Правозахисники вимагають евакуації місць несвободи з прифронтової зони

Дата: 13 Травня 2015 Автор: Микола Мирний
A+ A- Підписатися

За даними правозахисників, у прифронтовій зоні досі лишаються понад 2400 людей, які утримуються у місцях несвободи. Серед них є діти та літні люди, які перебувають під опікою держави у соціальних, освітніх та медичних закладах.

“Наразі на лінії зіткнення на підконтрольній Україні території перебуває Дзержинська виправна колонія, яка знаходиться у 10 км від лінії зіткнення. У ній утримується 589 осіб.  На відстані 17 км від зони конфлікту в Селидовській виправній колонії № 82 утримується 957 осіб. Снаряд “Граду” спокійно долітає за кілька секунд на такій відстані. У той же ж час є три місця несвободи в Маріуполі. Є також Артемівський СІЗО на відстані 14 км від лінії зіткнення. Там перебуває 700 осіб. Ці заклади треба терміново евакуювати. Бо ми маємо прикрий випадок з Чорнухінською колонією №23 на Луганщині, яка опинилась у буферній зоні”, – каже Юрій Бєлоусов, представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, керівник департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму (НПМ).

У той же час в Маріупольському пансіонаті для ветеранів війни та праці №1 на момент візиту зі 161 підопічного 100 були прикутими до ліжок. У разі надзвичайної ситуації персонал, а це переважно жінки, перенести їх в укриття не зможуть.

“Ще гірша ситуація з евакуацією подібних установ. Окрім директора дитбудинку “Центр опіки”, де перебуває 92 дитини, ані керівники, ані працівники решти відвіданих нами закладів не знали, куди в разі загрози вивозити підопічних і хто має забезпечити для цього транспорт”, – підкреслює спеціаліст відділу адвокації ВБО “Всеукраїнська мережа ЛЖВ” Олександр Гатіятуллін.

Представник омбудсмана згадує, що влітку та восени минулого року в українських міністерствах та відомствах не було розуміння відповідальності за життя та здоров’я людей, які перебувають у місцях несвободи.

“Проблема в тому, що ці лікарні, інтернатні заклади підпорядковуються місцевим органам влади: або Донецькій обласній адміністрації, або місцевим радам. Тому міністерства казали: питання щодо евакуації адресуйте до Луганської та Донецьких обласних адміністрацій. Така позиція повністю не відповідала реальній ситуації, і це розглядалось нами, як спроба зняти відповідальність із себе за життя і здоров’я людей, які там перебувають. Наприклад, на наше питання, скільки залишилось ліків у психіатричних лікарнях Донецької та Луганської областей, представник міністерства охорони здоров’я сказав: “А звідки я знаю! Поїдьте і подивіться!”. Таке ставлення не відображає відчуття відповідальності за цих людей”, – обурюється Юрій Бєлоусов.

Правозахисник каже, що місцева влада не знає, в які регіони можна перевозити людей із місць несвободи і в яких закладах є вільні місця. Тому евакуацію людей мають очолити міністерства та відомства, а не місцеві органи влади.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини запропонував Кабміну лишати кошти у місцевих бюджетах на утримання місць несвободи у випадку, якщо вони евакуюються.

“Ми звернулись до прем’єр-міністра Арсенія Яценюка з проханням розглянути питання щодо перерозподілу бюджету у випадку, якщо пансіонат, дитячий заклад або геріатричний пансіонат вивозять в інший регіон. Кошти мають йти цим закладам і відповідно передбачати не тільки харчування й лікування цих осіб, а й оплату персоналу”, – каже Юрій Бєлоусов.

Представник Уповноваженого наголошує, що питання евакуації пенітенціарних закладів не вирішується взагалі, навіть попри відповідний указ президента України, підписаний у листопаді 2014 року.

“За увесь час АТО лише єдиний заклад був евакуйований – це жіноча колонія в Луганській області, і то завдяки зусиллям виключно адміністрації Луганської області. Жоден інший заклад не був евакуйований”, – каже Юрій Бєлоусов.

Експерт не хоче, щоб у випадку атаки терористичних угруповань заклади пенітенціарної системи повторили долю Чорнухінської колонії №23.

“Коли був час вивести людей, держава не вжила тоді заходів. Багато людей загинуло. В’язні змушені були лишити установу на власний ризик. Хтось пішов в бік “ЛНР”, хтось в бік наших блок-постів. Багато засуджених загинули на мінах, розтяжках, були вбиті представниками незаконних збройних формувань. Ми знаємо, що на момент виходу в колонії залишалось 370 осіб. Потім, після того, як ці в’язні намагались самі себе евакуювати, 83 знов повернулись до колонії. 23 людини зараз перебуває в Артемівському СІЗО. Доля 200 осіб невідома. За попередньою інформацією, частина знаходиться в установах виконання покарань “ЛНР”. Не один десяток людей загинув виключно через недбалість з боку української влади. І ми дуже би не хотіли, щоб інші заклади пенітенціарної системі стали наступними”, – підкреслює Юрій Бєлоусов.

Експерт каже, що відомство Валерії Лутковської намагається визначити шляхи залучення обмудсмана Російської Федерації. Однак там не розуміють, чому російський омбудсман має бути залучений до евакуації, бо ж Росія не визнає себе учасницею у цьому конфлікті.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: