Аліменти або розваги – Рада посилила відповідальність для батьків-неплатників

Дата: 08 Грудня 2017 Автор: Ольга Падірякова
A+ A- Підписатися

Верховна Рада України 7 грудня у другому читанні ухвалила в цілому законопроект № 7277 про посилення захисту права дитини на належне утримання, який передбачає жорсткішу відповідальність за несплату аліментів.

На думку авторів законопроекту, недосконалість чинного законодавства дозволяє недобросовісним батькам або іншим членам сім’ї ухилятися від виконання свого обов’язку щодо утримання дітей.

Водночас, згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Основну відповідальність за це несуть батьки.

Реалізація закону має зменшити заборгованість по аліментах та забезпечити належне виконання рішень щодо їх стягнення.

Положення закону розроблялись у Міністерстві юстиції України.

На громадському обговоренні законопроекту міністр юстиції Павло Петренко зазначив, що близько 3 млн дітей по всій Україні живуть в неповних сім’ях. І майже у 600 тисячах випадків є заборгованість по аліментах. Причому у 92 тисячах випадків заборгованість більше, ніж за 3 місяці.

За словами Петренка, “це, фактично, є економічним насильством”.

Законопроект 7277 передбачає нові засоби примусового виконання рішень щодо одного з батьків, який боргує аліменти більш ніж на 6 місяців.

У боржників забиратимуть права на машину, зброю та полювання

Закон, зокрема, передбачає тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

При цьому право на водіння транспорту не можуть відібрати, якщо боржник працює водієм, використовує транспорт через інвалідність, утримує особу з І чи ІІ групою інвалідності або дитину з інвалідністю.

Також не можна позбавляти боржника права на водіння транспорту, якщо він проходить строкову військову службу, військову службу під час мобілізації або виконує бойові завдання у районі проведення АТО.

Закон також передбачає тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. А також тимчасове обмеження боржника у праві на полювання до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

За словами Петренка, часто забезпечені чоловіки, аби уникнути виплати аліментів, переоформлюють свої статки на третіх осіб, і тоді чинний механізм, який дозволяє накладати арешт на гроші боржника, є неефективним.

“Вони витрачають купу грошей на адвокатів, переоформлюють своє майно на третіх осіб і номінально стають такими собі безхатченками. Маючи при цьому бізнес, маючи статус в суспільстві, іноді будучи депутатами місцевих рад або представниками органів влади. Все це — щоб покарати таким чином свою колишню дружину”, — зазначив Петренко.

За його словами, у чинному законодавстві також закладена кримінальна відповідальність за несплату аліментів, але за останні 10 років жодного вироку в кримінальній справі по несплаті аліментів не виносилось.

“Це пов’язано з тим, що дана стаття передбачає приватне обвинувачення. Тобто держава не може порушувати справу проти злісного неплатника аліментів. Має бути заява від іншого з батьків. А матері часто не хочуть, щоб дитина мала батька з судимістю”, — пояснив Петренко.

На його думку, запропоновані у законі новації дозволять більш ефективно стягувати аліменти.

Водночас експертка, членкиня Коаліції “Права дитини в Україні” Марія Ясеновська у коментарі Центру інформації з прав людини зауважила, що заможні неплатники, які переписали все своє майно на третіх осіб, можуть сплачувати мінімальний розмір аліментів, який є досить невеликим, і знову користуватись своїми правами. 

Боржників не пускатимуть за кордон

Якщо боржник не платить аліменти більше, ніж за 6 місяців, виконавча служба може тимчасово обмежити його у праві виїзду за кордон до погашення заборгованості у повному обсязі.

Крім того, за новим законом, у випадку тривалої заборгованості за аліменти той з батьків, з яким проживає дитина, самостійно приймає рішення про тимчасовий виїзд дитини за кордон для відпочинку, лікування або навчання.

Боржник позбавляється права давати дозвіл на виїзд дитини з України.

За словами Петренко, часто чоловіки можуть шантажувати дружину, яка подала заяву про стягнення аліментів, цим дозволом. І вимагати в обмін на дозвіл відкликання заяви з суду.

“Ми це бачимо за статистикою, коли мами один чи два рази на рік відкликають своє рішення з судів, стаючи жертвами шантажу для того, щоб із дитиною за власний кошт виїхати за кордон на відпочинок”, — зазначив міністр.

Про те, що дозвіл на виїзд за кордон може бути предметом шантажу для неплатників аліментів, говорить і правозахисниця Марія Ясеновська.

“Взагалі давно вже потрібно було зробити так, щоб дозвіл на нетривалий виїзд дитини за кордон давав той з батьків, з яким живе дитина. Без усіх цих термінових пошуків батька, який невідомо де є і ніхто його не може знайти”, — зазначила вона.

За словами експертки, це має бути прийнято не лише для випадків із неплатниками аліментів.

Загалом, за оцінками Ясеновської, всі новації закону можна спробувати. Але більшість новацій все ж розрахована на тих людей, які є фінансово забезпеченими. А серед неплатників аліментів є також велика кількість незабезпечених людей. Для цих випадків введена лише новація про громадські роботи.

Гроші на аліменти можна заробити на громадських роботах

Закон впроваджує новий вид адміністративного стягнення у вигляді соціальних робіт, які боржник виконуватиме у вільний від роботи чи навчання час.

Які це будуть роботи, визначатимуть органи місцевого самоврядування.

Соціальні роботи призначаються місцевими судовими органами на строк від 120 до 240 годин і тривають не більше 8 годин на день, а для неповнолітніх не більше 2 годин на день.

У разі ухиляння від соціальних робіт суд може замінити невідбутий строк соціальних робіт адміністративним арештом.

Одна доба арешту дорівнює 15 годинам невідбутих соцробіт, але арешт не може перевищувати 15 діб.

Соціальні роботи не призначаються особам з інвалідністю 1 або 2 групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

За виконання соціальних робіт порушнику нараховується погодинна оплата.

За словами міністра Петренка, ця плата буде перераховуватись на рахунок дитини в якості аліментів.

Експертка з прав дитини Світлана Тарабанова вважає, що така норма буде ефективною у випадку фінансово незабезпечених боржників.

“Тут держава, фактично, бере на себе зобов’язання компенсувати борги по аліментах”, — говорить Тарабанова.

Водночас, за її словами, для застосування норми, що обмежує виїзд неплатника за кордон, мають бути добре доведені підстави і добра доказова база.

“Я згодна, що може бути така норма, і, можливо, вона буде ефективна. Але мають бути для цього об’єктивні підстави. Мають з’ясовуватись і пояснюватись причини, через які людина не сплачує аліменти і чому вона хоче виїхати за кордон”, — зазначає експертка.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter