Пандемія та карантин проти свободи слова

Дата: 27 Травня 2020 Автор: Юрій Луканов
A+ A- Підписатися

Криза пандемії вперше за нашого життя охопила весь світ і зачепила кожного. Втрата доходу, здоров’я, спокою, рівноваги, бодай ілюзорної впевненості в завтрашньому дні – все це відчули та зазнали на рівні з іншими працівники ЗМІ. Але їм не випадало завмерти в очікуванні новин про те, що буде далі і як діяти. Вони мали ці новини робити самі. В умовах втрати фінансування, ризику захворіти, незручностей дистанційної роботи, перебуваючи на інформаційній передовій. Адже криза – не час для відпочинку журналістів.

Розповідаємо про основні об’єктивні труднощі та суб’єктивні перешкоджання, з якими зіткнулись українські журналісти та редакції з початком пандемії.

Непропорційний тиск і хуліганські дії у відповідь на публікації

Наприкінці квітня до редакції чернівецької газети “Молодий буковинець” завітав священник, який навмисне кашляв на співробітників. Це був секретар Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви Московського патріархату архімандрит Микита. Він демонстративно торкався різних предметів у редакції, заявляв, що викличе поліцію. Свій візит він записував на відео.

Фото: molbuk.ua

“Це, звичайно, може бути трохи небезпечно для вашого здоров’я. Давайте я все ж таки до чогось у вас доторкнуся. Ви ж написали вчора, що в мене COVID”, – сказав візитер.

Така несподівана поведінка священнослужителя була спричинена публікацією в газеті про те, що в архімандрита Микити й ще двадцяти священників Чернівецько-Буковинської єпархії виявлено коронавірус. Публікацію було зроблено з посиланням на новину із сайту “Релігійної правди”.

У редакції стверджують, що вони написали запит, щоб підтвердити інформацію, у чат на фейсбук-сторінці єпархії, але відповіді не отримали. Зважаючи на важливість інформації, вирішили її опублікувати.

Того ж дня архімандрит Микита вирушив до виконувачки обов’язків лабораторного центру МОЗ України в Чернівецькій області Наталії Гопко.

“Мені не відомо про те, щоб хтось отримав відомості про позитивний результат у вас, – сказала вона архімандриту Микиті, – Ми щойно звірили паспортні дані, за якими могла бути проведена така реєстрація. Не відомі, відсутні дані, що ви проходили обстеження”.

Потім священнослужитель написав заяву до СБУ з вимогою закрити всю редакцію на карантин. У листі він зазначив, що “контактував з головним редактором та іншими особами”, водночас “шкодує і розкаюється у своєму вчинку” та обіцяє більше не наражати на небезпеку нікого.

“Ми одні з перших у регіоні почали працювати дистанційно. У нас один журналіст приходив на чергування до редакції, а решта працювали з дому, тому не було сенсу писати такі заяви. Ми могли в чомусь помилитися, хоча церква мала б відповісти на наш запит. Вона цього не зробила. Вона мала б вимагати спростувати інформацію або оприлюднити їхню позицію. Вона цього не зробила. Натомість влаштувала публічний скандал”, – каже редактор сайту газети “Молодий буковинець” Микола Кобилюк. 

Головний редактор “Молодого буковинця” Богдан Загайський каже, що він написав заяву до поліції про перешкоджання журналістській діяльності. Що робить у цьому напрямі поліція – йому невідомо.

Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко звертає увагу, що закриття редакції на карантин не є сферою відповідальності СБУ. Він вважає, що заява саме до цієї організації свідчить або про погану поінформованість церковного діяча щодо повноважень різних державних органів, або про те, що його цікавив насамперед скандальний розголос навколо цієї справи:

“Якщо хтось вважає, що журналісти написали неправду, то треба вимагати оприлюднення спростування або звертатися до суду. А в період карантину, коли всі знервовані, треба діяти особливо делікатно. Коли ж священник приходить до редакції з претензіями й кашляє, а потім звертається до СБУ із заявою про те, що в редакції можуть бути хворі, то тут є ознаки перешкоджання журналістській діяльності”.

Фізичні напади через висвітлення карантинних подій

Моніторинг Інституту масової інформації зафіксував у квітні ще один конфлікт між журналістами та релігійними діячами. В Одесі охоронець Іллінського чоловічого монастиря УПЦ МП напав на фотокореспондентку інтернет-видання “УСІ” Владиславу Швець, що знімала репортаж про підготування до Великодня. Охоронець штовхнув її та вибив камеру.

Виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк каже, що фізична агресія щодо журналістів збільшилася, порівнюючи з докарантинним періодом, відсотків на десять. Але специфіка її в тому, що вся вона пов’язана саме з карантином.

“Нападають на журналістів, які висвітлюють карантинні заходи, – каже Романюк. – Притому атакують як представники влади, так і звичайні громадяни. Із 18 випадків порушень прав журналістів 12 стосувалися саме таких випадків”.

Найгучнішим інцидентом став напад на журналіста Громадського телебачення Богдана Кутєпова. Він з колегою Микитою Мекензіним вів прямий ефір під Кабміном з акції протесту підприємців, які виступали проти затверджених обмежень під час карантину. Патрульні поліцейські стали вимагати залишити зелену зону.

Журналіст відмовився, мотивуючи це тим, що з цієї точки найкраще видно протест. Поліцейські застосували силу, поваливши журналіста на землю. Водночас зламали стабілізатор.

Фото: скриншот з відео Громадського

Поліція почала службове розслідування цього інциденту. Учасників конфлікту з боку поліції на період розслідування усунуто від виконання службових обов’язків.

Богдан Кутєпов каже, що було відкрито кримінальне провадження за фактом публікацій у ЗМІ про заподіяння легких тілесних ушкоджень. Але він вважає, що ушкодження незначні. Значно серйознішої шкоди завдано через зламану техніку. За його словами, юристи Громадського мають намір подати заяву з перекваліфікацією цієї справи на статтю 347-1 ККУ (“Умисне знищення або пошкодження майна журналіста”).

Тим часом Національна поліція України звернулась із запитом до Громадського з проханням відповісти на низку питань, які зводилися до того, чи давала редакція завдання Кутєпову висвітлювати акцію протесту. Наразі результати розслідування ще не відомі.

У міжнародній правозахисній організації Freedom House засудили напад на журналіста. Директор організації в Україні Метью Шааф наголосив, що влада має сприяти роботі журналістів під час пандемії коронавірусу COVID-19 та карантину:

“Агресивне застосування сили проти журналістів Громадського телебачення поліцією є тривожним знаком, що насильство проти журналістів продовжується і посилюється пандемічними та карантинними обмеженнями. Влада має сприяти роботі журналістів та медіа в час, коли їхня робота є особливо важливою. Журналісти мають розраховувати на поліцію як на захист, а не боятися її як потенційної загрози. Остання фізична сутичка, у якій Богдан Кутєпов та його колега зазнали агресії з боку поліції під час прямого ефіру, особливо шокує та розчаровує. Національна поліція має розслідувати цей інцидент швидко і впевнитися, що за це буде відповідальність”.

Обмеження доступу до інформації та заходів

Юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров називає ще кілька проблем, які виникли під час карантину.

Зокрема, стало певною тенденцією те, що органи місцевого самоврядування, прикриваючись карантином, закривають заходи для журналістів.

Розподіл субвенцій, держбюджету на місцевому рівні або питання про озеро, яке почало міліти. За словами юриста, всі ці обговорення в місцевій владі проводяться в закритому режимі або через відеотрансляцію. Це зменшує можливості для журналістів щодо контролю влади.

Водночас, за інформацією юриста, журналісти повідомляють про вибірковість допуску ЗМІ до заходів влади й незабезпечення отримання інформації іншими способами.

Так, у Кривому Розі Дніпропетровської області 22 квітня представники КП “Муніципальна гвардія” виштовхали журналістів сайту “Перший Криворізький” із внутрішнього двору виконкому міськради, де мало відбутися пленарне засідання сесії.

У Миколаєві охорона міської ради 23 квітня не пустила журналістів декількох місцевих видань на засідання депутатської комісії міської ради, де обговорювалися питання перерозподілу бюджету на боротьбу з поширенням коронавірусного захворювання COVID-19. Є й інші випадки.

“Друга проблема, – каже Алі Сафаров, – пов’язана з пересуванням журналістів. 30 березня було ухвалено закон 540, який мав на меті забезпечити соціальні й економічні гарантії у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби. Там було поставлено завдання забезпечити можливості для пересування журналістів у громадському транспорті. У деяких регіонах це зробили через спеціальні перепустки. А там, де громадський транспорт узагалі не ходить, що робити? Так є, наприклад, у Чернівцях і Луцьку”.

Загроза закриття редакцій через скорочення ринку реклами

Незалежні медіа, які не фінансувалися олігархами, постраждали через різке скорочення ринку реклами під час карантину. Вже за два тижні після його початку головний редактор інформаційного агентства Liga.net Борис Давиденко виступив із публічним закликом до співгромадян допомогти очолюваному ним ЗМІ матеріально.

“Вводити Рaywall під час епідемії, коли якісна інформація може рятувати життя, – не варіант; залишаються гроші олігархів і ваші, – писав він у себе на фб-сторінці. – Перших ми ніколи не розглядали (олігархічних медіа в нас уже давно набагато більше, ніж може дозволити собі Україна). Залишаєтеся ви – 5–8 млн осіб, які щомісяця читають Liga.net”.

Давиденко підкреслив, що всі гроші підуть на зарплату журналістам: “Ми вже стиснулися на 30%, і далі без втрати незамінних людей і якості ми не зможемо економити”.

До читачів з аналогічним закликом звертався і сайт “Новинарня”. Щоправда, він робив це і раніше. Однак, за словами головного редактора сайту Дмитра Лиховія, під час карантину надходження різко зменшилися.

“Наша аудиторія – це дрібні підприємці, які багато працюють і не так багато заробляють, але завдяки своїй громадянській позиції вони розуміють, що за контент треба платити. Обмеження вплинули на їхні прибутки. Відповідно, у них зменшилася можливість підтримувати незалежні медіа. Наш підхід: ми стали працювати більше, щоб заробляти стільки ж, скільки до карантину”, – розказує Лиховій.

У третій декаді березня медіаспільнота звернулася до Верховної Ради із закликом запровадити заходи для підтримки ЗМІ під час функціонування карантину. Парламент ухвалив відповідний закон у першому читанні.

Виконавчий директор Національної асоціації медіа Катерина Мясникова каже, що бодай частково депутати врахували прохання медійників. Вона сподівається, що до кінця червня закон ухвалять у другому читанні, і тоді ЗМІ, а також окремі журналісти – приватні підприємці матимуть податкові канікули до кінця року.

Збій злагодженої роботи якісних ЗМІ через об’єктивні причини

На думку шеф-редакторки сайту “Детектор медіа” Наталі Лігачової, несподівана ситуація з коронавірусом і карантином позначилася на якості й змістовності ЗМІ.

“Спочатку навіть якісні ЗМІ були дещо розгублені, – каже вона. – Насамперед тому, що було багато “білого шуму”, навіть від, здавалося б, достовірних джерел. Це зумовлено й об’єктивними причинами. Адже за нашого життя такого масштабу пандемії не було, й навіть експерти та фахівці часто оперували не точними даними, а здогадками та версіями, авторитетні особи вступали в сперечання та полеміку з ВООЗ, деякі політики змагалися в популізмі тощо… Вітчизняним медіа також не вистачало фактажу, відео, фото з Китаю, Італії, Іспанії. Адже в наших ЗМІ немає там корпунктів… Але потім майже всі опанували себе й почали працювати відповідальніше, знайшли способи знаходити достовірну інформацію. Я маю на увазі, звісно, якісні медіа”. 


Матеріал підготовлено за сприяння правозахисної організації “Freedom House в Україні”

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: