Погрози під час ефіру: журналістці “Громадського радіо” Мар’яні Чорнієвич надіслали листа із образами та шантажем

8 травня під час прямого ефіру на “Громадському радіо” журналістка Мар’яна Чорнієвич отримала листа з погрозами на свою особисту електронну адресу. Лист прийшов із поштової скриньки на російському домені mail.ru. Його автор вжив образливу лексику та пригрозив поширити фото журналістки у порнографічному контексті, якщо вона, за його словами, “далі вестиме пропаганду”.

Про це розповіла сама журналістка, а також голова громадської організації “Жінки в медіа” Ліза Кузьменко.

Фото з фейсбук-сторінки Мар’яни Чорнієвич

Під час ефіру обговорювали ситуацію на фронті, російську пропаганду напередодні 9 травня, підходи до викладання Другої світової війни в українських школах і запуск онлайн-курсу з української мови для мешканців тимчасово окупованих територій.

У цей час на особисту електронну адресу Марʼяни надійшов лист від невідомого користувача, у якому містилася нецензурна лексика на її адресу, а також погроза: “В общем так если ты паскуда будешь вести пропаганду я твою фотку буду вставлять в порно и выставлять в соц сетях” (дослівне цитування. – Ред.).

Головна редакторка “Громадського радіо” Вікторія Єрмолаєва оперативно звернулася до організації “Жінки в медіа”. Разом із журналісткою вони підготували звернення до Департаменту кіберполіції з проханням відреагувати на ситуацію.

Завдяки допомозі спільноти й зусиллям поліції, особу, яка надіслала погрози, вдалося швидко ідентифікувати. Виявилося, що чоловік, який надіслав листа, нині мешкає на тимчасово окупованої території. Поліція встановила його ім’я, прізвище, дату народження, адресу проживання та номер телефону вже через дві години після реєстрації звернення.

Цей випадок, за словами Кузьменко, підкреслює, наскільки журналістки залишаються вразливими до онлайн-насильства – особливо тоді, коли висвітлюють суспільно важливі теми: війну, історичну пам’ять, мовну політику. 

“Цілеспрямована атака під час прямого ефіру, сексуалізовані погрози та шантаж – усе це свідчить про спробу залякати, змусити замовкнути, вплинути на зміст журналістської роботи. Факт того, що особу нападника вдалося ідентифікувати, є важливим прецедентом: онлайн-злочини можуть бути розслідувані”, – зауважила вона.

Організація “Жінки в медіа” закликала колег не ігнорувати подібні випадки. У разі потреби вона готова допомогти зі зверненням до кіберполіції, надати юридичну й психологічну підтримку, а також тримати ситуацію під контролем.

Нагадаємо, що дослідження “Її голос – мішень для них: гендерно зумовлене онлайн-насильство щодо українських журналісток” свідчить про те, що більшість українських журналісток зазнавала онлайн-насильства. Такий досвід має 81% зі 180 респонденток.

Найчастіше атаки тривали тиждень, хоча чимало жінок повідомили й про випадки, які розтягнулися на місяці або навіть роки. Атакували зазвичай одночасно як саму журналістку, так і медіа, де вона працює.

Найпоширенішими формами онлайн-насильства є сексистські образи, як-от “журнашлюха”, та поширення неправдивої інформації, яка підриває професійну репутацію. Наприклад, деяких журналісток навмисне виставляли нібито проросійськими.

Також жінки стикались із тролінгом (32%), дезінформацією (27%), кіберсталкінгом (22%), доксингом (18%), погрозами сексуальним насильством (16%), імперсонізацією (14%), атаками на членів родини (14%), спотворенням зображень (12%) та секстерингом або порнопомстою (6%). Усе це серйозно впливає на безпеку та психіку.