Сидітиме в СІЗО: Екс-голові СБУ Київщини Щоголєву продовжили арешт до 4 червня
Шевченківський райсуд Києва продовжив запобіжний захід – тримання під вартою для екс-голови СБУ Києва та області Олександра Щоголєва на 60 діб.
“Суд постановив продовжити обвинувачуваному Олександру Щоголєву термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у київському СІЗО до 4 червня 2017 року без визначення розміру застави”, – зачитав резолютивну частину ухвали суддя Євген Мартинов.
Прокурори не підняли в суді питання про продовження утримання під вартою для екс-голови СБУ Київщини, тож суд самостійно поставив це питання перед сторонами процесу.
“Практика Європейського суду з прав людини та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ зазначає, якщо сторони не піднімають питання про продовження дії запобіжного заходу, то такий захід завершився. Ми зараз чітко побачили, як суд зайняв сторону обвинувачення, щоб не “нервувати” суспільство”, – заявив адвокат підозрюваного Іван Рибін. Адвокати Олександра Щоголєва просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Прокурори тим часом звернули увагу суду, що ризик втечі підозрюваного лишився, бо сам Олександр Щоголєв має квартиру у Донецьку і може покинути контрольовану урядом України територію країни. Його захист назвав таке висловлювання прокурора дискримінаційним.
“Інкриміновані Щоголєву злочини вчинені у складі людей із числа колишніх високопосадовців у правоохоронних органах, які знаходяться за межами України. Вони мають доволі високі статки та можливості допомогти йому полишити територію України, якщо він вийде з-під варти”, – обґрунтовував свою позицію прокурор Генпрокуратури Олександр Супрун.
За словами прокурора Євгена Бондаря, у цьому кримінальному провадженні ще не допитані свідки та потерпілі, а відтак, враховуючи соціальні зв’язки та досвід роботи в СБУ, Олександр Щоголєв може впливати на свідків та потерпілих. Більше того, процесуальна поведінка під час судових засідань сторони захисту вказує на те, що вона жодним чином не зацікавлена у з’ясуванні обставин кримінального правопорушення.
Олександр Щоголєв знаходиться під вартою з 20 серпня 2015 року.
Слідство вважає, що обвинувачуваний був співучасником “антитерористичної операції” 18–20 лютого 2014 року. Олександру Щеголєву інкримінують, зокрема, порушення ч. 3 ст. 365 (“перевищення працівником правоохоронного органу службових повноважень”) та ст. 340 (“незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій”).
ОБВИНУВАЛЬНИЙ АКТ
На судовому засіданні 6 квітня прокурори продовжили зачитувати обвинувальний акт. В цілому вони встигли прочитати 83 із 172 сторінок. Вони також мають прочитати три томи цивільних позовів до Олександра Щоголєва.
Обвинувальний акт розкриває, зокрема, причини Революції Гідності, контекст, хронологію подій та роль Олександра Щоголєва.
Слідство вказує, що 2 грудня 2013 року президія Федерації профспілок України дозволила здавати в оренду приміщення будинку профспілок, ухваливши відповідну постанову. Ці приміщення мали б використовуватись для харчування, обігріву та медичної допомоги учасникам акції протесту. У цей день підприємство “Господарське управління Федерації профспілок України” уклало договір про оренду приміщень з народним депутатом Степаном Кубівим.
“Таким чином мітингувальники були у будівлі профспілок законно”, – йдеться в обвинувальному акті.
У Генпрокуратурі вважають, що протестуючі, починаючи з 22 листопада 2013 року, у центрі столиці не допускали жодних порушень громадського порядку. Більше того, “вони вимагали, щоб права людини охоронялися силою закону, щоб людина не була змушена вдаватись до останнього засобу – до повстання проти тиранії та гноблення, як це передбачено Загальною декларацією прав людини”. Але натомість всі гілки влади організували системне переслідування та порушення прав протестуючих, переконані слідчі.
Вони стверджують, що екс-президент Віктор Янукович дав вказівку голові СБУ Олександру Якименко та міністру внутрішніх справ Віталію Захарченко організувати співпрацю з держорганами задля придушення протесту у Києві.
18 лютого 2014 року Олександр Якименко доручив своєму першому заступнику, керівнику центру АТО Володимиру Тоцькому та Олександру Щоголєву долучитись до силового розгону активістів Євромайдану.
План силовиків полягав у наступному: сили МВС мали б очистити прилеглі до Майдану Незалежності вулиці, а силовики СБУ – зупинити роботу Штабу спротиву, витіснивши людей із будинку профспілок. Високопосадовці запланували при цьому використати тітушок, які б мали із вогнепальною зброєю після витіснення активістів до Михайлівської площі розсіювати та розганяти їх.
За даними слідства, очільник СБУ 18 лютого об 11 годині провів оперативну нараду. На ній він доручив, зокрема, Олександру Щоголєву підготувати рішення про початок проведення АТО під умовною назвою “Бумеранг”.
Після цього близько 15:30 влада розповсюдила спільну з СБУ та МВС заяву, яка, як оцінюють слідчі, мала легалізувати силовий розгін протестуючих.
Виступ прокурора перервав Олександр Щоголєв. Він заявив, що у нього “від цієї нісенітниці голова тріщить” і попросився у туалет. Суд розглянув клопотання захисту і оголосив перерву.
Відповідно до обвинувального акту, який прокурори зачитували на минулому судовому засіданні, під час АТО у Києві загинули, зокрема, Володимир Кульчицький, Дмитро Максимов, Юрій Пасхалін, Володимир Бойків, Валерій Брезденюк, Сергій Бондарєв, Олександр Плеханов, Андрій Черненко, Олександр Капінос, Віктор Швець. 22 активісти Євромайдану отримали тяжкі тілесні ушкодження. А середньої тяжкості ушкодження отримали 64 протестувальників.
Окрім того, під час АТО у центрі столиці загинули 5 правоохоронців: Сергій Цвігун (“Беркут”), Віталій Захарченко (військовослужбовець ВЧ №3035), Олексій Іваненко (ВЧ №3035), Василь Булітка (“Беркут”) та Дмитро Власенко (ВЧ №3035). Тяжкі тілесні ушкодження отримали 2 людини, середньої тяжкості – 1 людина, легкі – 11 правоохоронців.
Наступні судові засідання у цій справі відбудуться 15 травня о 11:30, 25 травня о 10:00 та 1 червня о 15:00.
