Чого ви, ймовірно, не знаєте про торгівлю людьми
#FeelYourRights
2 грудня – Міжнародний день боротьби за скасування рабства
“Що розповідати? Поїхав на заробітки будівельником через нових знайомих. Зрештою насилу вдалося втекти, зберігши другу нирку та решту органів. Оговтуюся у притулку. Вдячний долі, що лишився живим. Земляк мій лишився, не знаю, що з ним стало…”.
“З чоловіком були постійні сварки. Руку часто піднімав. На роботи скоротили. Донька на 2 курсі у Києві вчиться. Втомилася від безвиході. Знайшла роботу за кордоном. Підписала навіть договір у якійсь фірмі, що працевлаштовує за кордоном. Поїхала хатньою робітницею у сусідню країну. Звісно, була готова до того, що життя не буде медом, але на 4 години на сон на добу, побої, відібрані документи і жодної зарплатні за півроку не очікувала. Врятував щасливий випадок”.
“Завжди мріяла вирватися у світ, геть зі свого райцентру! Соцмережі у допомогу – знайшовся віртуальний друг, обіцяв познайомити із закордонним приятелем, який шукає дружину. 18 мені як раз мало виповнитись за місяць. Спілкувалися довго, повірила, зустрілися, поїхали. Познайомилися з “нареченим”. А на перше побачення він прийшов з двома друзями… Втекти не мала як. Речі і паспорт у “друга” лишилися, бо він усім займався. За рік втратила лік знущанням… Через одного “клієнта” передала листа. Знайшли. Врятували. Тепер маю вчитися жити заново”.
Це лише фрагменти історій, хто зміг їх розказати. Сотні мовчать. Ще сотні – досі у рабстві чи зникли безвісти, бо шукати їх нікому.
Дослідження з шокуючими цифрами сьогоденного рабства (сотні тисяч людей щороку по всьому світі), страшні новинні сюжети, гучні кампанії проти торгівлі живим товаром, спеціальні Конвенції та закони, щорічний розділ у звіті Держдепартаменту США та звітах найповажніших міжнародних організацій, міждержавне співробітництво, спеціальні відділи в органах виконавчої влади – все це реальність, складові цивілізаційного протистояння з тяжким злочином торгівлі людьми (до 15 років позбавлення волі за мірками українського карного законодавства).
Про рабство не в “класичних” схемах, або чого ви можете не знати .
Позбутися стереотипів. Торгівля людьми вже давно не вкладається у формулу, породжену буремними 90-ми, “молоді жінки+робота в Європі чи Туреччині=сексуальне рабство”. Уже давно жертвами торгівлі людьми є і жінки, і чоловіки, і діти. Будь-якого віку. Сексуальної чи трудової: незаконна, нерегульована і ненормована робота без оплати, незабезпечення людських умов існування та із відбиранням документів, а також заборона контактувати з рідними чи друзями.
Жебрацтво на вулицях найчастіше трапляється з дітьми – це також про рабство.
Географічне питання. Пов’язане зі стереотипами, проте варте окремої уваги. Потрапляють у біду не лише українці та українки, які непевно виїжджають за кордон (на роботу, навчання, заміж…). Через нашу державну територію прокладені маршрути транзиту “живого товару” між Азією та Європою.
Не забарилося і “покращення” з розвитком індустрії і всередині України: це стосується й іноземців, які потрапляють у рабство в Україні, і наших співгромадян, які стикаються із цим, перетинаючи кордони областей. Особлива зона ризику – звичайно, окуповані території. Особливо вразлива група – внутрішньо переміщені особи.
Невидимі зв’язки. Ситуація військового конфлікту історично посилює проблему. Та за “нормальних умов” соціально-політичних причин для провокування сприятливих обставин для работорговців теж вистачало і вистачає.
Домашнє насильство (як між чоловіком та дружиною, так і між дітьми-батьками) та дискримінація (неможливість працевлаштуватися через стать, вік та інші необ’єктивні й незаконні обставини) найчастіше мотивували до думки пошукати кращої (а часто за інтенцією і легшої) долі за кордоном без таких речей як офіційне запрошення на роботу, контракт безпосередньо із закордонним роботодавцем і так далі.
Злочинна проактивність. Тенденційно складається, що ті, хто організує торгівлю людьми, обходять и випереджають законодавство, виводячи себе з-під загрози відповідальності. Наразі так відбувається із торгівлею клітинами і тканинами (законодавчо передбачені лише органи). Як це? Переконана, вам не раз і не двічі у цілком публічних джерелах траплялися оголошення з пропозицією продати яйцеклітину, з’їздивши на кілька днів за рахунок замовника в іноземну клініку. Про умови та непоправну шкоду для репродуктивного здоров’я, само собою, не йдеться, як і про інші “побічні ефекти”.
Система прецедентів. Чи можливо притягти до відповідальності, себто покарати злочинців? Чи можна відновити справедливість та реабілітуватися, якщо ситуація торгівлі людьми трапилася на життєвому шляху? Так і так.
Стаття 149 Кримінального кодексу України, спеціальний закон “Про протидію торгівлі людьми”, національний координатор Міністерства соціальної політики, підзаконні акти про набуття статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, що передбачає можливість отримання пакету послуг для відновлення прав та реабілітації та виплату одноразової матеріальної допомоги.
Звертатися – до правоохоронців та відділів, що відають соціальними питаннями, в облдержадміністраціях.
Утім, найкраще все ж подбати про себе і не пірнати у систему прецедентів.
Плануючи виїзд за кордон,
- перевірте ліцензію фірми-посередника,
- залиште рідним та близьким максимум інформації про те, куди їдете, з контактами,
- зробіть копії своїх документів,
- підписуйте контракти лише з іноземним роботодавцем і зрозумілою вам мовою.
Аби не впустити нічого важливого саме для свого індивідуального випадку, слід проконсультуватися на спеціалізованій “гарячій лінії” – Представництва Міжнародної організації з міграції 527 з мобільних або громадської організації “Ла Страда-Україна” 386 з мобільних.
Ліза Рай – незалежна експертка, директорка з комунікацій “Ла Страда-Україна” упродовж 3,5 років
Фото вгорі – Reporter.if.ua
