Рада включила до порядку денного п’ять законопроєктів про посилення боротьби з корупцією попри те, що їх не рекомендував правоохоронний комітет

Верховна Рада включила до порядку денного нової сесії п’ять антикорупційних законопроєктів, які раніше не рекомендував вносити до нього парламентський Комітет з питань правоохоронної діяльності. Серед них – законодавчі ініціативи про реформу Державного бюро розслідувань, конкурсний відбір генерального прокурора, скасування так званих “правок Лозового”, посилення повноважень НАБУ та САП і зміни щодо строків давності в корупційних справах.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Фото: Верховна Рада України

1 вересня парламент підтримав постанову №15589 про порядок денний шістнадцятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання. За документ у цілому проголосували 244 народні депутати, двоє утрималися, ще 81 не голосував.

За словами Железняка, до порядку денного вдалося повернути всі п’ять антикорупційних законопроєктів, які він подав разом з іншими депутатами.

Йдеться про законопроєкти №15354, №13602, №15333, №15343 та №15334. Раніше Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував не включати їх до порядку денного нової сесії. Водночас у комітеті наголошували, що не відхиляли самі законопроєкти, а лише розглядали пропозиції щодо їхнього включення до порядку денного.

ZMINA зібрала інформацію про те, що передбачають ці п’ять ініціатив.

Законопроєкт №15354 стосується строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Депутати зареєстрували його 26 червня 2026 року. Документ пропонує зупиняти перебіг строків давності у визначених корупційних провадженнях, зокрема якщо обвинувачений проходить військову службу. Також строки пропонують зупиняти після того, як прокурор передав обвинувальний акт до суду.

Таким чином автори законопроєкту хочуть унеможливити ситуації, коли людина, яку обвинувачують у корупційному правопорушенні, може уникнути відповідальності через сплив строків давності під час служби в армії або тривалого судового розгляду.

Утім до документа є зауваження. Зокрема, під час розгляду питання правоохоронний комітет посилався на оцінки щодо ризику порушення принципу правової визначеності через зупинення строків давності після передання обвинувального акта до суду.

Законопроєкт №13602 передбачає реформу Державного бюро розслідувань. Железняк та група депутатів зареєстрували його ще 6 серпня 2025 року.

Ініціатива передбачає перезавантаження ДБР та проведення конкурсу на посаду директора Бюро із залученням незалежних міжнародних експертів. За задумом авторів, під час відбору саме незалежні міжнародні експерти повинні мати переважний голос.

Законопроєкт №15333 стосується змін до Кримінального процесуального кодексу та має протидіяти штучному затягуванню кримінальних проваджень. Його автори, серед яких Железняк, пропонують, зокрема, змінити норми, відомі як “правки Лозового”. Так називають зміни до Кримінального процесуального кодексу, які парламент ухвалив 2017 року. Серед іншого, вони змінили правила обчислення та продовження строків досудового розслідування. У контексті антикорупційних справ ці норми неодноразово критикували через можливість закривати кримінальні провадження після спливу встановлених строків.

Законопроєкт №15333 має запровадити механізми, які перешкоджатимуть сторонам штучно затягувати розгляд справ у суді. Автори та антикорупційні організації називають його фактичним скасуванням “правок Лозового”.

Законопроєкт №15343 передбачає зміну процедури призначення генерального прокурора та запровадження конкурсного відбору кандидатів на цю посаду. Його зареєстрували 22 червня 2026 року. Серед авторів – Анастасія Радіна, Ярослав Железняк, Ярослав Юрчишин, Іванна Климпуш-Цинцадзе та Максим Хлапук.

Законопроєкт передбачає створення конкурсної комісії, яка відбиратиме кандидатів на посаду генерального прокурора. Після цього кандидатуру мають передати президенту, а той – внести до Верховної Ради подання про надання згоди на призначення. Ініціатива має зменшити політичний вплив на процес обрання очільника прокуратури.

Водночас парламентський правоохоронний комітет звертав увагу на можливі конституційні проблеми окремих положень. Зокрема, зауваження стосувалися повноважень президента та Верховної Ради під час призначення і звільнення генерального прокурора. Дослідницька служба Верховної Ради також вказувала на ризики, які можуть ускладнити реалізацію запропонованої моделі.

Законопроєкт №15334 має розширити можливості НАБУ та САП під час розслідування топкорупції та міжнародного співробітництва. Його зареєстрували 16 червня 2026 року.

Зокрема, документ передбачає розширення підслідності НАБУ на керівництво Офісу президента та директора ДБР. Крім того, він має надати керівнику САП можливість самостійно надсилати запити про екстрадицію людей, яких розшукують у кримінальних провадженнях антикорупційних органів. Це має спростити притягнення до відповідальності фігурантів, які перебувають за кордоном.

Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу 17 серпня дійшов висновку, що законопроєкт №15334 не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції.

Железняк раніше пояснював, що ці законопроєкти пов’язані з виконанням Україною антикорупційних та євроінтеграційних зобов’язань. За його словами, з виконанням відповідних вимог також пов’язана міжнародна фінансова допомога Україні.