Кожна шоста справа у ВАКС триває понад чотири роки: дослідження виявило ризики безкарності за корупцію
У Вищому антикорупційному суді (ВАКС) 17% досліджених кримінальних справ розглядали понад чотири роки, а у 22% проваджень виявили зловживання процесуальними правами. Водночас аналіз роботи суду за 2019–2024 роки показав, що 7,4% кримінальних проваджень закрили через сплив установлених законом строків. Дослідники попереджають, що затягування розгляду справ про корупцію на найвищому рівні може призводити до уникнення кримінальної відповідальності.
Про це йдеться в дослідженні судової практики ВАКС за 2023–2024 роки, яке підготували за участю Transparency International Ukraine (TI Ukraine).
Фото: Юридична практикаКорупційні справи роками залишаються без остаточних рішень
Дослідники проаналізували судову практику ВАКС та його Апеляційної палати, зокрема тривалість розгляду справ, причини процесуальних затримок, застосування кримінального законодавства та можливі шляхи вдосконалення роботи суду.
За результатами дослідження, медіанна тривалість розгляду кримінальних справ у ВАКС становить 581 день, тобто близько півтора року. Водночас 17% проваджень тривають понад чотири роки.
Аналіз статистики за 2019–2024 роки також показав, що суд у середньому щороку завершував розгляд 23,6% справ, які перебували в його провадженні. Через це кількість нерозглянутих справ поступово накопичувалася.
Одним з найсерйозніших наслідків затягування є закриття кримінальних проваджень через сплив строків давності або досудового розслідування.
За підрахунками дослідників, з таких підстав закрили 7,4% всіх проваджень за проаналізований статистичний період. Переважно йшлося про сплив строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
У таких випадках людина може уникнути кримінальної відповідальності без остаточного судового рішення про її винуватість.
На думку авторів звіту, чинне законодавство не повною мірою враховує особливості розслідування та судового розгляду складних корупційних справ.
Водночас дослідження зафіксувало й позитивні зміни. Після запровадження одноособового розгляду окремих справ у травні 2024 року та збільшення кількості угод про визнання винуватості середня тривалість розгляду скоротилася майже на 200 днів. У першій половині 2025 року вона становила 451 день.
У кожній п’ятій справі виявили процесуальні зловживання
Ще однією проблемою дослідники називають зловживання процесуальними правами, які можуть затягувати судові розгляди.
Такі випадки виявили у 22% досліджених проваджень.
За висновками авторів звіту, у справах, які не завершуються угодою про визнання винуватості, сторона захисту іноді систематично використовує процесуальні механізми для затягування розгляду.
Водночас чинний Кримінальний процесуальний кодекс не містить досить дієвих запобіжників проти таких зловживань.
Серед інструментів реагування, якими вже користуються суди, – звернення до органів адвокатського самоврядування та обмеження тривалості виступів учасників процесу. Однак дослідники вважають ці заходи не досить ефективними.
Під час обговорення результатів дослідження голова ВАКС Ігор Строгий також звернув увагу на слабкість дисциплінарних механізмів. Він наголосив на необхідності прискорювати судові розгляди, водночас забезпечуючи якість рішень і зберігаючи довіру суспільства до правосуддя.
Угоди про визнання винуватості прискорюють розгляд у 24 рази
Дослідники встановили значну різницю між тривалістю звичайних кримінальних проваджень і справ, у яких сторони укладають угоди про визнання винуватості.
У середньому суд розглядає справу за угодою протягом 40 днів, тоді як звичайний судовий процес триває 968 днів. Отже, угоди дозволяють завершувати провадження приблизно у 24 рази швидше.
Автори звіту зазначають, що ВАКС загалом сформував послідовну практику перевірки таких угод. Судді оцінюють їхню відповідність законодавству, зокрема умови викриття інших учасників злочину та відшкодування завданого збитку.
Водночас дослідники виявили окремі проблеми з перевіркою правильності кримінально-правової кваліфікації дій обвинувачених.
Тому вони пропонують надати суду можливість витребувати матеріали досудового розслідування під час затвердження угоди, щоб переконатися, що обвинувачення відповідає встановленим обставинам.
Апеляційний суд не завжди однаково застосовує закон
Окрему увагу автори приділили рішенням Апеляційної палати ВАКС про повернення кримінальних справ на новий розгляд.
Дослідження показало, що з п’яти випадків скасування судових рішень зі скеруванням справ на повторний розгляд лише один формально відповідав вичерпному переліку підстав, визначених статтею 415 Кримінального процесуального кодексу.
У решті випадків Апеляційна палата ширше тлумачила закон, фактично визнаючи підставою для нового розгляду будь-яке істотне процесуальне порушення.
На думку дослідників, така практика створює правову невизначеність. До того ж відповідні рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Повторний розгляд справи також збільшує ризик того, що до ухвалення остаточного рішення спливуть строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Автори звіту виявили й розбіжності в застосуванні окремих положень Кримінального кодексу.
Зокрема, судді не завжди однаково розмежовують зловживання службовим становищем і заволодіння чужим майном, оцінюють ознаки вимагання неправомірної вигоди та визначають відповідальність співучасників корупційних злочинів.
Водночас дослідники наголошують, що ВАКС сформував досить сталу й передбачувану практику з більшості ключових питань. Окремі розбіжності, на їхню думку, можна усунути завдяки узгодженню правових позицій суддів навіть без внесення змін до законодавства.
Що пропонують змінити для ефективнішого розгляду справ
За підсумками дослідження експерти підготували рекомендації щодо змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів.
Зокрема, вони пропонують переглянути правила обчислення строків досудового розслідування та давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Новий механізм, на думку авторів звіту, має одночасно захищати людей від надмірно тривалого кримінального переслідування та не дозволяти уникати відповідальності через формальні процесуальні порушення.
Також дослідники рекомендують посилити протидію процесуальним зловживанням. Для цього пропонують надати суддям чіткі повноваження встановлювати часові обмеження на виступи сторін і реагувати на безпідставну неявку адвокатів та прокурорів.
Крім того, експерти радять розглянути можливість застосовувати штрафи за зловживання процесуальними правами та вдосконалити процедури дисциплінарної відповідальності.
Серед інших рекомендацій – переглянути підстави для повторного судового розгляду, звузити випадки обов’язкового колегіального розгляду справ, а також визначити порядок продовження слухання після заміни судді.
Окремо дослідники пропонують створити систему моніторингу ефективності роботи ВАКС. Вона має дозволяти відстежувати тривалість проваджень, кількість справ, які закривають через сплив строків, виконання вироків, відшкодування збитків і застосування спеціальної конфіскації.
Автори звіту також наголошують на необхідності покращити кадрове забезпечення Антикорупційного суду.
Чому незалежність антикорупційного правосуддя важлива для громадянського суспільства
Ефективна робота ВАКС є однією з умов функціонування незалежної антикорупційної системи, до якої також належать Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Для громадських активістів, журналістів-розслідувачів та організацій, які викривають корупцію, важливо, щоб такі справи завершувалися справедливими судовими рішеннями, а не залишалися без остаточної оцінки через процесуальні затримки.
Водночас проблеми ефективності антикорупційного правосуддя існують на тлі повідомлень про тиск на людей, які займаються протидією корупції.
Нагадаємо, що в липні ZMINA оприлюднила результати дослідження системного тиску на антикорупційних діячів. Правозахисниці проаналізували 29 випадків можливого переслідування працівників НАБУ, колишніх детективів, громадських активістів і пов’язаних з ними людей упродовж липня 2025 – травня 2026 року.
Дослідниці задокументували обшуки, вилучення техніки, застосування сили, інформаційні атаки та інші дії, які могли порушувати права антикорупційних діячів. За їхніми висновками, повторюваність таких практик і збіг окремих процесуальних дій з політичними рішеннями щодо антикорупційних інституцій свідчать про ознаки системного тиску з можливою політичною вмотивованістю.
Крім того, автори тіньового звіту для Європейської комісії, який підготувала коаліція українських громадських організацій, звернули увагу на зростання результативності роботи ВАКС, але водночас попередили про загрози незалежності НАБУ та САП, випадки стеження за працівниками антикорупційних органів і спроби впливу на кадрові конкурси.
Експерти також наголосили на необхідності посилити захист викривачів корупції та запровадити механізми протидії судовим позовам, які можуть використовувати для тиску на журналістів і громадські організації.
Раніше ZMINA також писала про п’ять законопроєктів, спрямованих на посилення антикорупційної системи, які Верховна Рада внесла до порядку денного у вересні 2026 року.
Зокрема, законопроєкт № 15354 пропонує змінити правила обчислення строків давності в окремих корупційних провадженнях, щоб обвинувачені не могли уникати відповідальності лише через тривалий розгляд справ.
Ще один законопроєкт, № 15333, має усунути проблеми кримінального процесу, пов’язані з так званими правками Лозового, які дозволяють закривати кримінальні провадження після спливу строків досудового розслідування.
Водночас будь-які зміни мають враховувати право обвинувачених на справедливий суд і розгляд справи в розумні строки.
Експерти наголошують, що для ефективної боротьби з корупцією Україні необхідно не лише вдосконалювати законодавство, а й забезпечувати незалежність антикорупційних органів і суду та можливість своєчасно завершувати кримінальні провадження.
