У сутичках під Радою постраждали журналісти Громадського та поліція
Під час сутичок біля Верховної Ради постраждали двоє журналістів Громадського телебачення та поліцейські.
Про це повідомили на сайті видання.
⚡️ Наші журналісти постраждали під час сутичок «Нацкорпусу» з силовиками біля готелю «Київ» pic.twitter.com/YhiVVTEdUh
— hromadske (@HromadskeUA) December 17, 2019
Сутички під стінами парламенту сталися під час проведення акції проти ухвалення закону про ринок землі. Молодики із праворадикальної партії “Нацкорпус” намагалися встановити намети під Верховною Радою, коли поліція запитала у них про дозвіл на такі дії.
Після цього між силовиками та молодиками виникла сутичка. Останні облили правоохоронців зеленкою, а спецпризначенці використали сльозогінний газ, під який потрапили журналістка Вікторія Рощина та оператор Олексій Нікулін.
Згодом у поліції повідомили, що двоє співробітників також постраждали у сутичках. Їх госпіталізували, а одного активного учасника інциденту доставили до відділку.
Нагадаємо, що на початку листопада Верховна Рада зробила крок до скасування мораторію на продаж землі.
Зняття мораторію є одним з пунктів у рекомендаціях платформи “Правозахисний порядок денний” для новообраних президента і парламенту. Підтримали план відкрити ринок землі й у ЄС.
Право власності належить до прав людини, захищених статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Минулого року Європейський суд з прав людини у справі “Зеленчук і Цицюра проти України” зобов’язав державу лібералізувати законодавство та скасувати мораторій на продаж сільськогосподарських земель.
Нещодавно президент Володимир Зеленський розповів, що питання про дозвіл на продаж землі сільськогосподарського призначення іноземцям та компаніям, які засновані іноземцями, винесуть на всеукраїнський референдум. До такого кроку владу, вочевидь, підштовхнули маніпуляції з боку деяких політиків щодо питання відкриття ринку землі.
Згодом у ЄС повідомили, що не вимагають від України відкрити ринок землі для зарубіжних інвесторів, адже навіть у межах Євросоюзу щодо цього питання немає чіткої позиції та рекомендацій.