Чи будуть переслідувати українських військових у Гаазі?

Дата: 22 Червня 2015 Автор: Микола Мирний
A+ A- Підписатися

Експерти розвіюють міфи українського президента Петра Порошенка та деяких українських політиків щодо небезпечності для України ратифікації Римського статуту. У Міжнародного кримінального суду (МКС) вкрай обмежені ресурси і він не побіжить виконувати пропагандистські забаганки Росії, однак членство України в МКС охолоджуватиме “гарячі голови”, які думатимуть про масові звірства в Україні, запевняють фахівці. Що ж таке Міжнародний кримінальний суд (МКС) та ратифікація Римського статуту, які переваги отримає від членства Україна і чи зможе суд притягнути до відповідальності українських військових, – про це розповідають наближені до МКС фахівці. 

Матіас Гельман (Matias Hellman), радник з питань міжнародних відносин, член Президії Міжнародного кримінального суду

Міжнародний кримінальний суд – це установа, яку створили держави та міжнародні організації. Римський статут МКС був результатом дуже інтенсивних переговорів між державами під егідою ООН. Між 1995 – 1998 роками переговори увінчались ухваленням Римського статуту.

Ідея постійного Міжнародного кримінального суду старша. Вона була помітною у роки після Другої світової війни, особливо на рівні міжнародних трибуналів, в тому числі у Токійському, де розглядали воєнні злочини.

Чому держави його створили? Це зроблено для того, аби дати раду злочинам, які викликають найбільшу міжнародну стурбованість: геноцид, депортації, масові вбивства, руйнацію мирних населених пунктів і т. д. Це ті злочини, які спричинили величезні страждання впродовж історії. От звідси виникла ініціатива створити установу, котра допоможе світові розслідувати такі злочини, а найважливіше – запобігти їм у майбутньому, заснувавши чіткий механізм охорони верховенства права, а також механізму, якому б довіряли, і допомагати у розслідуванні.  

На правові, правоохоронні системи країн-учасниць Міжнародного кримінального суду лягає відповідальність з розслідування таких справ. Але якщо з деяких причин це не відбувається, МКС втручається у разі необхідності, аби запевнити, зробити так, щоб ці злочини не були не поміченими або безкарними.

Важливо, чітко розуміти, що МКС – це кримінальний суд, і він розглядає лише індивідуальну відповідальність осіб. Він не може притягти до відповідальності держави, не може розглядати претензії між державами. І це не суд з прав людини, який буде притягати до відповідальності за порушення прав однієї людини.

Міжнародні злочини

Юрисдикція МКС чітко визначена у його власному статуті і в додатковому документі, який описує складові злочинів. Юрисдикція поширюється на вже широко визнані злочини в міжнародному співтоваристві. Це означає, що практично в усьому світі переслідуватимуть злочини, такі як геноцид, який зазвичай бере форму масових вбивств для зменшення етнічної або релігійної групи; злочини проти людяності, які можуть набувати форми вбивства, навернення в рабство, депортації, переслідування тощо. Це коли такі злочини скоюються як складова масштабного наступу, нападів на цивільне населення з підбурюванням, за участі державної політики.

Міжнародний кримінальний суд визначає також третю групу злочинів – це воєнні злочини, які є засадничими порушеннями правил війни. Скажімо, якщо ви берете в полон ворожих комбатантів, то їх не можна вбивати. Вони мають бути десь ув’язнені. Ви можете атакувати військо протилежної сторони, але не можете атакувати мирне населення.

Застосування зброї не повинно завдавати зайвої шкоди цивільним об’єктам. Усі ці закони і правила приймають більшість держав, включно з Україною, яка є учасницею Женевської конвенції і Конвенції про незастосування терміну давності до злочинів проти людяності і воєнних злочинів. Не забуваємо, що Україна підписала більшість конвенцій про права людини.

Прийняття юрисдикції МКС – це добровільний акт держави, який робиться шляхом ратифікації Римського статуту. Можна до суду також подати декларацію, що власне Україна й зробила, надіславши декларацію про визнання юрисдикції щодо злочинів, які стосуються періоду до 22 лютого 2014 року. В такому разі прокуратура МКС аналізує наявну інформацію для того, аби визначити, чи в Україні в цей час були скоєні злочини, які підпадають під юрисдикцію МКС, чи не було їх вже розслідувано українськими судами.

МКС як незалежний орган

У будь-якому разі, чи це ратифікація чи декларація, держава має визнати юрисдикцію МКС беззастережно. Ви не можете визнати юрисдикцію щодо однієї сторони конфлікту. Суд у Гаазі як незалежний орган визначатиме відповідальність будь-якої сторони конфлікту і відповідно притягати до відповідальності конкретних осіб.

Так само прокурор буде вирішувати, кого переслідувати у кожному випадку. Прокурор йде до суддів МКС зі своїми звинувачуваннями, а судді вже дивляться і визначають, чи є підстави вважати, що та чи інша людина скоїла злочини, які підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.

В системі МКС є чіткі процедурні запобіжники, які запобігають політичним або будь-яким іншим маніпуляціям з Міжнародним кримінальним судом. Ніхто не зможе змусити МКС зробити щось, що не збігається з мандатом цього суду. Не можна зманіпулювати так, щоб суд переслідував за те, чого немає в Римському статуті. Крім того, суд розглядає справи, у яких є докази, свідчення того, що скоєно злочини.

Самі 18 суддів МКС походять з різних країн, що забезпечує широку представленість держав-учасниць. Усі судді мають бути громадянами тієї чи іншої держави-учасниці МКС і вони разом забезпечують чесність і справедливість на кожній стадії.

Навантаженість роботи суду

123 держави стали учасницями суду. Це майже дві третини суверенних держав світу. Майже всі демократичні країни вступили: Європа, майже вся Південна Америка, до 60% африканських країн. Лише в Азії лишаються прогалини у членстві, але й там кількість зростає. Ми сподіваємось, що незабаром приєднається ще більше країн.

Зараз МКС провадить розслідування у восьми країнах: в Уганді, Демократичній республіці Конго, Судані, Південній Африці, Кот-д’Івуарі, Малі та Лівії.

У більшості ситуацій самі ці країни передали справи на розслідування МКС, це означає, що вони офіційно звернулись до суду з проханням розслідувати їх. І окрім цього прокурор суду вирішує, чи є підстави для офіційного розслідування в Афганістані, Колумбії, Грузії, Гвінеї, Гондурасі, Іраку, Нігерії, Палестині та Україні.

Зараз у нас 29 справ, у яких задіяно більше 35 людей. Суд готує кілька остаточних вердиктів щодо винуватості або невинуватості підозрюваних. Деякі справи будуть доведені до суду. У МКС важливу позицію займають жертви, що є однією із складових традицій цивільного права європейського континенту, англосаксонського звичаєвого права і системи, яка поширена у багатьох європейських країнах. Жертви та постраждалі можуть брати участь у слуханнях і зажадати репарацій чи відшкодування від суду за ці злочини, які вони пережили.

 

Наслідки ратифікації Римського статуту

Як я вже згадав, юрисдикція МКС розповсюджується на міжнародні злочини, скоєні на території вашої країни будь-якою людиною, будь-якого громадянства і в тому числі скоєні вашими громадянами.

Приєднання до Міжнародного кримінального суду також несе певні зобов’язання, з яких найважливіше – повна співпраця із судом. МКС відіграє традиційну функцію, а держави-учасниці – функцію примусу. У самого суду немає поліції. На кожному етапі процесу МКС потребує співробітництва держави. Суд самостійно не може втілювати в життя свої рішення, тому це покладається на держави. Подання слідчими доказів, документів, явка з повинною або арешт підозрюваного, майна та капіталу під слідство, забезпечення доступу до свідків, видача віз службовцям, офіційним особам МКС або віз для свідків злочинів, щоб вони прибули до Гааги, – в усьому цьому мають допомагати правоохоронці країни-учасниці.

Країна-учасниця суду зобов’язана також робити внесок у бюджет МКС разом із іншими 123 державами. Є чітка формула, яка допомагає обчислити частку бюджету. І це така сама формула, як і в ООН. Це означає, що більші країни платять більше, а маленькі або ті, що розвиваються, платять менше.

Переваги ратифікації

Найбільша користь для багатьох країн – це правовий захист, який дає вам членство у МКС. Тому що ратифікація означає, що якщо хтось намагається скоїти такі злочини на вашій території, то вони стануть потенційно переслідуваними, а, можливо, їх можна буде заарештувати в будь-якій із 123 країн учасниць МКС.

По-друге, коли країна приєднується до Міжнародного кримінального суду, вона цілому світу надсилає потужний сигнал, що вони прихильні до миру і безпеки, і вони поважають базові принципи міжнародного права. Окрім того, це внесок у глобальні зусилля для того, щоб не дати безкарності панувати в будь-якій частині світу.

Отже йдеться не лише про вашу країну, а й про колективне, глобальне зусилля запобігти злочинам у цілому світі. Крім того, ратифікація статуту – це висловлення солідарності із жертвами міжнародних злочинів у світі.  

І, по-третє, ратифікація Римського статуту означатиме, що ваша країна зможе також повністю брати участь у рішеннях Асамблеї з дуже важливих питань, таких, як дискусії щодо зміни правових рамок МКС, обирання суддів, вирішення щодо бюджету. Тобто ви стаєте членом великої спільноти держав, які розділяють цінності миру, безпеки та міжнародного права. Окрім того, я б сказав, що приєднання до МКС – це крок до більш безпечного майбутнього як в національному, так і в глобальному плані.

Алекс Уайтінг (Alex Whiting), професор практики, Гарвардська школа права

Я маю досвід прокурора в Міжнародному кримінальному суді в секції переслідування і розслідування, а до того я працював в Югославському трибуналі. 5,5 років був там прокурором у різних справах.

Здається, в Україні побоюються, що якщо Україна ратифікує Римський статут, то наступного дня тут будуть міжнародні розслідувачі з кайданками для того, щоб взяти українців під арешт і перевезти їх до Гааги.

Я маю запевнити, що такого не буде! Я хочу розповісти вам з точки зору прокурора, які ж завдання і пріорітети суду, а також про стадії, різноманітні висновки, які має зробити Міжнародний кримінальний суд.

Боятися нема чого, тому що МКС зосереджує увагу лише на випадках дуже серйозних звірств, які навмисно скеровувались з дуже високих рівнів.

Якщо ви подивитесь на ті справи, які суд розслідував в Уганді, Конго, Лівії, Судані, ви побачите, на яких справах зосереджується суд. Це дуже серйозні, масові звірства, які скеровуються з високого рівня.

Насправді, коли до нас подають справу, то практично немає жодних суперечок, чи це наша справа. Якщо суд колись візьметься за справу в Україні, то всі погодяться в тому, що це справа Міжнародного кримінального суду. Тому немає нічого боятися.

На що звертає увагу суд, вирішуючи, чи взятись до справи? По-перше, він зосереджує увагу лише на злочинах. А злочини – це лише навмисні дії. Суд дивитиметься, чи навмисно завдавались страждання цивільним. Дуже погано, що цивільні люди гинуть під час війни. Але йдеться про те, чи застосовується навмисно, диспропорційно, надмірно, або коли певну групу роблять мішенню знищення.

По-друге, суд береться за справи лише тоді, якщо здійснення злочинів є політикою в країні.

Звичайно, у кожній війні буде певний рівень злочинної діяльності. Це така притаманна риса війни. Обов’язково знайдуться солдати або частини, які будуть скоювати злочини на нижньому рівні. Однак це обов’язок військових і військових правоохоронців – розбиратись із цими злочинами. А Міжнародний кримінальний суд опікується цими справами, лише якщо існує політика, скерована на здійснення таких злочинів.

По-третє, суд буде розслідувати ці справи, якщо є докази, матеріальна база. Це дуже важливо! Суд не буде далі рухатись у справі, якщо бачитиме, що не вистачає доказів, або якщо хтось каже, що певна подія є злочином. Тобто якщо хтось каже: “От слухайте, МКС, от там є злочин!”. Тут переслідування не почнеться. Суд почне діяти, якщо буде надано доказову базу, що злочини справді відбулись.

Я хочу наголосити, що суд почне діяти, якщо немає переслідування в національних межах. Якщо Україна каже, що наш суд не може тут діяти. Україні належить вирішувати, чи опікуватиметься МКС цією справою чи ні.

По-друге, суд буде працювати лише в перспективі. Тільки з моменту ратифікації Римського статуту настає юрисдикція МКС. Зворотньої дії юрисдикції суду немає. З ратифікацією Римського статуту всі у світі будуть попереджені.

Суд має складну процедуру і стадії перевірки фактів злочинів. Судді мають схвалити все, що робить прокурор. Не може бути арешту, не може бути справи суду без присуду суддів. Спершу потрібно, щоб зробив рішення прокурор, а потім судді. І система перевірки та стримувань дуже складна і дієва. Як прокурор, я вам скажу, що часом вона аж надто складна, і я ще раз хочу підкреслити – немає чого боятись.

Суд має дуже обмежені ресурси. У них дуже багато роботи. Вони розслідують справи у восьми різних країнах. Вони надзвичайно зайняті. У них сотні справ, які дуже серйозні, які вони повинні розглядати.

Тобто суд не шукає собі роботи. Він не прийде сюди в Україну шукати собі справ. Вони скоріше намагаються уникнути отримувати нові справи. Тому не бійтесь Міжнародного кримінального суду.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: