Психолог і анатомічні ляльки. Як опитують постраждалих від насильства дітей у центрах “Барнахус” і чому ця модель важлива
В Україні зростає кількість центрів захисту дітей за моделлю “Барнахус”. Зараз діють 12 таких закладів, незабаром відкриють ще три в різних регіонах.
Центри “Барнахус” – це місце, де проводять процесуальне опитування дітей, які постраждали від насильства або стали його свідками. Спілкування відбувається в найменш травматичний спосіб – через посередництво психолога в спеціально обладнаній кімнаті.
Це європейський досвід проведення правосуддя в спосіб, який є максимально дружнім до дітей. В Україні центри “Барнахус” почали відкривати з 2021 року. На меті – щоб були в кожній області.
Розповідаємо, як працюють центри за моделлю “Барнахус”, у яких випадках діти туди потрапляють, як їх опитують та яку допомогу надають.
Який вигляд мають кімнати центру “Барнахус”
Один із центрів, куди привозять дітей, постраждалих від насильства, щоб провести опитування щодо злочину, розташований у Києві – на базі Центру соціально-психологічної реабілітації дітей. Відділення захисту та соціально психологічної підтримки в процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель “Барнахус”), було відкрите в Києві в листопаді 2022 року. ZMINA побувала там і поспілкувалася з координаторкою відділення центру за моделлю “Барнахус” Тетяною Маркеловою.
Приміщення “Барнахус” спроєктовано так, щоб забезпечити дружнє середовище для дитини, в якому їй буде легше розкривати значущу для кримінального процесу інформацію. Водночас на меті – не допустити повторної травматизації дитини, пояснила фахівчиня.
“Структура діяльності “Барнахус” передбачає заходи в умовних “чотирьох кімнатах”. Перша використовується для зустрічі міждисциплінарної команди, на час опитування дитини в ній зазвичай перебувають представники правоохоронних органів, законний представник дитини та інші долучені до кримінального провадження”, – зазначила Тетяна Маркелова.
У цій кімнаті є стіл для засідань та великий монітор, на який виводиться зображення з кімнати, де проводиться опитування дитини.
В іншій кімнаті кваліфікований персонал надає кризову підтримку та психологічну допомогу дитині та членам її родини, які не є кривдниками. Там є іграшки, артматеріали, кінетичний пісок, олівці та облаштована зона відпочинку з мікрохвильовою пічкою, електрочайником, печивом і цукерками.
“Також перед початком проведення опитування в цій кімнаті психолог встановлює контакт із дитиною, оцінює її психологічний стан та можливість проведення з дитиною процесуальних дій. А також допомагає дитині психологічно підготуватися до участі в слідчих діях”, – пояснила координаторка відділення центру.
Також у “Барнахусі” облаштовано кімнату для медичного огляду.
Кімната в “Барнахусі”. Фото: Ольга МаджумдарОкрему кімнату призначено для проведення опитування дитини, яке відбувається наодинці з психологом. Там є диван, стільці, столик, папір та олівці, анатомічні ляльки дівчинки й хлопчика з тканини. Зі стелі висять мікрофони, встановлено відеокамери.
“Для опитування дітей до нашого відділення “Барнахус” звертаються із запитом правоохоронці з Києва та Київської області. Ми попередньо визначаємо час, коли буде проводитись опитування дитини, та час на зустріч міждисциплінарної команди”, – каже Тетяна Маркелова.
Вона пояснює, що до складу міждисциплінарної команди входять: психолог, координатор, представники правоохоронних органів, слідчий або дізнавач, прокурор, адвокат дитини, представники служби в справах дітей, у деяких випадках може бути долучений лікар, представники навчального закладу.
На зустрічі міждисциплінарної команди з психологом узгоджують запитання, які потрібно поставити дитині і які він адаптує відповідно до віку дитини та рівня її розвитку.
“Можуть розв’язуватися питання, хто має бути офіційним представником дитини. Якщо батьки не діють в інтересах постраждалої дитини, тоді як офіційного представника залучають або когось із найближчих повнолітніх родичів, або представників служби в справах дітей”, – пояснила фахівчиня.
Спілкування в безпечному середовищі допомагає знизити стрес та отримати неспотворені свідчення
Кількість дітей, які проходять опитування у Відділенні захисту та соціально психологічної підтримки в процесі правосуддя дітей, що постраждали або стали свідками насильства, у різні місяці відрізняється, зазначила Тетяна Маркелова.
Наприклад, з моменту відкриття центру піковим був червень 2024 року, тоді за місяць там провели опитування та надали соціально-психологічну підтримку 29 дітям. За січень-лютий 2025 року провели 18 таких опитувань.
Загалом же за 2024 рік було проведено 176 опитувань дітей, які постраждали від насильства або стали його свідками. Вік дітей, які проходили опитування, від 4 до 18 років.
Тетяна Маркелова зазначає, що модель “Барнахус” дійсно необхідна в Україні, тому що тут дитину опитують у безпечному, дружньому середовищі, що допомагає знизити рівень стресу та страху. Опитування проводить спеціально підготовлений психолог, який володіє методиками роботи з дітьми різного віку. У процесі опитування використовується відеофіксація, що дозволяє зберегти первинні свідчення дитини та уникнути їхнього спотворення.
Під час опитування відео транслюється до кімнати, де засідає міждисциплінарна команда. Члени міждисциплінарної команди можуть бачити та чути все, що відбувається з дитиною: які запитання їй ставить психолог, які відповіді вона дає та як себе поводить. Водночас дитина не бачить присутніх членів міждисциплінарної команди.
Якщо дитина дуже маленька, психолог застосовує більше ігрових технік, малювання під час опитування. За допомогою анатомічних ляльок дітям молодшого віку легше розповісти та показати, що з ними трапилось, особливо це допомагає у випадках насильства над дітьми.
Опитування дитини може тривати не довше ніж годину за один раз або не більш ніж дві години на день з перервою.
“Після опитування психолог обов’язково проводить стабілізацію емоційного стану дитини. Також надаємо рекомендації батькам або законним представникам, на що звернути увагу під час подальшої взаємодії з дитиною, рекомендуємо за потреби звернення до інших фахівців”, – говорить Тетяна Маркелова.
Як опитування за моделлю “Барнахус” використовують у судових засіданнях
Опитування дітей у київському центрі “Барнахус” проводять штатні психологи – там їх два. Якщо психолог виявляє, що дитина не готова до проведення слідчих дій, опитування можуть перенести на інший день. Перед початком дитині обов’язково повідомляють, що вся її розмова з психологом в кімнаті опитування буде записана на аудіо та відео:
“Діти навіть самі з цікавістю дивляться, де розташовані мікрофони, камери. Психолог спілкується з дитиною, зважаючи її вік та дотримуючись стандартних фаз під час опитування. Дитина розповідає в зручному їй темпі про те, що з нею відбувалась, або про подію, свідком якої вона стала, як вона це сприйняла”.
Відеозапис передають представникам правоохоронних органів. Також за результатами опитування дитини психолог складає висновок. Ці матеріали використовують у кримінальному провадженні та в суді під час розгляду справи. Це дає змогу провести опитування дитини за один раз, у такий спосіб мінімізувати травматизацію дитини.
“Буває, інколи хочуть заслухати дитину під час судового розгляду, але коли присутність дитини очно в судовому засіданні буде не в найкращих інтересах дитини, за попереднім запитом із суду ми можемо під’єднуватися до судового засідання в режимі відеоконференції”, – розповідає Тетяна Маркелова.
Суд бачить і чує дитину та психолога, але дитина не бачить тих, хто перебуває в судовому засіданні. Запитання від учасників судового розгляду дитині передаються через психолога, а відповіді на них вони чують.
Такий спосіб участі дитини в судовому засіданні особливо рекомендований, коли розглядаються справи про зґвалтування чи розбещення дитини. Адже якби дитина очно зустрілася в суді з кривдником, це б спровокувало повторну травматизацію.
За словами Тетяни Маркелової, такий формат проведення захищає дитину, зокрема коли запитання ставлять з боку захисника обвинувачуваного:
“Діти меншого віку часто сприймають опитування як бесіду, що вони просто прийшли поговорили з “тьотею”, – і це дійсно в інтересах дитини”.
Хоча саме опитування дитини триває до години, спілкування дитини з психологом може тривати довше. Зокрема, у випадках, які потребують більше часу для підготовки, а потім для стабілізації емоційного стану.
“Який би психолог не був навчений і професійний, він однаково “включається”, бо це стосується травмованої дитини. Найболючіше та триваліше працювати з дівчатами, які зазнали зґвалтування або розбещення”, – поділилася Тетяна Маркелова, яка сама є психологом.
“Барнахус” в Україні: новий підхід до правосуддя для дітей
“Барнахус” – це не просто кімната для допитів, а цілий будинок правосуддя для дітей. Це місце, де дитина, яка постраждала від насильства або стала свідком злочину, може розповісти про подію без страху, стресу та тиску, у комфортному середовищі, пояснив у коментарі ZMINA начальник Управління ювенальної превенції Нацполіції Василь Богдан.
Україна впроваджує цю модель у межах зобов’язань перед ЄС та Радою Європи, зокрема для виконання Лансаротської конвенції. Це один із ключових кроків на шляху до дружнього до дитини правосуддя, яке вже успішно працює в Європі.
“Головна мета – захист дитини від повторної травматизації: якщо раніше дітей могли допитувати по кілька разів у поліції, судах, прокуратурі, то тепер – одне інтерв’ю, одне місце, одна команда спеціалістів”, – зазначив він.
У “Барнахусі” дитина отримує не лише юридичний захист, а й допомогу спеціалістів: психолога, адвоката, судово-медичного експерта, перекладача (зокрема, жестової мови), представника служби в справах дітей. Міждисциплінарний підхід дає можливість не лише розслідувати злочини проти дітей, а й забезпечити їм реабілітацію та соціальну підтримку.
“Україна адаптує міжнародні практики, створюючи систему, в якій права та безпека дитини – на першому місці. На сьогодні “Барнахуси” є важливою складовою національної моделі надання комплексних спеціалізованих послуг для дітей, постраждалих від насильства та жорстокості”, – зауважив Василь Богдан.
Зокрема, 19 грудня 2024 року набув чинності закон № 4073-ІХ, який урегульовує діяльність спеціалізованих центрів допомоги дітям, що постраждали від насильства або стали його свідками. Однією з новацій документа стало внесення центрів “Барнахус” до переліку служб підтримки постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
У межах пілотного проєкту вже діють 12 центрів “Барнахус” – у Вінниці, Житомирі, Миколаєві, Києві, Кропивницькому, Одесі, Тернополі, Чернівцях, Полтаві, Сумах, Луцьку та Черкасах.
За інформацією управлінь превентивної діяльності головних управлінь Нацполіції в областях та місті Києві, у 2024 році в центрах “Барнахус” були опитані 425 дітей-потерпілих та 219 дітей-свідків.
“Усі свідчення, отримані в “Барнахусі”, є беззаперечними доказами в суді, що пришвидшує розгляд справ і підвищує ефективність правосуддя”, – звернув увагу Василь Богдан.
У яких випадках дітей скеровують до “Барнахусу”
Опитування в “Барнахусі” проходять діти, які постраждали від таких злочинів:
- сексуальне насильство та експлуатація;
- домашнє насильство та жорстоке поводження;
- тяжкі злочини проти дітей (катування, викрадення, торгівля людьми);
- злісне невиконання батьківських обов’язків;
- інших, де наслідком була травматизація дитини.
У центрах за моделлю “Барнахус” опитують переважно дітей до 14 років, але в окремих випадках – до 18 років.
“У випадках, де йдеться про побиття, булінг, жорстоке поводження, рішення увалюється індивідуально, з урахуванням віку дитини, характеру злочину, психологічного стану дитини”, – зазначив Василь Богдан.
Якщо нападниками є неповнолітні, їх також можуть допитувати в умовах, адаптованих до їхнього віку, проте це залежить від рішення слідчих.
Особливостями опитування дітей у центрі за моделлю “Барнахус” є те, що всі процесуальні дії відбуваються в безпечному середовищі. Відео опитування може бути використаним як доказ у суді.
“В Україні передбачена можливість онлайн-участі дитини в судовому засіданні з “Барнахусу”. Це відбувається у випадках, коли необхідно захистити дитину від додаткового стресу, є ризик психологічного тиску під час очної зустрічі з обвинуваченим, дитина перебуває в особливому емоційному стані й потребує підтримки психолога під час давання свідчень”, – зауважив Василь Богдан.
За його словами, запровадження центрів за моделлю “Барнахус” дає можливість провести ефективніше розслідування, швидший та якісніший судовий процес за умови кращої психологічної підтримки дітей та зменшення травматизації.
Центри за моделлю “Барнахус” мають бути в кожній області
Перші центри “Барнахус” (barna hús – у перекладі з ісландської “будинок для дітей”. – Ред.) з’явилися наприкінці 1990-х років у Європі. Ісландія та Швеція першими ініціювали реформу системи захисту дітей. У 1996 році на конференції в Стокгольмі вперше публічно обговорили проблему сексуальної експлуатації дітей. Відтоді розпочалося дослідження методики інтерв’ювання дітей, спрямоване на те, щоб процес допиту був максимально безпечним і мінімально травматичним.
Сьогодні центри “Барнахус” працюють майже в кожній європейській країні. Це міждисциплінарна міжвідомча модель, яка об’єднує зусилля фахівців задля забезпечення ефективного захисту та правосуддя, дружнього до дітей, які постраждали від насильства або стали його свідками.
В Україні модель “Барнахус” впроваджується за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх.
Як розповіла в коментарі ZMINA Галина Скіпальська, директорка Представництва HealthRight International (“Право на здоров’я”) в Україні та виконавча директорка МБФ “Українська фундація громадського здоров’я”, робота над створенням таких центрів в Україні розпочалася 2021 року. Українська фундація громадського здоров’я є імплементаційним партнером цього процесу.
Перші центри відкрили у Вінниці та Тернополі. Перед початком повномасштабного вторгнення такий центр працював і в Миколаєві, але був змушений тимчасово зупинити діяльність. Нині його роботу відновлено.
На початок 2025 року у 12 центрах “Барнахус”, які функціонують в Україні, допомогу вже отримала 1041 дитина.
“Наша мета – створити такі центри в кожній області. Наразі ми провели тренінги для фахівців у Львові та Дніпрі – там невдовзі відкриються нові “Барнахуси”. Також плануємо відкриття центру в Закарпатській області”, – зазначила Галина Скіпальська.
За її словами, діяльність центрів спрямована на забезпечення правосуддя, дружнього до дитини, підготовку фахівців, а також підвищення обізнаності суспільства про важливість цієї моделі.
Фахівці Української фундації громадського здоров’я проводять навчання для команд “Барнахусів” та представників державних установ, залучених до цього процесу.
“Це прокуратура, слідство, судді, адвокати, соціальні служби, представники департаментів охорони здоров’я. Також ми проводимо спеціалізовані тренінги для психологів, адже саме вони відіграють ключову роль у “Барнахусі”, щоб убезпечити дитину від повторної травматизації”, – пояснила Скіпальська.
Наразі центри “Барнахус” в Україні працюють у форматі пілотного проєкту.
“Важливо, що в Україні починають закріплювати цю модель на законодавчому рівні. У майбутньому такі центри мають функціонувати як частина державної системи захисту дітей”, – додала експертка.
