“Катувати не можна захистити”: де поставить кому нова Омбудсман?

Призначення на посаду нового Омбудсмана вже викликало цілу низку скандалів: це й особистість самої Людмили Денісової (у родини якої журналісти-розслідувачі знайшли бізнес в окупованому Криму), і акції правозахисників, які вимагали прозорого конкурсу на посаду, і питання законності обрання кандидата, і подання нардепів до Конституційного Суду, і “втеча” колишніх співробітників офісу Уповноваженого. Тепер додався ще один: правозахисники заявили, що Україна може залишитися без єдиного незалежного механізму попередження тортур через небажання нової Уповноваженої працювати з громадськістю.

КАМІНЬ СПОТИКАННЯ

Для попередження катувань у закритих закладах в Україні вже шість років працює національний превентивний механізм (НПМ). У 2006 році країна підписала Факультативний протокол до Конвенції ООН проти катувань, ще через шість років спромоглася створити власну унікальну модель і почати працювати у форматі “омбудсман+”: візити до місць несвободи здійснюють співробітники офісу Уповноваженого ВР України з прав людини (Омбудсмана) та громадські монітори-волонтери, які проходять спеціальний навчальний курс та отримують доручення Омбудсмана. Міжнародна спільнота визнала запровадження НПМ одним з найбільших досягнень України у сфері протидії катуванням.

Разом вони перевіряють дотримання прав людини у “місцях несвободи”: це всі заклади, де людина перебуває під повним контролем держави й не може його покинути за власним бажанням. Таких місць в Україні зараз налічується близько 4 тисяч, і там перебувають приблизно один мільйон людей. Кожен п’ятий закритий заклад у країні змогли перевірити незалежні монітори.

Вони кажуть, що за шість років діяльності та моніторингових візитів вдалося поліпшити життя людей у десятках закладів, внести зміни до законодавства, систематизувати роботу, зменшити кількість випадків катувань та нелюдського поводження в місцях несвободи, створити окрему громадську організацію моніторів “Україна без тортур”, визначитися з основними векторами на найближчі роки. Наприклад, більше уваги приділяти фіксуванню наслідків тортур (за допомогою Стамбульського протоколу) або місцям несвободи в зоні бойових дій, приватних та незаконних місцях несвободи.

Усі ці роки правозахисники і незалежні організації підкреслювали, що НПМ треба зміцнювати як незалежну систему.

Організації, що стояли біля витоків українського НПМ, кажуть, що сьогодні він зіштовхнувся з реальною загрозою втрати незалежності і політичної незаангажованості, адже його робота майже повністю залежить від політики офісу Омбудсмана. Новообрана Омбудсман ігнорує будь-які спроби діалогу з моніторами та організаціями-членами Експертної Ради НПМ. А моніторингові візити вперше за весь час існування механізму відбуваються без участі незалежних моніторів.

БИТИ В НАБАТ

Одразу після призначення новий Омбудсман Людмила Денісова зустрічалась із представниками громадських організацій, обіцяла розібратися в особливостях роботи Національного превентивного механізму. Вона навіть організувала декілька візитів з моніторами та дозволила відібрати нових волонтерів, розповідає виконавчий директор організації моніторів НПМ “Україна без тортур” Олександр Гатіятуллін.

Але невдовзі спілкування з офісом несподівано припинилось: були скасовані заплановані візити до місць несвободи Маріуполя, спеціальні доручення моніторів фактично анулювали, а самих незалежних моніторів у офісі Омбудсмана запропонували “інвентаризувати”.

“Зараз у нас 163 монітори, які у вільний час протягом шести років моніторили місця несвободи у складі НПМ на волонтерських засадах. Ми надіслали список моніторів Омбудсману, але, наскільки я розумію, відбувається якась дивна верифікація. На сайті Омбудсмана йдеться, що моніторів треба “інвентаризувати”. Хіба ми меблі? У цих людей вкладали ресурс, вони навчені, вони мають практичний досвід та мають розуміння, що таке катування та жорстоке поводження, вони довели свою неупередженість”, – говорить Олександр Гатіятуллін.

Він наголошує: головною в діяльності українського НПМ була його абсолютна незалежність від політичних партій, міністерств і відомств.

Ризики усунення громадськості від перевірок місць несвободи підкреслює і виконавчий директор Експертного центру з прав людини, колишній керівник Департаменту НПМ в офісі Омбудсмана Юрій Бєлоусов.

“Зараз, припиняючи співпрацю з громадськими моніторами, Омбудсман підриває довіру до інституції, до державного органу, до своїх слів. Ми ж пам’ятаємо, що наразі і міністр внутрішніх справ, і міністр юстиції, Уповноважений з прав людини – представники однієї політичної сили. І хто, як не Омбудсман, повинна бути зацікавленою в присутності незалежних моніторів, щоб їй не закидали, наприклад, після візиту в структури МВС: “Ви не можете говорити правду, бо є, як і Аваков,  представницею однієї політичної сили”. Навіщо себе заганяти у кут?” – каже Юрій Бєлоусов.

Юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова стала однією з перших моніторів НПМ і працювала в місцях несвободи у ще неокупованому Криму.

“Мені, як людині, що займається питаннями порушень прав людини на окупованій території, навіть страшно уявити, що буде у випадку припинення нормальної роботи НПМ в Україні. Ми з колегами ці 4 роки збройного конфлікту бачимо, до яких страшних порушень та злочинів у місцях несвободи в тому числі призводить відсутність механізму їх незалежного моніторингу. Саме монітори можуть змінити ситуацію на краще. Ми звертаємось до Омбудсмана з проханням не дати зруйнувати Національний превентивний механізм. Сподіваємось, що Уповноважена нас почує і відновить роботу у форматі “омбудсман+”, – підкреслила Дар’я Свиридова.

Правозахисники наголошують: неважливо, хто саме є омбудсманом. Важливо, щоб права людини були захищені.

“Це не проблема громадських організацій, це проблема мільйона людей у місцях несвободи. Зараз є ризик, що ці люди залишаться сам на сам із керівниками закритих установ, які будуть знати, що до них не приїде громадськість. Це негативно вплине на стан дотримання прав людини. Досвід українського НПМ свідчить, що найбільш ефективним він може бути лише у випадку, якщо моніторинг здійснюватиметься силами громадянського суспільства, без жодної прив’язки до будь-якого державного органу”, – вважає Юрій Бєлоусов.

В офісі Уповноваженого з прав людини заяви правозахисників поки не коментують. Центр інформації про права людини надіслав інформаційний запит. Проте якраз у день конференції організацій щодо втрати незалежності НПМ на офіційній сторінці Людмили Денісової почали з’являтися дописи про моніторингові візити в Херсонській області. У коментарях монітори запитували, чому візити відбуваються без них, але відповіді Омбудсман поки не надала.

ЩО РОБИТИ?

Громадські активісти, монітори та правозахисники кажуть, що їхні двері відкриті. Вони чекають реакції Омбудсмана та готові до співпраці. Проте є і альтернативні варіанти.  Наразі правозахисники об’єдналися в коаліцію для просування незалежності НПМ та продовження неупередженого моніторингу місць несвободи. Деякі країни мають не одну, а відразу декілька моніторингових структур.

“Ми не виключаємо існування в Україні десятка інших НПМ. У Британії, наприклад, зараз 21 НПМ, у Нової Зеландії – 7. Можливо, і варто спробувати нові формати. Наприклад, ми можемо проробити модель громадського превентивного механізму. Враховуючи нашу територію, можливо, Україні потрібні декілька НПМ. Для людей у місцях несвободи так навіть краще. Ми не заперечуємо, що в разі, якщо омбудсман відмовиться від співпраці, ми зможемо реалізувати функції НПМ в іншому форматі”, – зазначив Юрій Бєлоусов.

Для того щоб почав працювати ще один превентивний механізм, Україна має повідомити Підкомітет ООН проти катувань, який у різних країнах надає методологічну підтримку національним НПМ, на кого держава покладає ці функції.

“У 2006 році ці функції Верховна Рада поклала на Уповноваженого з прав людини. Але недостатньо просто назватись НПМ. Ми передбачаємо, що відпрацюємо альтернативну модель, включаючи роботу з міжнародними структурами, і, я певен, зможемо довести державі, що ця модель працює. Я думаю, що ми найближчим часом зможемо повідомити Підкомітет ООН та Асоціацію проти катувань, яка розробила Факультативний протокол і з якою у нас гарні зв’язки, що у громадськості не виходить співпрацювати з Омбудсманом. І будемо впроваджувати нову модель”, – каже Юрій Бєлоусов.

Між тим правозахисники оприлюднили відкрите звернення, де закликають усіх причетних не допустити втрати незалежного НПМ.

Тетяна Курманова, Центр інформації про права людини для Цензор.нет

Фото Експертного центру з прав людини