Понад 50 громадських організацій закликали Раду ухвалити Антикорупційну стратегію: Україна ризикує втратити 420 мільйонів євро від ЄС
Понад 50 громадських організацій закликали Верховну Раду якнайшвидше розглянути та ухвалити Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки. Вони застерігають, що затримка із затвердженням документа загрожує незалежності антикорупційних органів і може призвести до втрати близько 420 мільйонів євро фінансової допомоги від Європейського Союзу. На думку представників громадянського суспільства, парламент зволікає через кілька положень, які мають обмежити політичний вплив на правоохоронну систему.
Про це йдеться в спільній заяві, яку підписали медійні та правозахисні організації.
Фото: Верховна Рада УкраїниАвтори звернення вимагають розглянути законопроєкт № 15230-д на найближчому пленарному засіданні та ухвалити його без вилучення положень, які мають посилити незалежність правоохоронних і антикорупційних органів.
За оцінкою громадських організацій, майже весь текст стратегії вже погодили з парламентськими фракціями, комітетами та державними установами. Нерозв’язаними залишаються питання, які становлять менш як 1% документа.
Водночас саме ці положення, на переконання підписантів, мають найбільше значення для обмеження політичного впливу на правоохоронні органи. Тому затримку з ухваленням стратегії вони пов’язують не з технічними труднощами, а з небажанням частини депутатів підтримувати відповідні зміни.
Які положення викликають суперечки
Одне з головних питань стосується повноважень керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Громадські організації наполягають, щоб він міг самостійно, без погодження з генеральним прокурором, вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про можливі злочини народних депутатів.
Також підписанти заяви вимагають запровадити відкриті конкурси на посади генерального прокурора, директора Державного бюро розслідувань (ДБР) та керівництва Національної поліції.
Ще одне питання стосується участі незалежних експертів, яких делегують міжнародні партнери, у відборі керівників та оцінюванні роботи антикорупційних органів.
Крім того, організації закликають переглянути так звані правки Лозового, які регулюють строки досудового розслідування та дозволяють закривати кримінальні провадження після закінчення визначених строків.
Вони також наполягають на зміні строків давності в кримінальних справах, розширенні повноважень НАБУ щодо розслідування злочинів і реформуванні адвокатури.
Автори звернення пояснюють, що сама стратегія не змінить законодавства. Для впровадження кожної з цих реформ парламенту потрібно буде окремо ухвалити відповідні закони.
Проте громадські організації вважають важливим уже зараз закріпити ці зобов’язання в державній антикорупційній політиці.
Вони також застерігають від ситуації, коли депутати підтримають стратегію в першому читанні, але перед остаточним голосуванням приберуть з неї положення, які мають посилити незалежність правоохоронних органів.
На переконання підписантів, такий крок дозволить формально ухвалити документ, але не забезпечить необхідних реформ.
Через затримку Україна ризикує не отримати мільйони євро від ЄС
Ухвалення Антикорупційної стратегії є одним із зобов’язань України в межах програми фінансової підтримки Європейського Союзу Ukraine Facility.
З виконанням цього зобов’язання пов’язане надання Україні близько 420 мільйонів євро, або більш як 21 мільярда гривень.
Ще 64,4 мільйона євро залежать від затвердження Державної антикорупційної програми, яка має визначити конкретні кроки для реалізації стратегії.
Загалом ідеться про 484,1 мільйона євро, або близько 25 мільярдів гривень, фінансової підтримки, пов’язаної з виконанням обох реформ.
Як зазначають громадські організації, Україна вже двічі пропустила встановлені строки виконання зобов’язання щодо ухвалення стратегії.
Водночас ці кошти не є автоматичною виплатою за голосування в парламенті. Їхнє отримання залежить від виконання погоджених з ЄС умов і проходження відповідних етапів реформ.
Крім Ukraine Facility, ухвалення стратегії передбачають Дорожня карта у сфері верховенства права, проміжні критерії переговорів про вступ України до ЄС та рекомендації Європейської комісії.
Підписанти звернення наголошують, що подальше зволікання може поставити під сумнів готовність української влади виконувати взяті на себе євроінтеграційні зобов’язання.
Чому Верховна Рада досі не ухвалила стратегію
Робота над Антикорупційною стратегією на 2026–2030 роки триває з 2024 року. Її розробляло Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за участі державних органів, громадських організацій, українських і міжнародних експертів.
Документ визначає, як держава має запобігати корупції в різних сферах, зокрема в правоохоронних органах, судовій системі, обороні, будівництві, відновленні, енергетиці, медицині та освіті.
У травні 2026 року Кабінет Міністрів подав до парламенту власну редакцію стратегії. Вона відрізнялася від законопроєкту, який зареєструвала голова парламентського Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.
Зокрема, уряд прибрав зі свого варіанта положення про конкурсний добір генерального прокурора та директора ДБР, а також обмежив запропоновані повноваження керівника САП.
Частина цих реформ входить до так званого плану Качки – Кос – переліку десяти пріоритетних кроків, які Україна погодила з ЄС у грудні 2025 року після спроби обмежити незалежність НАБУ та САП.
У липні 2026 року профільний парламентський комітет спільно з НАЗК підготував доопрацьований законопроєкт № 15230-д на основі трьох попередніх редакцій. Комітет рекомендував Верховній Раді підтримати його в першому читанні.
Однак парламент досі не перейшов до голосування.
Як пише “Дзеркало тижня”, розгляд документа планували на 3 вересня та 13 жовтня, але обидва рази він не відбувся. За інформацією джерел видання у Верховній Раді, депутати не були впевнені, що законопроєкт отримає необхідні 226 голосів.
Станом на 27 жовтня документ очікує розгляду, хоча ще 1 вересня його внесли до порядку денного парламентської сесії.
22 жовтня НАЗК також закликало депутатів якнайшвидше підтримати документ у першому читанні. В агентстві наголосили, що стратегія має стати основою державної антикорупційної політики на найближчі п’ять років.
Раніше ZMINA писала, що, за оцінкою правозахисних організацій, Україна не досить просунулась у виконанні низки євроінтеграційних реформ.
Зокрема, експерти звертали увагу на відсутність повноцінної реформи ДБР, політизацію прокуратури та проблеми кримінального процесу, які дозволяють закривати справи про корупцію без вироків.
На думку правозахисників, відсутність належних гарантій незалежності правоохоронних органів також створює ризики їхнього використання для тиску на громадських активістів, антикорупційні органи та журналістів-розслідувачів.
Читайте також: Правові гарантії, безпека і міжнародна координація: як у світі захищають антикорупційні інституції і чому це важливо для України
