Литва закликає ЄС посилити перевірки зерна, щоб зупинити торгівлю викраденою українською продукцією

Литва закликає країни Європейського Союзу посилити перевірки походження зерна, яке перевозять через європейські порти та транспортні маршрути. Так хочуть запобігти торгівлі українським збіжжям, яке Росія незаконно вивозить з окупованих територій.

Про це під час засідання Ради ЄС з питань сільського господарства в Люксембурзі заявив віцеміністр сільського господарства Литви Роландас Тарашкявічюс, пише “Європейська правда”.

Фото: EPA / Ahmad Fallaha

За словами посадовця, країнам ЄС необхідно перейти до конкретних кроків, які дозволять визначати справжнє походження зерна. Він наголосив, що головне завдання – не допустити використання європейських портів і транспортної інфраструктури для перевезення продукції, яку Росія викрала на окупованих українських територіях.

Водночас Тарашкявічюс пояснив, що йдеться не про обмеження транзиту всього російського зерна, а насамперед про виявлення та недопущення перевезення викраденої української продукції.

Литовський посадовець розповів, що минулого тижня обговорював практичне застосування механізму перевірки з представниками Міністерства довкілля, продовольства та сільського господарства Великої Британії.

Наразі робота над його впровадженням триває. Під час засідання Ради ЄС Тарашкявічюс планував ознайомити представників інших країн із досягнутими результатами.

Для виявлення викраденої української продукції партнери розробили спеціальну систему Grain Verification Scheme (GVS). Вона дозволяє визначати, де виростили зерно, за допомогою хімічного та ізотопного аналізу. 

Фахівці досліджують зразки продукції та порівнюють їх із базою даних зерна, походження якого вже підтвердили. Так можна виявляти партії, які Росія намагається продати під виглядом власного врожаю.

У січні 2025 року Україна, Литва та Велика Британія домовилися запустити цей механізм. Перші перевірки розпочали в литовському порту Клайпеди.

Згодом до ініціативи долучилася Латвія. Зокрема, у вересні латвійські фахівці відібрали чотири зразки зерна та відправили їх на дослідження до лабораторії у Франції.

Крім того, 21 жовтня 2026 року Україна, Латвія та Велика Британія підписали новий меморандум про співпрацю. Він передбачає обмін науковими даними, спільну роботу лабораторій та узгоджені дії, якщо фахівці виявлять підозрілі партії зерна. 

Перевірки охоплюватимуть пшеницю, кукурудзу, ячмінь і насіння соняшнику. Отримані результати зможуть використовувати як докази можливого незаконного вивезення української агропродукції.

Тим часом Естонія також планує повністю заборонити транзит російського зерна через свої порти. Міністр сільського господарства країни Гендрік Йоганнес Террас повідомив, що влада шукає правові механізми для запровадження такого обмеження.

Раніше, 9 жовтня, керівники Литви, Латвії та Естонії звернулися до керівництва ЄС із закликом заборонити транзит російського зерна через територію Євросоюзу.

Нагадаємо, що Росія систематично вивозить сільськогосподарську продукцію з окупованих територій України та продає її за кордоном як власну. За даними Служби зовнішньої розвідки України, протягом 2025 року росіяни вивезли з окупованих українських територій понад 2 мільйони тонн зернових культур. Найбільше збіжжя відправили до Єгипту та Бангладешу. Також Росія постачала його до Туреччини, Лівану, Сирії та інших країн. Для цього окупанти використовують захоплені порти Азовського та Чорного морів, зокрема Севастопольський.

За даними української розвідки, щоб приховати справжнє походження зерна та обійти міжнародні санкції, росіяни також перевантажують його з одного судна на інше в районі порту Кавказ. Це дозволяє перевозити продукцію без заходження суден до портів на окупованих територіях України.

Крім того, окупанти використовують порт Бердянська для вивезення награбованої сільськогосподарської продукції із Запорізької області. Зокрема, росіяни вивозять пшеницю, ячмінь, олію та інші товари.

Водночас Україна шукає альтернативні маршрути для експорту власної агропродукції через російські атаки на чорноморські порти та цивільні судна. Одним із варіантів залишається використання портів країн Балтії, хоча висока вартість перевезень ускладнює цей шлях.