Правозахисники напрацювали нову версію закону про відповідальність за дискримінацію: серед пропозицій – розширення повноважень омбудсмана
У новій версії законопроєкту №13597, який посилює захист від злочинів на ґрунті нетерпимості та дискримінації, пропонується розширити повноваження омбудсмана. Зокрема, надати йому можливість складати адмінпротоколи й направляти їх до суду.
Про це розповіли експертки Центру “Соціальна дія” Ірина Федорович та Оксана Гузь під час обговорення ініціативи 29 жовтня у Києві, передає ZMINA.
Скриншот трансляціїЗаконопроєкт 13597 був зареєстрований у Верховній Раді у серпні 2025 року, але досі не розглянутий в першому читанні. Документ пропонує посилити відповідальність за злочини на ґрунті ненависті та дискримінацію. Цей законопроєкт отримав статус євроінтеграційного й має узгодити українське законодавство з нормами ЄС.
В Україні діє Закон “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, який визначає поняття дискримінації, її заборону в усіх сферах, дає певну рамку, але лише частково відповідає директивам ЄС, зазначила Ірина Федорович.
Правозахисники звернули увагу, що наразі адміністративної відповідальності за дискримінацію немає – у Кодексі про адміністративні правопорушення (КУпАП) відсутній такий склад правопорушення. Реакція держави на побутові прояви у різних сферах фактично відсутня.
Автори нової версії законопроєкту пропонують розширити перелік захищених ознак, серед яких – статус ветерана, факт внутрішнього переміщення, родове походження. Також запровадити три нові терміни: множинна дискримінація, мова ворожнечі, відмова в розумному пристосуванні.
Скриншот презентації Центру “Соціальна дія”На рівні громадянського суспільства тривалий час точилися дискусії, якою має бути відповідальність за дискримінацію, не пов’язану з насильством, звернула увагу Ірина Федорович:
“На рівні окремих спільнот йшла мова, що потрібно, щоб була адміністративна відповідальність. Щоб людина не була змушена в кожному разі йти до суду, щоб довести дискримінацію”.
Адвокатка Оксана Гузь додала, що в новій версії законопроєкту пропонується ввести нову статтю 188-58 КУпАП, яка передбачає відповідальність за дискримінаційне ставлення, публічні заклики – коли не йдеться про кримінальне правопорушення.
Скриншот презентації Центру “Соціальна дія”У країнах Європейського Союзу є окремі інституції рівності, в Україні цю функцію покладено на омбудсмана. Автори нової версії законопроєкту пропонують надати команді Уповноваженого ВР з прав людини можливість складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 188-58 КУпАП і направляти їх до суду. Також – запитувати й отримувати інформацію, необхідну для встановлення факту дискримінації, зокрема від органів нагляду у сфері праці та освіти.
Водночас правозахисники пропонують збільшити строк накладення стягнення – з трьох місяців (з дня вчинення правопорушення) до шести, зазначила Оксана Гузь:
“Ми розуміємо, що справи з дискримінаційним складником складніші – і для уповноваженого, і для суддів, – тому ми пропонуємо збільшити строк до 6 місяців. Такий строк у КУпАП передбачений, наприклад, щодо справ про домашнє насильство”.
Нагадаємо, Європейська комісія проти расизму та нетерпимості (ECRI) рекомендувала українській владі ухвалити закони щодо боротьби з дискримінацією та злочинам ненависті, які включають сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність, статеві ознаки до переліку захищених ознак.
Що передбачає законопроєкт №13597 та на які прогалини вказують правозахисники, читайте в матеріалі.
