Чому банки блокують рахунки громадських організацій і чи можна з цим щось зробити?

Вона уточнила, що ситуація з блокуванням була масовою: “Мені написала купа людей, яким вдалося або не вдалося домовитися з банками, то, значить, треба навести порядок у країні”.

За інформацією активістки, банки вимагають, щоб ГО оновлювали в Єдиному держреєстрі всю інформацію про засновників – змінив прізвище, змінив реєстрацію тощо, – посилаючись на постанову Нацбанку №65 від 19 травня 2020 року. (Іноді банки посилаються на постанову №417, але вона скасована через набрання чинності постановою №65.) 

Водночас, згідно з пунктом 7 статті 7 Закону “Про об’єднання громадян”, повноваження засновника громадського об’єднання закінчуються після державної реєстрації громадського об’єднання в установленому законом порядку, нагадала вона.

“І організація не повинна стежити за оновленням даних у їхньому житті й вносити їх до ЄДР”, – резюмувала Бойко.

Вона уточнила, що навіть у вказаній інструкції пункт про неприбуткові організації починається словами “враховуючи особливості організаційно-правової форми”.

Бойко попросила Нацбанк надати роз’яснення фінустановам щодо цього.

Тоді ОПОРІ вдалося розблокувати рахунки, хоча на це й пішло багато часу і нервів.

“Після оновлення нами анкетних даних рахунки спочатку були заблоковані, а потім ми почали отримувати різні пояснення: спершу, що фото одного із засновників зроблено на всю сторінку, а треба маленьке, що то постанова НБУ №457. Ми сказали, що такої немає, тоді, що – ця інструкція”, – розповіла Тетяна Бойко.

Згодом активістам повідомили, що, доки оновлені дані не внесуть до ЄДР, рахунок не розблокують. Але подати зміни до реєстру – проблема, оскільки ГО для цього треба скликати збори.

“А в нас половина людей у ЗСУ, інша волонтерить, ну зовсім не до ухвалення рішень про внесення змін щодо зміни прізвища засновниці. Йти ногами в ЦНАП – система “висить” через перебої зі світлом”, – пояснила Бойко.

Згодом ОПОРІ, як і Інституту масової інформації, вдалося розблокувати рахунки, але ж розв’язувати такі питання в ручному режимі не найкращий вихід. Однак чи є альтернатива? 

Чому банки блокують рахунки?

Чи мають право банки блокувати рахунки громадських організацій? Юрист ГО “Платформа прав людини” Євгеній Воробйов стверджує, що так.

Євгеній Воробйов

Відповідно до статті 6 Закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (далі – Закон), система фінансового моніторингу складається з первинного та державного рівнів. Суб’єктами первинного фінансового моніторингу є банки та інші.

Частина 3 статті 7 цього Закону встановлює, що критерії ризиків визначає суб’єкт первинного фінансового моніторингу, зокрема й банки, самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених, відповідно:

• Національним банком України – для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України, згідно зі статтею 18 Закону, виконує функції державного регулювання і нагляду;
• додатком 7 до постанови від 19 травня 2022 №65 “Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу” (далі – Положення) – тут визначено заходи щодо неприбуткових організацій.

Так, банк зобов’язаний запобігати тому, щоб рахунки неприбуткових організацій, включно з благодійними, використовувалися для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Для цього фінустанова враховує виявлені критерії ризику, а також індикатори підозрілості фінансових операцій.

Банк під час здійснення належної перевірки клієнта щодо неприбуткової організації має зрозуміти суть її діяльності, коригуючи глибину аналізу ризик-орієнтованим підходом та акцентуючи свою увагу на таких аспектах діяльності неприбуткової організації:

• її основній меті (місії) створення та діяльності;
• засновниках організації;
• активах;
• основних джерелах надходжень коштів та видах донорів / осіб, що перераховують кошти на її користь;
• видах основних її видатків та пропорції статей на утримання неприбуткової організації в таких видатках;
• видах її бенефіціарів – отримувачів коштів;
• масштабах діяльності (внутрішньодержавна діяльність чи міжнародна);
• методах пошуку донорів;
• наявних досягненнях організації, зокрема виконаних (реалізованих) проєктах / програмах;
• прозорості механізмів розподілу коштів та каналів перерахування коштів бенефіціарам;
• цільовому використанні коштів;
• частці готівки в надходженнях / видатках організації (її раціональній обґрунтованості);
• відповідності обсягу інформації про діяльність організації у відкритих джерелах обсягам діяльності такої організації тощо.

Відповідно до додатка 1 згаданого Положення, банк зобов’язаний забезпечувати актуалізацію даних про клієнта (отриманих та наявних документів, даних та інформації про нього):

• не рідше ніж один раз на рік, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є високим;
• не рідше ніж один раз на три роки, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є середнім;
• не рідше ніж один раз на п’ять років – в інших випадках за умови відсутності підозр.

Банк зобов’язаний забезпечувати актуалізацію даних про клієнта також у разі:

• виявлення фактів наявності суттєвих змін у діяльності клієнта (зокрема, в разі зміни КБВ і Кінцевий бенефіціарний власник., керівника, місця перебування юридичної особи, трасту, іншого подібного правового утворення, ФОП);
• закінчення строку дії, втрати чинності чи визнання недійсними поданих документів;
• втрати чинності / обміну ідентифікаційного документа клієнта (представника клієнта);
• встановлення факту належності клієнта до категорії PEP і До РЕР (від англ. Politically Exposed Person) слід зараховувати політично значущих осіб (фізичних осіб, які є національними публічними діячами, іноземними публічними діячами, діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях), членів їхніх сімей та осіб, пов'язаних з ними..

Отже, згадане свідчить, що банк наділений повноваженнями перевіряти своїх клієнтів та підтримувати інформацію про них в актуальному стані.

Щодо блокування рахунків неприбуткових організацій, Євгеній Воробйов пояснив, що, відповідно до статей 22 та 23 закону про фінансовий моніторинг, банк має вчиняти такі дії.

1. Негайно, без попереднього повідомлення клієнта (особи) заморозити активи, пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням. У день ухвалення рішення про замороження таких активів суб’єкт первинного фінансового моніторингу (ліквідатор, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) зобов’язаний одночасно із замороженням повідомити про це спеціально уповноваженому органу та Службі безпеки України в установленому законодавством порядку.

2. Має право зупинити здійснення операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов’язаний зупинити такі фінансові операції в разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України. У день зупинення фінансової операції суб’єкт первинного фінмоніторингу повідомляє спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку фінансову операцію, її учасників та про залишок коштів на рахунку клієнта, й у разі зарахування коштів на транзитний рахунок суб’єкта первинного фінмоніторингу – про залишок коштів на такому рахунку в межах зарахованих сум.

Таке зупинення фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно.

Експерт вважає, що додатки 13 і 14 Положення встановлюють для банків чіткі дії із зупинення операцій та замороження активів.

Банк на письмовий запит клієнта повідомляє йому в письмовій формі номер та дату рішення про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій).

Загальний строк зупинення фінансових операцій може становити до 30 днів. Якщо в цей час правоохоронні органи не розпочнуть досудове розслідування та не накладуть арешт уже в межах кримінального провадження, то, відповідно до частини 10 статті 23 Закону, суб’єкт первинного фінансового моніторингу поновлює проведення фінансових операцій.

Також, відповідно до статті 15 Закону, банк може відмовитися від проведення фінансової операції в разі:

• якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо в суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;
• встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;
• подання клієнтом чи його представником суб’єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
• виявлення в порядку, встановленому відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;
• якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.

У випадках, передбачених цією частиною, банк зобов’язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше ніж наступного робочого дня після дня відмови повідомити уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок / встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких відмовлено.

Тобто в разі небажання особи чи представників організації актуалізувати необхідну інформацію банк має право не проводити операцію – фактично блокувати рахунок, пояснив Воробйов.

Підстави для перевірок закон дозволяє обирати банкам

Як пояснила юристка ЦЕДЕМ Марія Полоз, певна проблема полягає в тому, що постанова №65 виписана досить широко, тож лишає багато простору для банків. Попри те що частина вимог до юридичних осіб закріплена законом і підзаконними актами, зокрема те, на що банки точно мають звертати увагу, у цій постанові прямим текстом зазначено – банки можуть визначати самі, що затребувати, якщо їм чогось не вистачає для ідентифікації юрособи або перевірки певної транзакції.

Марія Полоз

“Тобто суб’єкт первинного фінмоніторнигу (банки, страховики, нотаріуси, бухгалтери, адвокати тощо, повний перелік тут) може додатково щось затребувати в ГО на свій розсуд для глибших перевірок. І тут починається поле для таких ситуацій, як з ІМІ, Громадською мережею ОПОРА та іншими”, – сказала експертка. 

Чи можуть банки використовувати це як метод тиску на ГО? Марія Полоз вважає, що вимоги законодавства – це просто вимоги законодавства. Але якщо вони не є конкретними, без вичерпного переліку документів чи інформації для фінустанов щодо їхніх повноважень, цим можна зловживати.

“Я не кажу, що тут треба дивитися кожний окремий випадок. Але можливість тиснути, якщо ви про це питаєте, звісно, є. Втім, ми вважаємо, що корінь проблем – нерозуміння банками особливостей роботи неприбуткового сектору і незацікавленість у тому, щоб розібратись. У результаті маємо ускладнення життя та операційної діяльності для ГО”, – вважає експертка.

Перевірки суб’єктом первинного фінансового моніторингу підозрілих або нетипових дій пов’язані з поняттям ризик-орієнтованого підходу. Зокрема, саме такого підходу до фінансового моніторингу вимагає FATF (Група розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей. – Ред.), вимоги та стандарти цієї організації Україна має імплементувати як кандидатка в члени ЄС. Суб’єкти фінмоніторингу, не тільки банки, але й інші фінустанови первинного моніторингу, мають дивитися, яка діяльність є типовою для клієнта, а яка ні. Це стосується не лише ГО, а й усіх юросіб. Перевірку слід проводити із застосуванням ризик-орієнтованого підходу. Проте складність виникає саме для представників неприбуткового сектору, уточнила юристка.

“Поясню на прикладі типового підприємства, як-от пекарня. Для неї типовою транзакцією буде закупівля продуктів для випічки й продаж продукції. На громадську організацію, особливо якщо вона займається кількома напрямами роботи, бо зараз багато хто доєднав собі гуманітарний напрям, банк починає дивитися як на таку, що здійснює нетипову для організації діяльність. Бо вона ж раніше не займалася таким. І тоді починається додатковий фінансовий моніторинг”.

Причому в Законі прописано – саме суб’єкт первинного фінмоніторингу визначає, чи вважає він підозрілими певні дії тієї чи іншої організації. Сума їх може будь-якою.

Все зрозуміліше з так званими пороговими транзакціями, каже Марія Полоз. Законом чітко визначено: якщо транзакція на суму 400 тисяч гривень або більше (неважливо, в якій валюті, головне, щоб гривневий еквівалент був саме такий), вона має бути перевірена – куди надсилаються гроші, навіщо тощо. Тобто тут ГО відразу мають бути готові до перевірок.

Порядок затребування документів чи інформації визначає постанова №65. Вона містить певний перелік того, що в організації точно затребують. Проте фінустанови можуть витребувати якісь документи чи інформацію в ГО додатково. Які? Це визначає сам банк. 

Доволі часто суб’єкт первинного фінмоніторингу просить уточнити дані засновника організації неприбуткового сектору.

“У додатку 7 прямо написано – треба перевіряти, акцентувати на засновниках організації. Ми працюємо над тим, щоб адвокатувати зміни в цій частині документа і прибрати необхідність такої суворої перевірки засновників ГО. Бо їхнє завдання як засновників припиняється після того, як була зареєстрована ГО. Далі вони можуть впливати на її діяльність, а можуть і не впливати, залежить від того, займають вони керівні позиції в організації чи ні. Сам по собі статус засновника не впливає на діяльність громадської організації або об’єднання. Логічніше було б звертати увагу на членів керівних органів ГО, ніж на засновників“, – пояснила юристка ЦЕДЕМ.

Громадські організації досі мають доводити, що не становлять жодних ризиків для держави

Безпосередньо до юристів ЦЕДЕМ представники громадського сектору з проблемою блокування рахунків банками останнім часом звертаються не так часто.

“Про їхні проблеми ми дізнаємося найчастіше з публічного простору, коли хтось тегає наше керівництво та керівництво Нацбанку. Після цього ми зв’язуємося та з’ясовуємо, що ж сталося. Зазвичай, поки зв’язалися, ситуація вже пішла вирішуватися якимись своїми шляхами. Бо банки розуміють, що час від часу перегинають палицю: хоча напряму закон наче й не порушують, але логіку і здоровий глузд – так, вимагаючи зайвого або неможливого”, – розповіла Марія Полоз.

Команда ЦЕДЕМ до 23 грудня проводить опитування для ГО, щоб подивитися, на які проблеми громсектор скаржиться найчастіше. Точна картина буде зрозуміла після закінчення анкетування.

“Проте є момент: організації в нас дуже мало знають узагалі про фінмоніторинг, що банки можуть перевіряти чи вимагати, а що ні. Ми з колегами думаємо, що доволі часто ГО можуть думати – те, що від них витребують банки: протокол 2004 року, якого вже давно немає, наприклад, – то нормально. І роблять, те, що їм кажуть, щоб скоріше розблокувати роботу”, – пояснила юристка.

Вона розповіла про проєкт “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, що реалізується ІСАР “Єднання” в консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) і Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). Він покликаний покращити середовище діяльності громадянського суспільства та зміцнити інституційні спроможності організації громадського суспільства для підвищення самозарадності громадського сектору в Україні.

Адвокаційна кампанія, у фокусі якої питання фінмоніторингу, є частиною ініціативи. Одне з її завдань – зміни до законодавства, а конкретно – до 65-ї постанови, інших підзаконних актів.

Неприбуткові організації в Україні Національною оцінкою ризиків 2019 року, яку складає Держфінмоніторинг, визнано такими, що становлять високий ризик використання для відмивання грошей і фінансування тероризму, пояснила Марія Полоз. Через це анкету для банків ГО мають подавати вже не один раз на три роки, а раз на рік.

“Відповідно до законодавства, суб’єкти первинного фінмоніторингу мають приділяти більше уваги та перевіряти тих юросіб, яких визнано високоризикованими. Це, зокрема, неприбутковий сектор. Цього року має вийти нова Національна оцінка ризиків, поки що її немає. Чекаємо, коли вона з’явиться на сайті Держфінмоніторингу. Подивимося, як держава нас оцінить цього року. Ми були долучені до проміжного звіту щодо оцінки в серпні цього року, дивилися витяги з висновків ДПС, Нацбанку та Держфінмоніторингу щодо неприбуткового сектору. Свої зауваження скерували, розробили аналітичний документ, який пропонує фактори пониження ризикованості, тобто допомагає суб’єктам первинного фінмоніторингу зрозуміти особливості, де насправді організації є високоризиковими, а де ні й завдяки чому”, – розповіла юристка.

Цей документ оприлюднено на сайті ЦЕДЕМ. Його критерії експерти ГО пропонували застосовувати, бо Національна оцінка ризиків створюється на основі методології, в якій фактори оцінювання ризиків неприбуткових організацій є, за словами Марії Полоз, “дуже дивними”. Наприклад, організація вважається автоматично ризиковою, якщо співпрацює з міжнародними донорами.

“Але якщо це, наприклад, міжнародний донор USAID, хіба ми можемо сказати, що ця організація є ризиковою? Ні, навпаки, сама USAID має свої високі вимоги до ГО, якій планує давати кошти, тож додатково перевіряє її. Але держава має своє бачення: якщо в організації міжнародний донор, вона автоматично є ризиковою. І наше завдання є дуже амбітним: змінити методологію оцінювання ризиків, внести зміни до нормативно-правових актів, щоб лібералізувати законодавство для громсектору”, – говорить вона.

Процес іде не дуже швидко, але від експертів громсектору це не залежить. Вони очікують на Національну оцінку ризиків, щоб відштовхнутися вже від її висновків.

“Є варіант, що вона буде несприйнятлива для громсектору, і, найімовірніше, ми проводитимемо свою незалежну оцінку. Першу частину своєї методології для цього ми вже розробили. Очікуємо також на методологію Ради Європи. І будемо працювати”, – каже Марія Полоз.

А поки громадським організаціям, на жаль, треба доводити державному сектору, що вони не становлять ризиків. І це заважає ефективній діяльності ГО, особливо зараз, коли громсектор великою частиною став на допомогу Україні задля перемоги над російським агресором.

“Одними з найбільш ризикових держава вважає організації, що ведуть діяльність у зоні бойових дій, які найчастіше надають гуманітарну допомогу, життєво необхідну на місцях. А банки можуть заблокувати їхні рахунки. Так було, наприклад, з тими, хто мав реєстрацію в Херсоні. Місто було окуповане, зараз деокуповане, а банки з цим гальмують. Тут просто треба сідати за стіл перемовин, і ми намагаємося це робити”, – резюмувала юристка ЦЕДЕМ.