Верховна Рада не розглянула законопроєкт про реформу прокуратури: що пропонує документ і чому його критикують

Верховна Рада 10 листопада не змогла включити до порядку денного законопроєкт №16144, який пропонує змінити правила призначення керівників прокуратур, оцінювання прокурорів та роботи органів прокурорського самоврядування. Для цього забракло восьми голосів.

Водночас Центр протидії корупції (ЦПК) попереджає, що запропонована реформа не забезпечить незалежності прокуратури від політичного впливу, оскільки кадрові рішення й надалі контролюватимуть представники самої системи.

Про це стало відомо з трансляції засідання Верховної Ради та результатів голосування, які оприлюднили на сайті парламенту.

Фото: Shutterstock

За включення законопроєкту до порядку денного проголосували 218 депутатів із необхідних 226. Ще 32 утрималися, а 63 не голосували. Проти не виступив жоден парламентар.

Після голосування голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що депутати зможуть повернутися до цього питання іншого дня. Тож парламент поки не розпочав розгляд документа в першому читанні.

Законопроєкт №16144 Кабінет Міністрів зареєстрував 12 жовтня 2026 року. Його мета – змінити організацію роботи прокуратури, посилити незалежність прокурорського самоврядування та вдосконалити дисциплінарні процедури. Зокрема, уряд пропонує запровадити нові правила добору керівників прокуратур, оцінювання якості роботи прокурорів та розширити повноваження Ради прокурорів України.

Документ передбачає, що керівників департаментів Офісу генпрокурора відбиратимуть спеціальні комісії, до яких входитимуть шість керівників ОГП та один представник Ради прокурорів.

Кандидатів на посади керівників обласних і окружних прокуратур та їхніх заступників має відбирати Рада прокурорів, яка складається з 15 представників прокурорської системи.

Схожі комісії пропонують створити й на обласному рівні. Вони відповідатимуть за добір керівників структурних підрозділів прокуратур.

Крім того, законопроєкт передбачає створення Ради етичних стандартів. Вона перевірятиме доброчесність і професійну компетентність кандидатів до Ради прокурорів та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП), яка розглядає дисциплінарні справи щодо працівників прокуратури.

Перші два роки Рада етичних стандартів має працювати в тимчасовому складі із шести людей. Трьох делегуватиме Рада прокурорів, ще по одному представнику – Рада суддів, Президія Національної академії правових наук та Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Для ухвалення рішення знадобляться щонайменше чотири голоси.

Юристка і заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан у колонці для “Української правди” пояснила, що запропоновані зміни не усувають головної проблеми прокуратури – залежності від політичного керівництва.

На її думку, законопроєкт лише формально запроваджує конкурсний добір, але не гарантує його незалежності, оскільки всі основні рішення ухвалюватимуть прокурори та керівники прокуратур.

Щербан звернула увагу, що документ не передбачає незалежного конкурсу на посаду генерального прокурора. Його заступників також не обиратимуть за конкурсною процедурою.

Водночас саме генеральний прокурор формуватиме комісії, які відбиратимуть керівників департаментів ОГП. На думку представниці ЦПК, це залишає можливість впливати на призначення та просувати лояльних до керівництва працівників. 

Ще одне зауваження стосується Ради етичних стандартів. Хоча її створення має посилити перевірку доброчесності прокурорів, Щербан сумнівається, що запропонований склад забезпечить незалежність цього органу.

Вона наголосила, що до ради не планують залучати незалежних міжнародних експертів із вирішальним впливом на результати перевірок, як це відбувається під час окремих конкурсів в антикорупційних органах.

Крім того, законопроєкт не передбачає переатестації прокурорів, яка дозволила б перевірити чинних працівників і звільнити тих, хто не відповідає вимогам професійної етики та доброчесності.

На думку Щербан, без незалежних конкурсів і перевірки чинних працівників запропоновані зміни можуть зберегти стару систему кадрових призначень замість її реформування.

Критику законопроєкту висловили не лише представники громадськості.

9 листопада Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики розглянув документ та дійшов висновку, що окремі його положення містять корупційні ризики й не відповідають вимогам антикорупційного законодавства.

Водночас раніше, 27 жовтня, парламентський Комітет з питань правоохоронної діяльності підтримав законопроєкт і рекомендував Верховній Раді ухвалити його за основу та в цілому з урахуванням запропонованих змін.

Отже, парламентські комітети дійшли різних висновків щодо документа. Попри підтримку профільного правоохоронного комітету, законопроєкт отримав негативну оцінку антикорупційного комітету, а під час голосування 10 листопада депутати навіть не змогли включити його до порядку денного.

Нагадаємо, що проблема незалежного добору прокурорів загострилася в липні 2025 року, коли Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414. Документ, зокрема, скасував конкурсні процедури призначення прокурорів до Офісу генпрокурора під час воєнного стану та розширив можливості їхнього звільнення в разі реорганізації підрозділів.

У серпні 2025 року парламентський комітет з питань євроінтеграції підтримав законопроєкт №13601, який мав відновити ці конкурси. Представники комітету наголошували, що прозорий і незалежний добір прокурорів є важливою умовою європейської інтеграції України.

У червні 2026 року народна депутатка Анастасія Радіна зареєструвала законопроєкт №15343 про запровадження незалежного конкурсу на посаду генерального прокурора.

Документ пропонує створити конкурсну комісію із шести членів, половину з яких визначатимуть за пропозиціями міжнародних партнерів. Також він передбачає чіткіші підстави для звільнення генпрокурора, щоб зменшити ризики політичного тиску.

Радіна пояснювала, що чинна система призначення генерального прокурора президентом за згодою парламенту створює ризики залежності керівника прокуратури від політичної влади.

Питання доброчесності правоохоронців знову привернуло увагу суспільства після операції НАБУ та САП “Карфаген”. У межах цього розслідування антикорупційні органи викрили ймовірну схему, за якою посадовці прокуратури та інших правоохоронних органів могли отримувати гроші за прикриття шахрайських колцентрів і незаконного бізнесу.

На думку представників ЦПК, ця справа показує необхідність не лише притягувати конкретних посадовців до відповідальності, а й змінювати кадрову політику правоохоронних органів, щоб запобігати подібним зловживанням.