Захист переселенців: закон помер! Віват, новий закон!

Цей законопроект рухався владними кабінетами з лютого місяця. І тільки 3 листопада нарешті за нього проголосували 243 народних депутати. Йдеться про додаткові гарантії захисту переселенців.

Законопроект №2166 ще чекає на підпис президента України Петра Порошенка. Утім, уже сьогодні експерти стверджують, що документ пропонує за досить тривалий час одні з найкращих змін у захисті прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО). 

Що нового?

По-перше, даний законопроект поширює свою дію на осіб без громадянства та іноземних громадян, що мають право постійно проживати на території України.

По-друге, майбутній закон відступає від “інституту прописки”: він скасовує невиправдану залежність переселенців від реєстрації місця проживання і поширює гарантії на осіб, які мешкали без реєстрації на тимчасово окупованих територіях. Про це наголошує Борис Захаров, керівник Адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини.

По-третє, законопроект дозволить мати довідку переселенця безстроково – уже не потрібно буде її підтверджувати через півроку в органах соціального захисту.

“Також ці зміни дуже важливі і для студентів, які через навчання деякий час проживали не в зоні АТО, а тому не вважалися переселенцями. Тим самим не могли скористатися пільгами та соціальною допомогою. З відмовою від прив’язки до “прописки”, безумовно, ці проблеми будуть вирішені”, – зазначає Георгій Логвинський, співавтор законопроекту, народний депутат, заступник голови Комітету ВРУ з прав людини, національних менших та міжнаціональних відносин. 

Також Логвинський наголошує, що відповідно до нового закону буде розширений список організацій, де можна буде стати на облік, а ці дані будуть внесені до електронного реєстру.

“На сьогоднішній день це допоможе не створювати штучно черг”, – підкреслив народний депутат.

До слова, наступного тижня планується зустріч з міністром соціальної політики із громадськістю, під час якої обговорюватимуться критерії формування такої бази, розповіла координаторка громадської ініціативи “Крим SOS” Таміла Ташева.

Також автори закону №2166 анонсують і нові законопроекти, які можуть покращити життя переселенцям. Зокрема, учора, 5 листопада, в першому читанні був прийнятий законопроект, який спрощує отримання свідоцтв про народження чи смерть, видані на окупованих територіях. На даний момент такі папірці не визнаються як документи органами державної влади.

Ще не панацея

Сам законопроект №2166 був зареєстрований 18 лютого, пройшов перше читання у травні цього року і вже у червні був готовий до прийняття у другому читанні.

“На жаль, законопроект довго лежав у парламенті… Тому безпідставно говорити, що прийнятий нині документ є маніпуляціями перед виборами”, – коментує Олександра Дворецька, кооординаторка Благодійного фонду “Восток SOS”.

Дворецька зазначає, що зміни не є ідеальними: “Зміни не є панацеєю, і завтра всі переселенці не стануть щасливими, і їх права будуть забезпечені. Надзвичайно важливо, як майбутній закон буде виконуватися”.

А для цього потрібно, щоб після його підписання президентом, Кабінет Міністрів України привів свої нормативно-правові акти у відповідність із цим законом. Зокрема, це стосується існуючих постанов, які регламентують порядок видачі довідки, порядок нарахування адресної допомоги для внутрішньо переміщених осіб, порядок проведення перевірок державною міграційною службою тощо.

Водночас експертка наголошує, що чимало питань, важливих для захисту прав переселенців, цей законопроект не врахував. Найперше це стосується виборчих прав, а саме можливості переселенців брати участь у виборах у тих громадах, де вони сьогодні проживають. 

“Також закон потребує доопрацювання питання лінії розмежування, яка існує між контрольованою та неконтрольованою територією на Донбасі. Тож свобода пересування могла би бути закріплена в оновленому законі про внутрішньо переміщених осіб”, – коментує Дворецька.

Попри це, автори законопроекту, громадськість і правозахисники сподіваються, що даний документ буде підписаний президентом якомога швидше й не буде відкладений в довгу шухляду.

До слова, цей законопроект розроблений за участі низки українських правозахисних організацій, і відповідає міжнародним стандартам та стандартам Ради Європи у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб. 

Як користуватися законом?

Який би не був гарний закон, автори закликають переселенців бути активними у захисті своїх прав.

“Ще важливо стимулювати людей на захист своїх прав самостійно. Ми не можемо заглянути в кожний совбез, з’ясувати, як з кожним із 1,5 мільйонів переселенців спілкується кожний чиновник. Важливо, щоб люди самі розуміли, що окрім них, нікому сильно не цікаво захищати їхні права, тому вони мають самі займати проактивну позицію”, – зазначає Дворецька.

Для цього потрібно не тільки скаржитися про порушені права своїм близьким чи сусідам, а відслідковувати порушення на місцях й активно на них реагувати.

Так, нещодавно в регіонах почали працювати радники з допомоги ВПО, ініційовані “Крим SOS”, розповідає Таміла Ташева. Можна також звертатися в різні громадські організації, які надають підтримку переселенцям тощо. 

“Я згадую, як нещодавно ми спільно з організацією “Право на захист” проводили моніторинг надання послуг переселенцям “Ощадбанком“. Відверто, це була нелегка комунікація. Але “Ощадбанк” прийняв наші рекомендації до відома, і зрештою, покращив обслуговування клієнтів серед ВПО”, – зазначила Дворецька.

Інфографіку по новому закону можна переглянути ТУТ.