Говорити, планувати і робити
Що робити зараз і як прийняти новий досвід і відновитися для “нормального” мирного життя? Чи можна відчувати себе в безпеці, якщо не підтримуєш деякі ідеї Майдану? А якщо взагалі його не підтримуєш? Почуття “провини”, що не ти був (була) на барикадах, коли розстрілювали людей, — це природній, нормальний етап у процесі горювання за загиблими. Однак як знайти в собі сили простити собі?
Сьогодні в Україні розгортається потужна робота психологів, психотерапевтів та психіатрів, котра спрямована на наслідки дії тривалого стресу та психологічних травм. Ми всі травмовані тим, що сталося. Знецінення життя і здоров’я простої людини, маніпуляції влади, перші смерті, бойові дії, розстріл просто неба протестувальників, “озброєних” палицями та дерев’яними щитами… Україна шокована, адже за понад 70 років на її території вперше відбулися бойові дії. З іншого боку, ми переживаємо новий досвід масового надзвичайно турботливого ставлення громадян один до одного.
Триває третій місяць постійної напруги, під час якої ми все ще продовжуємо контролювати реальність, яка дуже швидко змінюється. Щодня ми отримуємо величезний обсяг інформації, що є великим навантаженням для нашої психіки. Тож зараз, окрім того, щоб фізично зберегти своє життя і життя своїх рідних, психологи дають низку простих, але дієвих порад. “День” опитав психологів і склав власний перелік таких порад.
Вийдіть із ізоляції. Не замикайте свої переживання в собі, проявляйте терпіння до себе і до своїх почуттів, дайте собі час опрацювати, прийняти, зрозуміти й усвідомити, не поспішайте з висновками. Усе, що ви відчуваєте і переживаєте, — є важливим, дайте вашим почуттям вийти назовні. Якщо ви тривалий час погано засинаєте, або прокидається значно раніше, ніж звичайно, сон є неспокійним, недостатньо глибоким з важкими сновидіннями — не вживайте снодійні, які радить реклама, зверніться за допомогою до фахівців.
Говоріть із близькими людьми про те, що ви відчуваєте, — не залишайтеся наодинці зі своїми страхами й тривогами. Те, що кожен з нас відчуває, — сум, страх, злість, бажання плакати, розчарування, тривогу — це нормальна реакція на ненормальну ситуацію.
Якщо у вас з’явились невмотивована підозрілість, притуплення емоцій або навпаки надзвичайна чутливість і ви дратуєтесь навіть через дрібниці, незрозуміла агресивність, порушення пам’яті, пригнічений настрій тривалий час, зросла загальна тривожність, або є напади люті, яких не було раніше, то в такому разі потрібно негайно звернутися за психологічною допомогою, можливо, до психіатра. Придушення цього стану може призвести до погіршення самопочуття, порушення психологічної рівноваги та навіть фізичного здоров’я, загострення хронічних захворювань.
Спілкуйтеся з людьми, розмовляйте з друзями. І не так важливо, чи мали ви на ґрунті цих подій суперечки, зараз важливіше допомогти один одному усвідомити новий досвід, прийняти його.
ЗМІ уже більше тижня показують масові страждання або інформують про мільярдні статки екс-президента, чим дуже сильно “підігрівають” народ. Від такої зливи негативної інформації хочеться захистити себе та рідних. Тому намагайтесь дистанціюватись хоча би на деякий час від перегляду новин, намагайтесь повернути звичний уклад життя — друзів, роботу, професійний статус (здатність працювати), хобі та задоволення.
Сьогодні в людей є внутрішня потреба до самоорганізації, це дуже корисно, і допомагає опрацьовувати новий досвід, прийняти свої переживання і почуття, досліджувати, як жити в нових умовах.
Будь-які ініціативи, спрямовані на побудову діалогу, якраз допомагають врівноважити ситуацію. Наприклад, масовий вихід людей на Хрещатик для його прибирання. Це заспокоює людей, адже вони роблять передбачувані прості речі, які не потребують ніяких обдумувань чи інтерпретацій. Вони просто підмітають асфальт — і це має свій терапевтичний ефект.
Як варіант, збирайтеся групами (наприклад, мешканці одного будинку, колектив на роботі тощо) й обговорюйте питання, яке всіх дуже хвилює. Наприклад, як ми бачимо майбутнє країни, або як прожити наступні півроку. Не тільки обговорюйте, а й плануйте — хоч маленькі справи, які ви в змозі вирішити. Коли разом шукається спільне рішення, це дає змогу позбутися внутрішньої напруги.
Уникайте “героїзації” чи “ідеалізації” тих, хто стоїть на Майдані. Підвищена увага до людини може додатково її стресувати. З іншого боку, після періоду “ідеалізації” може настати етап “знецінення”, коли людина починає помічати лише негативне. Тож варто знати й поважати тих людей, які беруть активну участь у Майдані, однак не перетворювати їх на героїв.
Почніть робити щось, що вас так само сильно захоплює, але не має стосунку до Майдану. Часто, щоб нібито розслабитися, вживають алкоголь. Психологи застерігають: проблеми від цього не вирішуються. Щира розмова з близькою людиною, фізичні навантаження, переключення уваги на щось інше є однозначно кращими “методами” боротьби зі стресом для фізичного і психологічного здоров’я.
Коли ви самі не можете впоратися з психологічним тиском, обов’язково зверніться до фахівців. Особливо це стосується тих, хто стояв на барикадах.
Довідка “Дня”
Де можна отримати допомогу
1. Психологічна служба Майдану. Діє з 2 грудня 2013 року. Пункти Психологічної служби Майдану розміщується в Українському Домі (вул. Хрещатик, 2), Свято-Михайлівському чоловічому монастирі (вул. Трьохсвятительська, 8), КМДА (вул. Хрещатик, 36), готелі “Україна” (вул. Інститутська, 4), Державному комітеті телебачення і радіомовлення України (Хрещатик, 26), пункті психологічної допомоги (вул. Трьохсвятительська, 7) та у Межигір’ї. Офіс і консультаційний пункт Психологічної служби Майдану: приміщення МакДональдсу №25 Майдан (вул. Софіївська, 1/2).
2. Цілодобові телефони довіри і психологічної допомоги 099-093-80-10, 068-699-41-71, 093-436-67-33. ВАЖЛИВО: за цими телефонами можна отримати інформацію, хто з психологів на волонтерських засадах приймає в регіонах. На лінії працюють фахівці Української спілки психотерапевтів (УСП).
3. Психологічна допомога від Євромайдану SOS. Більше діє як інформаційний пункт. Тут можна дізнатися, де отримати психологічну підтримку, як зв’язатися з психологом, однак і за телефоном гарячої лінії є постійна можливість терміново поговорити зі спеціалістом. Гаряча лінія — (068) 548-12-41; (066) 684-98-30; (063) 337-95-73.
4. Антистресова програма “Мистецтво життя”. Для учасників, волонтерів Євромайдану, військових, а також усіх постраждалих, з 27 лютого починає діяти антистресова програма “Мистецтво життя”. Її завдання — допомогти зняти стрес, напруження, утому, відновити силу та спокій розуму, повернутися до мирного життя. У Києві по буднях з 15.00 до 18.00 на вулиці Михайлівській, 12 Б, безкоштовно проходитимуть заняття. Контактні телефони — (097) 232-47-21, (050) 872-05-38, (095) 546-09-99
5. Психологічна допомога тим, хто має посттравматичні стреси (Psychological Help on Post-traumatic Stress Disorders). Ініціатива тільки зароджується. Ідея — підготовка психологів для роботи із постраждалими у воєнних діях.
Автор висловлює вдячність за допомогу в підготовці матеріалу Галині Циганенко, груповому аналітику, кандидату психологічних наук, співкоординаторці Психологічної служби Майдану; Наталі Щербині, психологу, психотерапевту, волонтеру психологічної служби Євромайдану SOS; Тамарі Желобицькій, ініціаторці Психологічної допомоги тим, хто має посттравматичні стреси.
Фото Миколи Тимченка
