають мобільні телефони та не обмежені в користуванні ними:
“В інформаційному куточку наявні матеріали щодо Конвенції ООН з прав дитини, номери телефонів неурядових організацій та державних органів, за якими діти можуть у будь-який час звернутися по допомогу або поскаржитися на порушення їхніх прав”.
Так званий “омон” міг знущатися з дітей
Відсторонені від керівництва Іщенко та Кондратюк заявили, що не мають та ніколи не мали “юридичного зв’язку” із приватною охороною, яку діти називають “омон”.
У нас є кошти тільки на двох охоронців центру. Патрулювання території – добра воля приватної охоронної фірми.
Іщенко та Кондратюк переконують, що “омон” не мав доступу в сам заклад та нібито патрулював виключно територію навколо. Водночас адміністрація не заперечує, що інколи приватні охоронці проводили повчальні бесіди з дітьми. Але всі звинувачення про те, що співробітники лякали дітей “омоном” чи просили знущатися з вихованців, екскерівництво відкидає.
Натомість Володимир Вовк каже, що факти про тортури та побиття з боку приватної охорони, озвучені дітьми, потребують негайної ретельної перевірки:
“У своєму висновку я зазначив, що наразі також потрібно негайно розібратися, що це за охорона, яка приїжджала до центру. Я особисто перевірив: було звернення служби в справах дітей до правоохоронців з цього приводу. Тепер у межах кримінального провадження мають перевірити факти “жування презервативів”, застосування до дітей електрошокерів, побиття тощо”.
Одночасно з Мінсоцполітики в закладі проводили моніторинговий візит співробітники регіонального представництва Омбудсмана.
Так, Олександр Остапенко, представник Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини в південних областях, не виключає можливого насильства щодо дітей з боку приватної охорони.
“У мене є впевненість, що практика доступу цих охоронців до дітей, приниження гідності дітей, так звані “співбесіди” були і адміністрація це приховувала”, – зауважив він.
Один з анонімних співрозмовників видання ZMINA припускає, що адміністрація дійсно могла залучати “омон” до “роботи” з підлітками:
“З огляду на специфіку дітей, які там перебували, треба розуміти вихователів та адміністрацію. Коли вони не знають, що робити з бунтівними, агресивними підлітками, то хто їм допоможе?”
Водночас “специфіка” вихованців не виправдовує протиправних дій, якщо, як покаже розслідування, вони мали місце.
Соціально-психологічна реабілітація відсутня за визначенням
Володимир Вовк наголошує, що його враження від ситуації в центрі є надзвичайно складними. Утім, на його думку, на 90% вона є результатом конфлікту та відсутності порозуміння між обласними ювенальною превенцією та службою в справах дітей.
“Важливо, крім того, що Одеська облдержадміністрація практично самоусунулася від координації дій у системі захисту прав вихованців центру між окремими структурними підрозділами, зокрема службою в справах дітей, освіти, охорони здоров’я, соціальних служб, Національної поліції”.
Чиновник також зазначив, що установа практично не перейшла на нові форми роботи, як того вимагає законодавча та нормативна база центрів соціально-психологічної реабілітації. Відсутні програми, супровід та методики роботи зі “складними” дітьми.
Крім того, у центрі серйозна проблема з нестачею кадрів. З передбачених 84 осіб у штаті працює лише 53, дві третини з цих людей тільки нещодавно розпочали роботу.
Під час перевірки також виявили порушення в умовах утримання, які мали гарантувати безпеку дітей: у просторах загального користування та на території відсутнє відеоспостереження, а на вікнах були решітки.
Моніторинговий візит представництва Омбудсмана також показав низку недоліків, зокрема з погляду обліку дітей, супроводу та приймання, що теж впливає на їхній психологічний стан:
Є ганебні практики, коли дитину, яка має батьків, не позбавлених батьківських прав, підбирають на вулиці, але везуть не до родини, а в притулок.
Фактично до установи потрапляють діти, зокрема туди їх привозять правоохоронці, які за типовим положенням центру не можуть і не мають там перебувати.
Так, наприклад, одну з дівчат, які тікали із закладу, в центрі утримували чотири місяці, попри те що її мати, не позбавлена батьківських прав, намагалася доньку звідти забрати. Утім, дівчину віддали одразу, щойно втрутилися представники Уповноваженої.
Остапенко також наголошує на тому, що діти в центрі не соціалізуються і не проходять реабілітації, а “просто перебувають”.
“Не говоритиму про санітарно-побутові умови, оскільки теж є порушення, наприклад ми виявили таку ситуацію: хлопець і дівчина підліткового віку проживали в одній кімнаті. За фактом усунення порушень ми проводитимемо ще одну перевірку”, – додав він.
За словами Володимира Вовка, наразі до центру припинили приймати дітей, а на початку листопада всіх вихованців, старших за шість років, скерують до дитячого центру “Молода гвардія”.
